1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6611/24 1-кс/335/4421/2024
18 жовтня 2024 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання т.в.о. слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000248 від 11.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Т.в.о. слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню № 12024080000000248 від 11.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024080000000248 від 11.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.06.2024, приблизно о 07:55 годині, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи на замовлення невстановленої особи, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_1 , навпроти під'їзду № 2, маючи умисел на умисне вбивство іншої людини, здійснив п'ять пострілів з вогнепальної зброї невстановленого зразка у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив останньому вогнепальні поранення тулуба та голови, з якими останнього госпіталізованого до лікарні, де від отриманих вогнепальних поранень він помер.
28.06.2024 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у передбаченому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
28.06.2024 року ОСОБА_5 оголошено в розшук, місце знаходження останнього на даний час невідоме, тривають заходи спрямовані на встановлення та затримання останнього.
11.10.2024 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого, виявлено та вилучено:
- банківська карта «Приват банк» № НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон « iPhone » у корпусі зеленого кольору;
- мобільний телефон « iPhone » у корпусі білого кольору;
- записник для нотатків з рукописним текстом.
У порядку передбаченим чинним Кримінально-процесуальним кодексом України вище перераховані речі визнані речовими доказами у провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 здійснювала грошові перекази на банківську карту ОСОБА_5 , у зв'язку з чим є підстави вважати, що остання могла допомагати у готуванні та скоєнні зазначеного злочину, а також станом на теперішній час може допомагати переховуватись ОСОБА_5 від органів досудового розслідування шляхом передачі корисної інформації з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння зазначеного злочину, перерахування грошових коштів, забезпечення житла для переховування, тощо.
Слідчий посилаючись на те, що у речах може знаходиться інформація, яка може свідчити про причетність до скоєння злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також інших особі, які можуть бути причетними до скоєння зазначеного злочину, виникла необхідність накласти арешт на вилучене майно яке належить ОСОБА_8 з метою збереження речових доказів, тому просить клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутністю, яке просить задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
- банківська карта «Приват банк» № НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон « iPhone » у корпусі зеленого кольору;
- мобільний телефон « iPhone » у корпусі білого кольору;
- записник для нотатків з рукописним текстом, з позбавленням його власника та інших осіб права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1