ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2024Справа № 910/8558/24
Господарський суд міста Києва у складі Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"
до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
про стягнення 1 166 169,80 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" звернулось із позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" з вимогою про стягнення заборгованості за договором № С-28/03/22-6 від 28 березня 2022 року у сумі 1 0166 169,80 грн., з яких: 1 084 760,03 грн. - основний борг, 39 719,32 грн. - 3% річних, 41 690,45 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
02.08.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що підтвердженням прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача з урахуванням чітко встановлених сторонами договору положень про порядок та строки оплати, обов'язковим є встановлення як факту споживання електроенергії, так і настання підстави та строку здійснення оплати, а підставою початку та перебігу строку та настання граничної дати платежу), є саме рахунок, що повинен бути наданий постачальником та одержаний споживачем у спосіб, передбачений договором (тобто в паперовій формі поштовим зв'язком, кур'єром чи особисто). Також у відзиві відповідач просив суд витребувати у позивача оригінали доказів, копії яких додані до позовної заяви.
Судом відмовлено в задоволені клопотання відповідача про витребування доказів у зв'язку з його необґрунтованістю.
04.09.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
28.03.2022 між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір № С-28/03/22-6 про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до умов п. 5.6 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Порядок розрахунку регламентується в Додатках 2, 3 до договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до п. 5.12. договору розрахунковий період є періодом звірки остаточних обсягів поставленої електричної енергії, розрахунків за договором, за наслідками чого сторонами складається Акт передачі-прийому електричної енергії та Акт звірки, у яких фіксується фактичний обсяг та ціна фактично спожитої електричної енергії, що була поставлена споживачу протягом розрахункового місяця.
Пунктом 13.6 договору, сторони погодили, що усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Додатком № 2 до договору сторони погодили договірну ціну та умови оплати.
Згідно вказаного додатку до договору сторони визначили наступні умови оплати:
авансові платежі 3 рази на місяць:
- до 28 числа місяця попереднього розрахунковому - 35 % від заявленого обсягу;
- до 08 числа розрахункового періоду - 35 % від заявленого обсягу;
- до 18 числа розрахункового періоду - 30 % від заявленого обсягу.
Постачальник направляє Споживачу у спосіб, передбачений Договором для направлення Акту передачі-прийому електричної енергії, рахунки на оплату авансових платежів у наступні строки:
- До 21 числа місяця, що передує розрахунковому - на оплату 35 % від заявленого обсягу;
- До 01 числа розрахункового місяця - на оплату 35 % від заявленого обсягу;
- До 10 числа розрахункового місяця - на оплату 30 % від заявленого обсягу.
До 15 числа (включно) місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, Споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію.
Датою здійснення оплати є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Постачальника.
Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем на підставі завчасно виставлених Постачальником рахунків.
Додатком № 3 до договору сторони погодили комерційну пропозицію.
На виконання умов договору в період з квітня 2022 року по березень 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму 70 751 171,66 грн, що підтверджується актами приймання-передачі: №№ 382 від 30.04.2022, 549 від 31.05.2022, 745 від 30.06.2022, 919 від 31.07.2022, 1078 від 31.08.2022, 1319 від 30.09.2022, 1520с від 31.10.2022, 1750 від 30.11.2022, 2002 від 31.12.2022, 93 від 31.01.2023, 332 від 28.02.2023, 549 від 31.03.2023.
Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.
За поставлену електричну енергію відповідач розрахувався лише частково, що не заперечується самим відповідачем на загальну суму 69 666 411,63 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, банківськими виписками з рахунку позивача.
Відтак, внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної сплати коштів за поставлену електричну енергію у березні 2023 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 084 760,03 (70 751 171,66-69 666 411,63).
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з указаним позовом.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 265 Господарського кодексу України унормовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу;
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п. 4 додатку 2 до договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 15.02.2023, визначено, що до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію.
Відтак, строк виконання грошових зобов'язань відповідача за спірний період є таким, що настав.
Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повної оплати за спожиту відповідачем у березні 2023 року електричну енергію суду не подано.
З приводу заперечень відповідача щодо ненастання строку оплати у зв'язку із неотриманням рахунків на оплату, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Умова укладеного між сторонами договору щодо обов'язку відповідача здійснити оплату на підставі виставлених постачальником рахунків не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.
Отже, отримання відповідачем рахунку не є подією, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як отримання рахунку є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.
Крім того, рахунок є документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість поставленого позивачем товару.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 910/13527/17.
Стосовно абзацу 1 пункту 13.6 Договору, яким відповідач обґрунтовує свої заперечення, суд зазначає наступне.
Пунктом 13.6 договору, сторони погодили, що усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Разом з тим вказаний пункт містить абзац 2 яким передбачено, що Споживач зобов'язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в Додатку 1 до цього Договору.
Відтак, суд доходить до висновку, що зі змісту абзаців 1 та 2 п. 13.6 Договору, сторони погодили, що Споживач зобов'язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в Додатку 1 до цього Договору (Заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, а саме: найменування споживача, код ЄДРПОУ, обрана публічна комерційна пропозиція, найменування оператора, ЕІС-код, як суб'єкта ринку електричної енергії, тип об'єкта, адреса об'єкта, найменування попереднього електропостачальника, номер засобу зв'язку та реквізити споживача), а саме таким чином: якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. Відтак положення п. 13.6 не є обов'язковими при направленні інших документів згаданим вище способом, в тому числі актів, рахунків, тощо.
Суд, враховує специфіку та зміст спірних правовідносин, дійшов висновку про суперечливу поведінку відповідача, як споживача, яка полягає у наступному.
На виконання умов договору в період з квітня 2022 року по березень 2023 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію на загальну суму 70 751 171,66 грн.
За поставлену електричну енергію відповідач розрахувався лише частково, що не заперечується самим відповідачем на загальну суму 69 666 411,63 грн., що підтверджується платіжними інструкціями долученими до матеріалів справи.
У той же час відповідачем було частково сплачено за поставлену електроенергію та несплачена сума заборгованості складає 1 084 760,03 грн.
Разом з тим відповідач заперечуючи стосовно позовних вимог вказує, що строк оплати не настав, однак все одно сплачував за отриману електроенергію за спірний період. Зокрема у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що суми, які зазначені позивачем в позовній заяві дійсно сплачувались відповідачем.
Наявність заборгованості відповідача у розмірі 1 084 760,03 грн. та настання строку виконання обов'язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.
При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати вартості поставленої електричної енергії, тоді як строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати настав.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів повної оплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 084 760,03 грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 39 719,32 грн. 3% річних та 41 690,45 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 39 719,32 грн. 3% річних та 41 690,45 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок, 3-5, код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (01001, місто Київ, вулиця Чикаленка Євгена, будинок, 34, код 43231355) 1 084 760 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 03 коп. боргу, 39 719 (тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 32 коп. 3% річних, 41 690 (сорок одну тисячу шістсот дев'яносто) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 13 994 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 04 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак