17 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/1704/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Балли Л. М.,
за участю представників:
військової частини № НОМЕР_1 : Шайко С.В.
товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс»: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024
у складі колегії суддів: Яковлєв М.Л. - головуючий, Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.
та на рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024
суддя: Фесюра М.В.
у справі № 927/1704/23
за позовом військової частини № НОМЕР_1
до товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 403 943,60 грн,
1. Військова частина № НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс» (далі - ТОВ «УкрГазРесурс», відповідач) про визнання недійсними додаткових угод № 6 від 26.08.2022, № 7 від 26.09.2022, № 8 від 01.11.2022 про внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу № 2 від 24.01.2022 та стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у сумі 403 943,60 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані додаткові угоди укладені в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме - без належного обґрунтування та достатнього документального підтвердження сторонами змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення, що в результаті призвело до переплати бюджетних коштів.
3. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 у справі № 927/1704/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, позовні вимоги задоволено, визнано недійсними додаткові угоди № 6 від 26.08.2022, № 7 від 26.09.2022, № 8 від 01.11.2022 про внесення змін до договору № 2 від 24.01.2022, укладені між військовою частиною № НОМЕР_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс», до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено кошти в розмірі 403 943,60 грн та судовий збір у сумі 11 288,93 грн.
4. Судові рішення мотивовані тим, що: додаткові угоди № 6, № 7 та № 8 суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач документально не підтвердив коливання ціни на електричну енергію; внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію, шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата позивачем коштів у розмірі 403 943,60 грн.
5. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, відмовив відповідачеві в задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду міста Києва (відповідач - ТОВ «УкрГазРесурс» зареєстрований у місті Києві), з огляду на приписи ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
6. ТОВ «УкрГазРесурс», не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 927/1704/23 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. Підставою касаційного оскарження відповідач вказує п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
8. Скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми ст. 44 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах, в контексті покладення відповідальності за порушення вимог, встановлених зазначеним Законом.
9. Крім того, відповідач зазначає про те, що спір у цій справі суди вирішили з порушенням правил територіальної підсудності, про що стверджувалося при розгляді справи судом першої інстанції.
Скаржник вказує на те, що предметом позову у цій справі є визнання додаткових угод недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів, а не невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині поставки товару, то в такому випадку застосовуються загальні правила підсудності, визначені у ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.
10. Під час розгляду касаційної скарги Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 26.06.2024 справу № 924/698/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
11. Передаючи справу № 924/698/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та вказуючи про необхідність відступу від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.06.2022 у cправі № 924/674/21 щодо застосування ч. 1, 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд в ухвалі від 26.06.2024 зазначив, зокрема, таке:
«Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України «Підсудність справ за вибором позивача» право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За частиною п'ятою цієї ж статті позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Поняття місця виконання грошового зобов'язання шляхом безготівкових розрахунків позбавлене сенсу в контексті визначення юрисдикції і не може бути встановлене договором. У зв'язку з цим не підлягає застосуванню частина п'ята статті 29 ГПК України незалежно від того, чи зазначене в договорі місце виконання, чи ні.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним правочину, то така вимога також не стосується місця виконання договору ані в частині поставки, ані в частині сплати коштів.
Отже, на переконання колегії суддів, у справі, що переглядається, територіальна юрисдикція такого спору має визначатись за загальним правилом частини першої статті 27 ГПК України: позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача.»
12. З огляду на необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у cправі № 924/674/21, з метою формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність передати справу № 924/698/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
13. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 30.08.2024 прийняв до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 924/698/23 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопрод Сервіс» на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024.
14. Як зазначалося вище, відповідач у справі, що розглядається, наголошує на тому, що спір у цій справі суди вирішили з порушенням правил територіальної підсудності, про що стверджувалося при розгляді справи судом першої інстанції.
Скаржник вказує на те, що предметом позову у цій справі є визнання додаткових угод недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів, а не невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині поставки товару, тому застосовуються загальні правила підсудності, визначені у ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.
15. Крім того, 16.10.2024 ТОВ «УкрГазРесурс» до Суду подано клопотання про зупинення касаційного провадження у справі № 927/1704/23 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у справі № 924/698/23.
16. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
17. У цьому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
18. Оскільки Верховний Суд передав справу № 924/698/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у cправі № 924/674/21 щодо застосування ч. 1, 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, та з метою формування єдиної правозастосовчої практики, а підставою касаційного оскарження у справі, що розглядається, є неправильне застосування судами попередніх інстанцій ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на те, що правові висновки Верховного Суду у справі № 924/698/23 можуть мати суттєве значення для вирішення питання у справі, що розглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 927/1704/23 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 924/698/23.
19. З огляду на зазначене, клопотання ТОВ «УкрГазРесурс» про зупинення касаційного провадження у справі № 927/1704/23 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс» про зупинення касаційного провадження у справі № 927/1704/23 задовольнити.
2. Зупинити касаційне провадження у справі № 927/1704/23 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазРесурс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та рішення господарського суду Чернігівської області від 29.04.2024 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у справі № 924/698/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді С. В. Бакуліна
О. А. Кролевець