Справа № 199/4906/24
(2/199/2510/24)
іменем України
16.10.2024
м. Дніпро
справа №199/4906/24
провадження №2/199/2510/24
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.
секретаря судового засідання Костючик В.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Четверта дніпровська державна нотаріальна контора
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори, треті особи - ОСОБА_2 , Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання спадкодавця і спадкоємця на час відкриття спадщини, -
за участі учасників справи:
позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Індюкової Т.В.
У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що вона є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 36/200 частин на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку 0,0711 га, яка належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (сестрі позивача) на праві спільної сумісної власності та розташована за адресою АДРЕСА_1 .
20 січня 2024 року позивач звернулася до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька.
20 січня 2024 на підставі поданої позивачем заяви державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С. було заведено спадкову справу №41/2024.
02 березня 2024 року нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С. винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 документально не підтверджено факт прийняття спадщини або факт постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент його смерті.
Крім того, позивач також зазначила, що хоча вона і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично з січня 2018 року проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом про фактичне проживання особи від 02 червня 2024 року.
Таким чином, з урахуванням викладеного позивач просить суд встановити факт її спільного проживання однією сім'єю разом з її батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18 січня 2018 року та на час відкриття спадщини.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2024 року відкрито провадження по справі, витребувано у Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №41/2024 після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.82).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2024 року закрито підготовче провадження по справі.
У судовому засіданні позивач та її представник адвокат Індюкова Т.В. підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.
Представник відповідача Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, просив ухвалити рішення на розсуд суду (а.с.108).
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник третьої особи Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с.129).
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1999 (а.с.27).
15 серпня 1998 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис №29 (а.с.28).
22 грудня 2003 року державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Лебеденко Н.С. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на 36/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.29).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №940342 ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності також належала земельна ділянка площею 0,0711 га, розташована на території АДРЕСА_1 (а.с.68).
За своє життя ОСОБА_3 склав заповіт, який 08 вересня 2018 року посвідчено державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Коцар І.В., зареєстрований в реєстрі за №1-956, яким усе належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.31).
05 червня 2021 року на підставі договору дарування частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №3-1188) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , передала у власність своїй сестрі ОСОБА_1 частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку (кадастровий номер - 1210100000:01:055:0007) площею 0,0711 га у межах згідно з планом, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.70-71).
Також 05 червня 2021 року на підставі договору дарування 36/200 частин житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №3-1186, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , передала у власність своїй сестрі ОСОБА_1 36/200 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.72-73).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №2866 (а.с.33).
20 січня 2024 року позивач звернулася до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті свого батька (а.с.86).
20 січня 2024 на підставі поданої позивачем заяви державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С. було заведено спадкову справу №41/2024 (а.с.85-106).
02 березня 2024 року державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєвою Н.С. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 пропущено строк, встановлений для прийняття спадщини та документально не підтверджено факт прийняття спадщини або факт постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент його смерті (а.с.106).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадщину у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.
Позивач, заявляючи позовні вимоги про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , вказала відповідачем Четверту дніпровську державну нотаріальну контору.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Отже визначення відповідачів є правом позивача.
Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
З наведеного слідує, що на суд покладено обов'язок визначити суб'єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Отже пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 15 травня 2023 року у справі № 352/371/21 (провадження № 61-8494св22) зроблено висновок, що: «лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть».
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) указано, що: «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі № 175/891/19 (провадження № 61-7081св20) зроблено висновок, що: «належним відповідачем за вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини».
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після свого батька ОСОБА_3 та 08 липня 2023 року звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, утім відповідно до інформації зі спадкової справи складеним 08 вересня 2018 року заповітом, ОСОБА_3 заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , усе належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право.
З матеріалів спадкової справи №41/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , вбачається, що вона не містить доказів того, що хтось зі спадкоємців, зокрема ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, як такого, що пред'явлено до неналежного відповідача, що не позбавляє позивача права звернутися до суду повторно, визначивши належний склад відповідачів.
Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори, треті особи - ОСОБА_2 , Дніпровська міська рада, про встановлення факту постійного проживання спадкодавця і спадкоємця на час відкриття спадщини - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2024 року.
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 .
відповідач Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02890966, місце знаходження - вулиця Радистів, 8, м. Дніпро, 49023.
третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації - АДРЕСА_4 .
третя особа Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, місце знаходження - пр. Дм. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000.
Суддя О.Б. Подорець