"05" грудня 2007 р.
Справа № 8/197-07-6663
Позивач: Асоціація сільськогосподарських виробників «Прогрес»;
Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Прогрес-Агро»;
Про стягнення 221 566,55 грн.
Суддя Атанова Т.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Козак Ф.І.- за довіреністю від 01.08.2007р.;
від відповідача: Корецька Л.А.- за довіреністю від 14.08.2006р. за № 51.
Суть спору: Асоціація сільськогосподарських виробників «Прогрес» звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського кооперативу «Слав'янин -Агро» про стягнення заборгованості у сумі 221 566,55 грн.
03.09.2007р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому він просить стягнути з СК «Слав'янин - Агро» заборгованість у сумі 221 566,55 грн., а саме: за 2002 рік -86 755,24 грн., за 2003 рік -156 564,89 грн., за 2004 рік -35 135,45 грн.
24.09.2007р. ухвалою господарського суду Одеської області за клопотанням позивача до участі у справі, у порядку ст. 24 ГПК України, залучено іншого відповідача -Сільськогосподарський виробничий кооператив «Прогрес-Агро», який є правонаступником СК «Слав'янин -Агро».
17.10.2007р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому він просить стягнути з СВК «Прогрес-Агро» заборгованість у сумі 221 566,55 грн., яка виникла внаслідок передачі відповідачу матеріалів, запасів, пального, будматеріалів та надання послуг.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, позов не визнав, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та у додатку до відзиву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
суд встановив:
Статтею 120 Господарського Кодексу України визначені організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Асоціація -це договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками
фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.
Згідно Статуту Асоціації сільськогосподарських виробників «Прогрес», Сільськогосподарський кооператив «Слав'янин -Агро» є одним із засновників Асоціації сільськогосподарських виробників «Прогрес».
Пунктами 2.1., 2.2. Статуту АСГВ «Прогрес» встановлено, що Асоціація сільськогосподарських виробників «Прогрес» заснована в цілях координації і здійснення спільної діяльності її членів. Для досягнення поставлених цілей Асоціація сільськогосподарських виробників «Прогрес», в числі інших завдань, організує матеріально-технічне забезпечення її засновників.
В процесі господарської діяльності по організації матеріально-технічного забезпечення Асоціація сільськогосподарських виробників «Прогрес» в 2002 році передала Сільськогосподарському кооперативу «Слав'янин -Агро» матеріалів, запасів, пального, будматеріалів та надала послуг на загальну суму 162 085,99 грн., внаслідок взаєморозрахунків за СК «Слав'янин -Агро», станом на 01.01.2003р., залишилась заборгованість у сумі 86 755,24 грн.
В 2003 році АСГВ «Прогрес» передала Сільськогосподарському кооперативу «Слав'янин -Агро» матеріалів, запасів, пального, будматеріалів та надала послуг на загальну суму 347 717,64 грн., а отримала на суму 277 907,99 грн., в результаті чого за СК «Слав'янин -Агро» залишилась заборгованість у сумі 156 564,89 грн.
В 2004 році за Сільськогосподарським кооперативом «Слав'янин -Агро» перед Асоціацією сільськогосподарських виробників «Прогрес» залишилась заборгованість у сумі 35 135,45 грн.
Таким чином позивач вважає, що загальна заборгованість Сільськогосподарського кооперативу «Слав'янин -Агро» перед Асоціацією сільськогосподарських виробників «Прогрес» складає 221 566,55 грн. та підтверджує її наявність актом звірки від 21.10.2004р. та аудиторським висновком від 10.07.2007р, станом на 31.12.2006р.
Відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним, так як сплив строк позовної давності, в межах якого позивач мав можливість звернутись до суду із позовом.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги АСГВ «Прогрес» задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовна заява по формі та змісту повинна відповідати вимогам ст. 54, ст. 57 ГПК України, у тому числі пункту 5 ст. 54 ГПК України, згідно якого позивач зобов'язаний зазначити у позовній заяві виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перелічив докази, які це підтверджують, надати обґрунтований розрахунок суми, що стягується, а також зазначити законодавство, на підставі якого подається позов.
Так, позивач жодного разу на вимогу суду, без поважних причин, не надав витребувані документи, які б підтверджували його позовні вимоги, а саме: не уточнив обставини, викладені у позові, не перелічив докази, які їх підтверджують; не надав первісні документи, які свідчать про передачу відповідачу будівельних матеріалів, запасів, пального; докази отримання товару відповідачем; не надав обґрунтований розрахунок стягуваної суми, окремо за кожний рік та суми стягнення (формула); та належні докази, які підтверджують позовні вимоги.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Акт звірки сторін від 21.10.2004р. та аудиторський висновок від 10.07.2007р., на які посилається позивач, суд до уваги не приймає, так як акт звірки -це документ, по якому бухгалтери звіряють бухгалтерські облікові операції, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами: договором, накладними,
рахунками; а аудиторський висновок не містить обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача окремо за кожний рік та розрахунок загальної суми заборгованості.
Крім того, Статутом АСГВ «Прогрес» не передбачене зобов'язання її членів на повернення Асоціації коштів, витрачених на організацію їх матеріально-технічного забезпечення.
Ксерокопії накладних, податкових накладних, довіреностей, доданих до позову, не засвідчені позивачем належним чином, тому не можуть вважатись належними письмовими доказами у розумінні ст. 36 ГПК України.
Таким чином, на думку суду, ствердження представника позивача не ґрунтуються на матеріалах справи, чинному законодавстві та є непереконливими, а обставини, на які він посилається, не доведені певними засобами доказування.
Згідно ст. 256 Цивільного Кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
З ксерокопій документів, наданих до позовної заяви, вбачається, що правовідносини між сторонами у сфері господарювання існували у 2002-2004 році.
Статтею 257 Цивільного Кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Тлумачення позивачем ч. 5 ст. 261 Цивільного Кодексу України суд не приймає до уваги, так як згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного Кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, а не від дня пред'явлення вимоги про виконання зобов'язання, як зазначає позивач.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом 14.08.2007р., тоді як ксерокопії накладних та інших документів свідчать про те, що останні господарські правовідносини між сторонами здійснювались у березні 2004 року.
Частина 4 статті 267 Цивільного Кодексу України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що Асоціації сільськогосподарських виробників «Прогрес» у позові слід відмовити.
Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на позивача покладаються витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
1. У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку
з дня його прийняття.
Суддя (підпис) Атанова Т.О.