Справа № 172/735/24
Провадження 2/172/302/24
Іменем України
18.10.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Лук'яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 22 грудня 2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КК/49984. 24.10.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24102023, у відповідності до умов якого, АТ «Кредобанк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Кредобанк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників. Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу № 24102023 від 24.10.2023, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 44893,00 грн. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, що стало причиною звернення з даним позовом до суду. Просить суд стягнути заборгованість за кредитни договором у сумі 44893,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою від 09.05.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_2 у позовній заяві просить розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, а у разі розгляду у загальному позовному порядку - провести розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у випадку неявки відповідача, просить ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором № КК/49984 від 22.12.2020 року суд зазначає таке.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує на те, що він отримав право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору № КК/49984 від 22.12.2020 року, уклавши договір факторингу № 24102023 від 24.10.2023 року з АТ «Кредобанк».
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої та другої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Вказані норми не встановлюють імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора.
Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов'язків, а також змісту та обсягу таких обов'язків.
Обставина непередання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов'язані з невиконанням боржником своїх зобов'язань на користь саме нового кредитора.
Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі.
Водночас вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні відповідно до статті 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають з різних правових підстав та не є взаємозалежними.
Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Тому, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).
Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, провадження № 14-308цс18).
Таким чином, суд має встановити факт набуття прав вимоги за кредитним договором, зокрема на підставі договору про відступлення права вимоги та відповідних додатків до нього, якщо вони містять інформацію про кредитний договір, а також встановити факт підтвердження оплати за договором.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 року у справі № 172/209/24, яку суд враховує під час вирішення цієї цивільної справи.
В ході розгляду даної справи суд встановив, що між первісним кредитором АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 24.10.2023 року був укладений договір факторингу, відповідно до п. 3.1 якого права вимоги відступаються клієнтом фактору (права вимоги переходять від клієнта до фактора у власність) у день укладення сторонами акту приймання-передачі прав вимоги до даного договору), який підписується сторонами у день укладення даного договору та реєстру прав вимоги виключно після оплати фактором на користь клієнта у повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошового зобов'язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази сплати фактором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь клієнта АТ «Кредобанк» ціни відступлення відповідно до умов договору факторингу від 24.10.2023 року, що є однією з умов набуття прав вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позивачем не доведено, що до нього перейшло право вимоги за кредитним договором.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України,
ст.ст. 11, 55, 512, 514, 516-517 ЦК України, -
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк