ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.10.2024Справа № 910/4734/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" (пров. Транспортний, буд. 9, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54008, код ЄДРПОУ 41361086)
до Державне підприємство "Гарантований покупець" (вул. Петлюри Симона, 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43068454)
про стягнення 6 683 003,93 грн.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 5 320 500,25 грн заборгованості, 450 618,98 грн 3% річних, 911 884,70 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 31.07.2018 року № 15366/01 у частині здійснення оплати за куплену електроенергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 22.05.2024.
13.05.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, мотивований тим, що розрахунки з оплати електричної енергії за договором від 31.07.2018 року № 15366/01 мають здійснюватися з повним врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, Наказу № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та Наказу № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом». Незгода позивача з постановою № 363 є його правом для оскарження її в адміністративному судочинстві. На час виникнення правовідносин постанова №363 була чинна та обов'язкова для виконання як позивачем так і відповідачем. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір інфляційних втрат та 3% річних до 1 грн.
21.05.2024 в системі "Електронний суд" позивачем було сформовано відповідь на відзив.
22.05.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем було сформовано клопотання про зупинення провадження, яке судом не задоволено.
У судовому засіданні 22.05.2024 було оголошено перерву до 19.06.2024.
14.06.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем було сформовано заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 19.06.2024 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 24.07.2024.
Ухвалою від 24.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.09.2024.
В системі «Електронний суд» 03.09.2024 відповідачем сформовано клопотання про закриття провадження по справі в частині стягнення суми у розмірі 312 459,74 грн в зв'язку з відсутністю предмету спору.
У судовому засіданні 04.09.2024 було оголошено перерву до 02.10.2024.
У судовому засіданні 02.10.2024 було оголошено перерву до 10.10.2024.
У судовому засіданні 10.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
У засіданні суду 10.10.2024 судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
31 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТА СОЛАР» (далі також - Позивач, Товариство, Продавець, Продавець за «зеленим» тарифом) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі також - Відповідач, Гарантований покупець) укладено Договір № 15366/01 (далі також - Договір).
Сторонами також було укладено низку додаткових угод до Договору, а саме: Додаткова угода № 16801/01 від 29 березня 2019 року; Додаткова угода № 16802/01 від 29 березня 2019 року; Додаткова угода № 260/01 від 30 червня 2019 року ; Додаткова угода № 1618/01 від 27 грудня 2019 року; Додаткова угода № 1239/01/20 від 23 квітня 2020 року ; Додаткова угода № 924/01/21 від 26 лютого 2021 року; Додаткова угода № 1176/07/23 від 18 травня 2023 року.
Пунктом 1.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, встановлено що Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену Продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України.
31 липня 2018 року між Гарантованим покупцем та Товариством укладено Договір, згідно з пунктом 1.1. якого, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену Продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 або Порядку продажу та обліку електричної енергії, вробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804.
Пунктом 7.4. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, визначено, що якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01 січня 2030 року).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19 лютого 2019 року № 224 видано ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІТА СОЛАР» (код ЄДРПОУ 41361086) ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. Також НКРЕКП Товариству встановлювався «зелений» тариф до 01 січня 2030 року постановою НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 441.
Крім того, Продавця за «зеленим» тарифом 03 травня 2019 року приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку, ідентифікатор Договору № 0692-01014, що підтверджується Повідомленням НЕК «Укренерго» вих. № 01/15794 від 03 травня 2019 року.
Тобто, Договір набрав чинності 31 липня 2018 року та діє до 01 січня 2030 року.
Відповідно до пункту 1.2. Договору, в редакції Додаткової угоди № 924/01/21, за цим Договором Гарантований покупець зобов'язується надавати, а Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до пункту 2.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, сторони визнають свої зобов'язання згідно з законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.
Відповідно до пункту 2.2. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.
Позивач зазначає, що Товариство включено до балансуючої групи Гарантованого покупця, що підтверджується Повідомленням НЕК «Укренерго» вих. № 01/24956 від 04 липня 2019 року.
Пунктом 2.3. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, визначено, що Продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до пункту 2.4. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, Продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Оскільки Позивач є виробником за «зеленим» тарифом, то, відповідно, Товариство продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
Так, відповідно до пункту 2.5. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Відповідно до пункту 3.2. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 3.3. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до пункту 10.1. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до пункту 10.2. Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Відповідно до пункту 10.3. Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.
На виконання умов Договору та зазначених вимог Порядку Позивачем та Відповідачем було підписано акти купівлі-продажу електроенергії за наступні періоди: жовтень 2021 року від 31 жовтня 2021 року на загальну суму 6 796 131,55 грн.; - лютий 2022 року від 28 лютого 2022 року на загальну суму 3 007 207,73 грн.; - травень 2022 року від 31 травня 2022 року на загальну суму 2 037 660,89 грн.; - червень 2022 року від 30 червня 2022 року на загальну суму 3 483 607,26 грн.; - липень 2022 року від 31 липня 2022 року на загальну суму 4 160 603,00 грн.; - серпень 2022 року від 31 серпня 2022 року на загальну суму 3 970 906,28 грн.
Крім того, між Позивачем та Відповідачем було укладено акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за наступні періоди: - травень 2022 року від 16 березня 2023 року, в якому зазначена сума коригування: - 8300,80; - серпень 2022 року від 21 лютого 2023 року, в якому зазначена сума коригування: -2339, 32.
Виходячи із змісту пункту 10.3. Порядку, очевидно, що наявність підписаних Позивачем та Відповідачем актів купівлі-продажу електроенергії свідчить про те, що позивач надав , а Відповідач отримав такі акти.
Відповідно до пункту 10.4. Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Рішеннями НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Гарантованим покупцем у наступні періоди:
- Постановою НКРЕКП від 09 вересня 2022 року № 1117-у жовтні 2021 року, лютому - червні 2022 року;
- Постановою НКРЕКП від 20 вересня 2022 № 1190-у липні 2022 року
- Постановою НКРЕКП від 14 березня 2023 № 473 - у серпні 2022 року (додаток № 20 до позовної заяви).
Пунктом 4.5. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1239/01/20, визначено, що Гарантований покупець зобов'язаний, зокрема: - купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію.
Враховуючи вимоги пункту 10.4. Порядку та зазначені Постанови НКРЕКП, за періоди: жовтень 2021 року, лютий 2022 року, травень-серпень 2022 року Гарантований покупець повинен був здійснити остаточний розрахунок з Товариством із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії.
Проте, Гарантований покупець здійснив лише часткову оплату відпущеної електроенергії за вказані періоди, а саме: - жовтень 2021 року на загальну суму 6 157 640,31грн.
Позивач зазначає, що сторонами було укладено Акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 29 лютого 2024 року.
Згідно з п. п. 1, 2 цього Акту Гарантований Покупець має перед Товариством непогашене грошове зобов'язання у сумі 10 465 337,59 грн. (у т.ч. ПДВ) (Десять мільйонів чотириста шістдесят п'ять тисяч триста тридцять сім грн. 59 коп.) за купівлю електричної енергії за період з квітня 2021 року по серпень 2022 року відповідно до договору від 31.07.2018 № 15366/01. Товариство має перед Гарантованим покупцем непогашене грошове зобов'язання у сумі 5 579 803,99 грн. (у т.ч. ПДВ) (П'ять мільйонів п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот три грн. 99 коп.) за послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця з квітня 2021 року по серпень 2022 року відповідно до договору від 31.07.2018 № 15366/01.
Відповідно до змісту п. 5 цього Акту, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього Акта, у сумі 5 579 803,99 грн. (у т.ч. ПДВ) (П'ять мільйонів п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот три грн. 99 коп.), і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть: - зобов'язання Товариства таким, що припинено у повному обсязі, залишкова заборгованість Товариства перед Гарантованим покупцем, що визначена у п. 2, становить 0 грн. ( нуль грн. 00 коп. ); зобов'язання Гарантованого покупця таким, що припинено частково, залишкова заборгованість Гарантованого покупця перед Товариством, що визначена у п. 1, становить 4 885 533,60 грн. (у т.ч. ПДВ) (Чотири мільйони вісімсот вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять три грн 60 коп.), у т.ч.: за жовтень 2021 року у сумі 552 529, 04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії за договором №15366/01 від 31.07.2018, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 5 320 500,25 грн заборгованості, 450 618,98 грн 3% річних, 911 884,70 грн інфляційних втрат.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, а також просив закрити провадження у справі у зв'язку зі сплатою частини заборгованості.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов'язань, регулюються нормами Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України (далі - ЗУ) «Про ринок електричної енергії» та відповідними підзаконними нормативними актами.
Так, згідно вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).
Як зазначало вище в матеріалах справи наявні акти купівлі-продажу електроенергії за спірний період.
Відповідно до пункту 10.4. Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Ураховуючи вимоги статті, статті 530 ЦК України, п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору ДП «Гарантований покупець» зобов'язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акту.
ДП «Гарантований покупець» умови договору не виконав, отриману електричну енергію оплатив частково.
Відповідно до вимог частини другої статті 11 ЗУ «Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період» забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону України», покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.
На виконання вимог частини восьмої статті 16 ЗУ «Про ринок електричної енергії» Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України видало Накази від 28.03.2022 року «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 та від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом» №206.
Наказ № 140 було видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов'язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку № 641.
Наказом було встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець», в такому порядку:
П.п. 1.1.1. Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;
П.п. 1.3. За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.
Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу було покладено саме на ДП «Гарантований покупець» та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Отже, у Наказі № 140:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;
- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
З 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206.
Метою Наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.
За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього наказу (п. 3).
Отже, у Наказі № 206:
- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;
- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару;
- наказ не змінює обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» було покладено обов'язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
ДП «Гарантований покупець» не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 910/6185/23.
Верховний Суд у справі № 910/6185/23 ще раз звертав увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.
Верховний Суд наголошував, що згідно ЗУ «Про правотворчу діяльність» правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.
Законодавство України - це взаємопов'язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи із змісту принципу пропорційності як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.
Враховуючи викладене, а також обставини встановлені судами попередніх інстанцій щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, Верховний Суд у справі № 910/6185/23 дійшов висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов'язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що у наведеному в позовній заяві розрахунку заборгованості з посиланням на належні докази позивачем обґрунтовано термін виконання зобов'язання за договором, факт прострочення, день з якого почалось прострочення за кожним підписаним актом купівлі-продажу електроенергії, а тому даний розрахунок є арифметично вірним, та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства і положенням Договору.
З огляду на вказане вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором від 31.07.2018 № 15366/01 у розмірі 5 320 500,25 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи після відкриття провадження у цій справі відповідач сплатив частину заборгованості у розмірі 312 459,74 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 30.07.2024 № 387301, 28.08.2024 №394 293.
Відповідач після звернення товариства до суду з цим позовом частково погасив суму основного боргу в розмірі 312 459,74 грн, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне провадження у ній щодо вказаної суми закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.
Отже, станом на день розгляду цієї справи по суті заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед ТОВ «Віта Солар» становить 5 008 040,51 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Ураховуючи встановлені вище обставини, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості у розмірі 5 008 040,41 грн.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 450 618,98 грн та інфляційних втрат у розмірі 911 884,70 грн, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, та встановив, що вони є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані навідновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови).
У пункті 8.41 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав».
Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду нею у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України. Про зазначене вказала й об'єднана палата Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.05.2024 зі справи № 910/2440/23, повертаючи зазначену справу колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Отже, дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за куплену електричну енергію у постачальника за «зеленим» тарифом , перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позов Товариства підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1.Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 312 459,74 грн - закрити.
2.Позовні вимоги в іншій частині задовольнити.
3.Стягнути із Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Солар" (пров. Транспортний, буд. 9, м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 54008, код ЄДРПОУ 41361086) 5 0008 040 (п'ять мільйонів вісім тисяч сорок) грн 51 коп заборгованості, 450 618 (чотириста п'ятдесят тисяч шістсот вісімнадцять) грн 98 коп. 3% річних, 911 884 (дев'ятсот одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 70 коп інфляційних втрат та 95 558 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн 16 коп судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складено 21.10.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА