Справа №523/22371/21
Провадження №1-кп/523/540/24
21.10.2024 м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності обвинуваченого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайськ, Миколаївської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, із середньою освітою, працюючого сантехніком ТОВ " Мастер ОК" , зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
В провадженні Суворовського районного суду міста Одеси знаходиться обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Прокурор подав письмове клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою', оскільки вважає, що продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України по вказаному кримінальному провадженню.
Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на більш м'який мотивуючи клопотання тим, що наразі ризики не доведені. Крім того захисник просив надати дозвіл на телефонне спілкування з обвинуваченим задля узгодження позиції у справі.
Розглянувши клопотання прокурора та матеріали кримінальної справи судом встановлено, що 18.07.2024 відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою. Підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу зміни запобіжного заходу судом встановлено не було.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 цього ж Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ході розгляду клопотання прокурором доведено, що продовжують існувати ризики встановлені при застосуванні відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Таким чином будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, обвинувачений може здійснити спроби переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин. Вказана позиція цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини зокрема у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Крім того ОСОБА_5 перебував у міжнародному розшуку, уникав явки до суду.
Крім того, суд вважає наявним на цей час ризик можливого незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки після відкриття усіх зібраних доказів, анкетних даних наявних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення встановлення обставин кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений може вплинути на свідків.
Разом з тим обвинувачений є громадянином України, має місце проживання на території м. Одеси. Вказане свідчить про наявність у нього певних стійких соціальних зв'язків. Проте, суд вважає, що конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину та дані про його особу, в тому числі наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, вказує на неможливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
З питання встановлення застави то відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, так як в результаті злочину, настала смерть потерпілого, суд вважаю за недоцільне встановлювати її розмір як альтернативного запобіжного заходу.
Щодо клопотання захисника то воно підлягає задоволенню адже є невід'ємним правом обвинуваченого на захист.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,42,384,314-316,369-372,376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26», на 60 днів, тобто до 19.12.2024 року.
Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 19.12.2024 року.
Надати дозвіл обвинуваченому ОСОБА_5 на здійснення телефонних розмов у мережі фіксованого або рухового (мобільного) зв'язку без обмеження їх кількості під контролем персоналу ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26», а також користуватися мережею Інтернет, у час визначений працівниками ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26» .
Виконання ухвали покласти на прокурора та начальника ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26», відповідно, в частинах, що стосуються їх повноважень.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26».
Головуючий суддя: ОСОБА_1