06.11.07р.
Справа № А18/374-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технологічних досліджень"
м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу
м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про визнання незаконними дій та скасування рішення
Суддя Петрова В.І.
Представники сторін:
від позивача: Тропін В. В. - дов. від 25.07.2007 р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технологічних досліджень" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу з проведення перевірки, що оформлена Актом від 23.07.2007 р. № 125; визнати недійсним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу від 23.07.2007 р. № 200.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.07р. відкрито провадження в адміністративній справі №А18/374-07 та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.07р. за клопотанням Позивача провадження у справі зупинено для надання сторонам нових доказів.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу не мало законних підстав для проведення позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача та тим, що відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає проведену перевірку цілком правомірною, а оскаржуване рішення обґрунтованим, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технологічних досліджень" зареєстроване як платник страхових внесків (страхувальник) в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу.
23 липня 2007р. спеціалістами УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу здійснено позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності щодо повноти нарахування та своєчасності і достовірності сплати внесків, збору та інших платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ "Центр технологічних досліджень», за результатами якої був складений акт перевірки № 125 від 23.07.2007р.
На підставі складеного акту перевірки, органом Пенсійного фонду України прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 200 від 23.07.2007 р. на суму 23 136,49 грн.
Позивач не погодився з результатами перевірки та оскаржив дане рішення до суду.
Суд вважає, що зазначене рішення про застосування фінансових санкцій від 23.07.07р. винесено за результатами перевірки, проведеної на підставі діючого законодавства та прийнято на підставі норм законодавства, виходячи з наступного.
Повноваження органів Пенсійного фонду України щодо проведення перевірок встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».
Згідно п.3 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;
б) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;
в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;
г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;
д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;
е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.
В позовній заяві позивач посилався на те, що підстави для проведення позапланової перевірки у УПФУ були відсутні. Перевірка фінансово-господарської діяльності позивача була проведена за наявності виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, а саме: у звітах, зданих позивачем за лютий та квітень 2007 року, оскільки позивачем почали донараховуватись страхові внески за минулий період.
Як з'ясовано судом, на проведення позапланової виїзної перевірки позивача УПФУ в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу було видане розпорядження № 78 від 10.07.07р., яке було отримане позивачем, де вказані підстави для проведення позапланової перевірки: ст.3 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності». За результатами перевірки було складено акт № 125 від 23.07.07р., в якому також зазначено ст.3 даного Указу. Даний акт підписаний Позивачем, жодних зауважень при підписанні Акту позивачем не зазначено.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про правомірність проведення перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, як такої, що проведена з дотриманням вимог діючого законодавства.
Щодо застосованих фінансових санкцій в розмірі 23 136,49 грн., то судом встановлено наступне:
Як вбачається з акту перевірки, фінансові санкції у вказаному розмірі застосовані до Позивача за порушення вимог ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за несплату, неповну або несвоєчасну сплату позивачем авансових платежів із страхових внесків (п.7 ч.9 ст.106 даного Закону).
Посилання позивача на те, що він є платником єдиного податку, а тому звільняється від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України є помилковими.
Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 № 727/98 розповсюджує свою дію на податкові правовідносини, він є спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає порядок відносин з бюджетами та державними цільовими фондами суб'єктів малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування у вигляді сплати єдиного податку.
При цьому, ст.6 Указу № 727/98 встановлює пільги, однією з яких є звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкта малого підприємництва тільки в сфері його підприємницької діяльності.
Відносини з загальнообов'язкового державного пенсійного страхування врегульовані спеціальним законодавством. Зокрема, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Об'єктом оподаткування для вказаного кола суб'єктів є фактичні витрати на оплату праці працівників.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Згідно ч.1 ст.5 даного Закону дія інших законів та нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених вказаним Законом, або в частині, що не суперечить йому.
Згідно п.1 ст.14 вказаного Закону юридичні та фізичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, є страхувальниками (роботодавцями) для осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру..
Крім цього, відповідно до п.п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників.
Статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Враховуючи вищезазначене та положення ч.1 ст.19 вищевказаного Закону, всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 33,2 % та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Доводи Позивача щодо пріоритетності Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.98 перед Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є помилковими, оскільки Указ Президента України" «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не має пріоритету перед Законом та застосовується лише в частині, що не суперечить йому.
Згідно п.3 ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплат доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею вказаних сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, які підлягають нарахуванню на вказані виплати (доход). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Позивачем допущено неповну сплату авансових платежів із страхових внесків при здійсненні виплати з/плати на загальну суму 46272,97 грн.. Даний факт було виявлено Відповідачем при перевірці фінансово-господарської діяльності Позивача на підставі відомостей нарахування та виплати з/плати, книг головна 2005-2007 роки (обороти по Кт 651,661), банківських виписок.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Пункт 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює за несплату, неповну або несвоєчасну сплату страхових внесків штраф у розмірі 50 % сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів. Саме тому, до позивача відповідачем було застосовано фінансові санкції у розмірі 50% несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів -23136,49 грн.
Посилання позивача та те, що до теперішнього часу порядок та розміри сплати авансових платежів, у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, Пенсійним фондом є необґрунтованим -безпідставні, оскільки згідно п.5 ч.6 ст.20 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України. Даний порядок закріплений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за №64/8663, в п.5.1.5 якого вказано -у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
З огляду на вищезазначене, господарський суд Дніпропетровської області вважає, що рішення управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу про застосування фінансових санкцій № 200 від 23.07.07 р. на суму 23136,49 грн. є правомірним, а позовні вимоги ТОВ "Центр технологічних досліджень» є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.94, 158-163, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.І. Петрова
Постанову виготовлено 17.12.2007 р.