Ухвала від 17.10.2024 по справі 202/3193/20

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 202/3193/20

провадження № 51-4627 ск 24

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 3 липня 2024 року,

установила:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано п. 4 ч. 2 цієї статті.

Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції (далі - Суд) перевіряє правильність застосування норм права; під час здійснення перегляду не розглядає питання про достовірність того чи іншого доказу, не ревізує повноти розгляду та висновків щодо фактичних обставин кримінального провадження і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Зазначеного не було враховано при зверненні до Верховного Суду.

За змістом поданої скарги, у ній захисник, заперечуючи законність судових рішень стосовно ОСОБА_5 , просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Однак, не погоджуючись із обвинувальним вироком, скаржниця не наводить обґрунтування його незаконності в розрізі статей 87, 91, 94, 370, 412 КПК в їх взаємозв'язку та відповідно до встановлених у кримінальному провадженні фактів. Крім того, у скарзі акцентовано ставиться під сумнів достовірність окремих процесуальних документів та показань, хоча це в силу ч. 1 ст. 433 КПК не належить до предмета перевірки в порядку касаційної процедури. Разом із цим, наполягаючи на скасуванні вироку в повному обсязі через недоведеність провини засудженого у вчиненні кримінальних правопорушень, авторка скарги не зважила на іншу позицію ОСОБА_6 у суді першої інстанції щодо обвинувачення за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Водночас попри те, що вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, скаржницею не зазначено у чому саме полягає незаконність ухвали й не обґрунтовано в аспекті статей 404, 412, 415, 419 КПК допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування рішення цього суду. Не окреслено і яких доводів сторони захисту не було розглянуто при здійсненні апеляційного провадження й не надано відповідей.

Також за змістом скарги, у ній містяться певні неузгодженості, оскільки заразом із твердженнями про недоведеність винуватості є посилання на надмірну суворість заходу примусу. При цьому не наведено в аспекті статей 50, 65 КК обґрунтування саме явної несправедливості покарання, як це передбачено ст. 414 КПК. До того ж таке посилання не кореспондується з вимогою про скасування вироку й ухвали, адже за правилами ст. 437 КПК судові рішення скасовуються у разі необхідності застосувати більш суворе покарання.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 3 липня 2024 року залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7