Справа № 210/2916/24
Провадження № 2/210/1189/24
іменем України
21 жовтня 2024 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.
В обґрунтування позову вказує, що він протягом 19 років 04 місяців перебував в трудових відносинах з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в умовах впливу шкідливих факторів, а саме: з 22.06.2004 року по 01.02.2012 - прохідник (підземний) дільниці №12 (нарізної) шахти імені Артема ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.02.2012 року по 15.11.2023 року - прохідник (підземний) дільниці №6 (нарізної) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Зазначає, що під час виконання покладених на нього трудових обов'язків, у вказаний період часу, підпадав під вплив на організм шкідливих виробничих факторів, що перевищували гранично-допустимі норми, через недосконалість робочого місця, з вини Відповідача, він отримав хронічні професійні захворювання.
Зазначає, що внаслідок вказаного ушкодження здоров'я, він 26.04.2024 року вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65%, з яких: 40 % - внаслідок радикулопатії, 20% - внаслідок ХОЗЛ, 5% - туговухість, та встановлена та 3 група інвалідності.
Згідно рекомендацій МСЕК, позивачу протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження, в умовах виробничого пилу, шуму, він потребує санаторно - курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення.
Вказує, що внаслідок отриманого професійного захворювання, він змушений постійно бути під наглядом лікарів, щороку проходити стаціонарне лікування для підтримання свого здоров'я, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. У зв'язку з отриманим професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою та постійними болями. Стан його здоров'я не дає йому змоги тривалий час виконувати фізичну роботу, довго сидіти в одному положенні, погано переносить спеку та холод, адже суглоби швидко реагують на зміну температури і починається біль. Ночами він довгий час можу не спати із-за болю, постійно користується медикаментам, полегшуючими його страждання. Попри його вік та стан здоров'я він не може влаштуватися на роботу, щоб матеріально допомагати сім'ї.
Тривалий процес лікування захворювання, пов'язаного з виробництвом позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. Він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані поганим самопочуттям та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманого ушкодження здоров'я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному станах, що позбавляє його можливості жити нормальним життям.
Глибина його душевних страждань викликана, окрім вказаного, також безвідповідальною, недобросовісною поведінкою Відповідача по відношенню до нього, оскільки він тривалий час належним чином виконував свої трудові обов'язки, забезпечуючи ціною власного здоров'я безперервну роботу та прибуток підприємства, яке в свою чергу не виконувало свій обов'язок по створенню безпечних умов праці знехтувало та завдало шкоди його здоров'ю.
На даний час моє самопочуття не поліпшується, негативні зміни в моєму житті незворотними, усвідомлення чого, завдає мені душевного болю та страждань. Вказаними вище обставинами мені завдано моральної шкоди з вини Відповідач
Зазначає, що за таких обставин зі сторони Відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.
Вважає, що саме Відповідач повинний відшкодувати йому моральну шкоду, яка завдана втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.
Просить стягнути з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання 355 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Ухвалою суду від 24.05.2024 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву. Зазначає, що Позивачем не надано суду жодних допустимих і належних доказів які б підтверджували факт спричинення шкоди саме Відповідачем, доказів що підтверджують протиправність дій Відповідача і його вину, відсутність причинного зв'язку між протиправною дією та негативними наслідками - позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідь на відзив позивачем до суду не подавалась.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, на ім'я ОСОБА_1 , вказано, що останній працював на підприємстві відповідача з 22.06.2004 року по 01.02.2012 - прохідник (підземний) дільниці №12 (нарізної) шахти імені Артема ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з 01.02.2012 року по 15.11.2023 року - прохідник (підземний) дільниці №6 (нарізної) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». (а.с. 7-9)
Висновком ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 13.02.2024 року № 242, Позивачу було встановлено такі професійні захворювання: радикулопатія попереково - крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим і м'язово - тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня), хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого - другого ступеня, хронічна двобічна сесоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху). (а.с. 20,21)
По факту професійного захворювання позивача було проведено розслідування комісією, створеною на підприємстві, про що був складений Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11.03.2024 року, де в п. 17 вказано, що причиною виникнення захворювання у ОСОБА_1 постало те, що під час виконання своїх трудових обов'язків та враховуючи професійний маршрут на підприємстві на нього діяли шкідливі виробничі фактори такі як важкість праці, пил, шум.
В п. 18 Акту зазначено: «Причини виникнення хронічного професійного захворювання: важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становила до 38 кг, при нормативному значенні до 30 кг; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, за участю м'язів тулуба та ніг становило 125 400 кг/с при нормативному значенні до 100 000 кг/с; робоча поза: незручна 38% робочої зміни при нормативному значенні до 25%; нахили тулуба (вимушені, більше 30° ), кількість за зміну: 140 разів за зміну при нормативному значенні 51-100 разів за зміну, концентрація аерозолю фіброгенної дії становила 8,0 мг/м3 при нормативному значенні 2,0 мг/м3, еквівалентний рівень шуму складає 97 дБА при ГДР 80 дБА.
Відповідно до п. 20 Акту розслідування професійного захворювання від 11.03.2024 року , у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працював 19 років і 4 місяці в умовах впливу шкідливих факторів та неодноразову зміну керівництва структурного підрозділу, визначити конкретних посадових осіб, які відповідальні за профілактику виникнення професійного захворювання неможливо. (а.с.15-17).
За висновком МСЕК від 02.05.2024 року серії 12 ААА № 144395 позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 65 % (40% - радикулопатія, 20% - ХОЗЛ, 5% - туговухість) первинно, з наступною датою переогляду 01.05.2027 року та третя група інвалідності за висновком МСЕК від 02.05.2024 року серії 12ААГ № 573536. Згідно рекомендацій МСЕК, ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозне лікування, забезпечення виробами медичного призначення. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження, в умовах виробничого пилу, шуму. (а.с. 18,19).
Згідно відомостей з медичної документації, що наявна в матеріалах справи вбачається, що позивач проходив лікування у зв'язку з професійними захворюваннями, наслідком яких являються больові відчуття та порушення функцій організму (а.с. 24-31).
Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов'язок забезпечити безпечні умови праці.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20рп-08 по справі № 1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року з питання відшкодування моральної шкоди безпосередньо роботодавцем, у абзаці 9-му пункту 5-го встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до статті 153 КЗпП України з забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, отриманого внаслідок умов праці під час виконання позивачем трудових обов'язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, суд вважає, що спричинена моральна шкода підлягає компенсації.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 №1-рп/2004передбачено: «4.1. Відповідно до статей 23,1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання..».
Визначене спростовує твердження відповідача про відсутність доведення позивачем наявності моральних страждань. Оскільки, наявність фізичних страждань і викликає моральні страждання, адже фізичний біль неможливо переносити без душевного болю - це є аксіоматична парадигма людського життя і не потребує якогось казуістичного опосередкованого доведення, на якому наполягав представник відповідача. На спростування доводів представника відповідача, матеріали справи переконливо доводять стан залежності позивача від отриманого професійного захворювання, та на сьогоднішній день є даність, яка формує його сприйняття оточуючого світу, перетворюючись на справжню муку.
З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду.
Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз'яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» №4від 31.03.1995 з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов'язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов'язаних з фізичним станом здоров'я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, ступінь втрати ним професійної працездатності, безстроковість даних негативних змін, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн., що буде домірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 2600 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.237-1, ст.153 КЗпП України, ст. ст. 12, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 260 000 грн. (двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок) без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 2600 грн. (дві тисячі шістсот гривень 00 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складено та підписано 21 жовтня 2024 року.
Суддя: Н. А. Літвіненко