Справа № 199/6348/24
(2/199/2987/24)
іменем України
18.10.2024
м. Дніпро
справа №199/6348/24
провадження № 2/199/2987/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»
відповідач - ОСОБА_1
У серпні 2024 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначив, що 23.06.2021 між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 641136, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 18 750,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 23.06.2023 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами Договору.
Пунктом 1.5. Договору № 641136 передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.
28.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем було укладено Договір факторингу № 2808-23, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договором № 641136 про надання споживчого кредиту від 23.06.2021, що укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем по справі.
Позичальник зобов'язання за кредитним договором № 641136 від 23.06.2021 належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 28.08.2023 виникла заборгованість в розмірі 27 286,66 грн., яку позивач, а також судовий збір та витрати на правничу допомогу просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 23.06.2021 між відповідачем та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 641136, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 18 750,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 23.06.2023 та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами Договору.
Пунктом 1.5. Договору № 641136 передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.
28.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право грошової вимоги до Боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договором про надання споживчого кредиту № 641136 від 23.06.2021, що укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 641136 від 23.06.2021 вбачається, що позичальник зобов'язання за цим договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 28.08.2023 виникла заборгованість в розмірі 27 286,66 грн., з яких: 13 189,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; заборгованість за відсотками - 14 096,98 грн.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором №641136 від 23.06.2021, у зв'язку з чим в неї виникла заборгованість.
Станом на час розгляду справи відповідач не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом.
Оскільки відповідачем було отримано грошові кошти за кредитним договором, але вона своїх зобов'язань не виконала, нею не була погашена заборгованість ні перед попереднім кредитором, ні перед позивачем, то позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат по справі.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1-2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У поданій 14.08.2024 позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн. та 2 422,40 грн. сплаченого судового збору за подання даного позову.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду - договір про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023; додаткову угоду №003043508459 від 27.06.2024 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023; детальний опис робіт, виконаних АБ «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.06.2024.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, тобто надання правничої допомоги в даній справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» до 3 000,00 грн.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №641136 від 23.06.2021 в розмірі 27 286 (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 66 коп., яка складається з наступного: 13 189,68 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 14 096,98 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 18 жовтня 2024 року.
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження - вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ, 04112.
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .
Суддя О.Б.Подорець