ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2024Справа № 910/12865/24
Суддя Привалов А.І., розглянувши позовну заяву Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168)
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного підприємства "Укроборонсервіс" (вул. Отамана Зеленого, 3-А, м. Київ, 02099)
про стягнення 187 723,07 грн.
До Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Міністерства оборони України до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного підприємства "Укроборонсервіс" про стягнення 187 723,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 370/3/5/6/1/34 на закупівлю послу за державні кошти від 24.05.2023.
Подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, судом враховано, що предметом позову є стягнення малозначної суми (не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім того, у позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що підстави позову та предмет спору у даній справі, пов'язані з інформацією про номенклатуру та строки ремонту військової техніки, її вартість та кількість, що відновлювались за спірним договором в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Відтак, розголошення вказаної інформації може шкодити обороноздатності держави в умовах реалій воєнного часу.
Розглянувши клопотання позивача, про розгляд справи у закритому судовому засіданні, суд зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Одночасно, частиною 5 вказаної статті передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.
Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.
Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).
Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається «рішенню» згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).
Враховуючи, що підстави позову у цій справі, пов'язані з виконанням сторонами Договору № 370/3/5/6/1/34 на закупівлю послу за державні кошти від 24.05.2023, який містить інформацію про номенклатуру та строки ремонту військової техніки, її вартість та кількість, що відновлювались за спірним договором, з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, а також ураховуючи викладені вище приписи законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Керуючись ч. 5 ст. 12, ч. 2 ст. 169, ст. 176, ст. 234, ч. 1 ст. 247, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкрити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Клопотання позивача про розгляд справи у закритому судовому засіданні задовольнити. Розгляд справи №910/12865/24 здійснювати у закритому судовому засіданні.
3. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
4. Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
5. Повідомити сторони, що у разі надходження до суду відзиву відповідача на позовну заяву позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач, в свою чергу, має право подати заперечення на відповідь на відзив позивача у строк до 20.11.2024.
6. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
7. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
8. Попередити учасників судової справи, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (належної якості).
9. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає чинності з дати підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя А.І. Привалов