вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" жовтня 2024 р. Cправа №902/457/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:
представника позивача: Дяковського О.С. (ордер серії СВ №1087571 від 07.05.2024),
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеіл", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент", с.Гришівці Вінницького району Вінницької області
про стягнення 3996717,62 грн заборгованості за договором поставки
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Шеіл" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" 3996717,62 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №178 від 27.01.2023 (надалі - Договір) щодо повного розрахунку за отриманий товар.
Ухвалою суду від 13.05.2024 відкрито провадження у справі №902/457/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.06.2024.
29.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.05.2024 (а.с.8-9, т.2), в якому відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування чого зазначив:
- згідно п.3.3 Договору датою отримання товару є фактична дата отримання товару продавцем. Дана обставина підтверджується видатковою накладною та актом приймання товару, який надсилається засобами зв'язку Постачальнику або видається на руки перевізнику/експедитору. Однак акти приймання товару в матеріалах справи відсутні, а видаткові накладні і товарно-транспортні накладні не містять даних відносно особи, яка прийняла дану поставку від імені покупця;
- згідно з п.3.5 Договору постачальник передає покупцю наступні документи: - товарно-транспортні накладні; - видаткові накладні; - документи, що підтверджують якість товару; - декларацію виробника; - інші документи, надання яких є обов'язковою умовою при поставці певного виду товару. При ненаданні постачальником відповідно до п.3.5 цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею товару поставка вважається нездійсненою. Водночас долучені до позовної заяви матеріали не містять товаросупровідних документів на партії товару, щодо яких заявлено вимогу про оплату.
31.05.2024 до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 30.05.2024 (а.с.16-19), в якій позивач виклав свої міркування та доводи в заперечення аргументів відповідача, зокрема те, що всі видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані однією посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" без жодних зауважень, окрім того на кожному із зазначених документів міститься печатка останнього. Також факт несплати за товар підтверджується актами звірки, котрі долучені до позовної заяви та підписані без жодних зауважень зі сторони відповідача.
За наслідками розгляду справи, 25.06.2024, судом були прийняті ухвали, якими продовжено строк підготовчого засідання у справі №902/457/24 на тридцять днів та оголошена перерва в судовому засіданні до 16.07.2024.
Ухвалою суду від 16.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/457/24 до судового розгляду по суті на 12.09.2024.
За наслідком слухання справи, 12.09.2024, судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про задоволення клопотання відповідача б/н від 12.09.2024 та відкладення розгляду справи до 10.10.2024.
На визначену судом дату, 10.10.2024, з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про надіслання ухвали від 12.09.2024 на адреси електронної пошти відповідача та його представника (вих. канц. суду №2пр від 18.09.2024) та до електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС означених.
Враховуючи наведене, судом вжито належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.
В судовому засіданні, 10.10.2024, представник позивача позов підтримав та просив суд стягнути з відповідача також витрати на професійну правничу допомогу.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
27.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шеіл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" укладений договір поставки №178.
Відповідно до п.1.1 Договору сторони погодили, що позивач на умовах передбачених даним Договором зобов'язується передати товар у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами обумовленими сторонами.
За умовами п.3.1 Договору поставка товару здійснюються на підставі заявок відповідача. Заявки подаються відповідачем або письмово засобами електронного зв'язку на адресу позивача або у телефонному режимі через повноважних представників не пізніше ніж за 3 доби до дати поставки товару. Позивач здійснює опрацювання заявки протягом 24 годин, та надає відповідь про отримання заявки та можливість її виконання. Строк постачання кожної партії товару складає від 5 до 10 робочих днів в залежності від географічної віддаленості місця поставки від адреси місця виробництва відповідача. Кожна сторона зобов'язана інформувати іншу сторону про неможливість виконання заявки в строк, не менш ніж за три календарні дні до її виконання.
Згідно з п.3.3 Договору датою отримання товару вважається фактична дата отримання товару відповідачем. Прийом товару по кількості та якості здійснюється за участю водія/експедитора позивача або перевізника, з яким позивач діє на умовах договору перевезення, та повноважного представника відповідача. У разі виявлення недостачі товару та/або його брак, такий факт відображається в акті приймання, який складається відповідач товару у довільній формі, та підтверджується підписами водія/експедитора позивача або перевізника та повноважної на прийом продукції особи покупця. На підставі видаткової накладної та акту приймання у разі його наявності сторони здійснюють відповідні записи в бухгалтерських документах. Після прийому товару відповідальною особою відповідача претензії щодо браку не розглядаються, за винятком випадків скритих виробничих недоліків (п.3.3 даного Договору). Підписаний акт відповідач зобов'язаний надіслати засобами електронного зв'язку позивачу не пізніше 3-го робочого дня після прийому-передачі товару, та/або видати на руки водію/експедитору позивача або перевізнику.
Згідно пункту 3.4. Договору перехід права власності на Товар відбувається після передачі партії Товару на складі Відповідача та підписання представником Покупця відповідної видаткової та товарно - транспортної накладної в пункті отримання Товару, попередньо погодженому Сторонами.
За умовами п.3.5 Договору разом з товаром позивач передає відповідачу такі документи:
- товарно-транспортна накладна;
- видаткова накладна; декларація виробника (оригінал або копія завірена належним чином позивачем);
- документи, що підтверджують якість товару (оригінали або копії завірені позивачем;
- інші документи, надання яких є обов'язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.
При ненаданні позивачем відповідно до п.3.5 цього Договору товаросупровідних документів на партію товару одночасно з передачею товару поставка вважається не здійсненою, а зобов'язання позивача по поставці невиконаними.
Згідно з п.4.1 ціни на товар, що постачається за даним Договором встановлюється в національній валюті України - гривні.
Відповідно до п.4.2 Договору оплата кожної отриманої відповідачем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів після відвантаження товару відповідачу, якщо інше додатково не погоджено сторонами. Сума даного Договору складає суму всіх видаткових накладних за якими відповідач отримає протягом дії даного Договору.
Згідно з п.4.3 Договору за результатами діяльності за визначений період (один раз на місяць) Сторони зобов'язуються проводити звіряння взаємних розрахунків за результатами чого оформляється відповідний акт звірки. Відомості, що підтверджені сторонами в акті звірки є основою для кінцевих взаєморозрахунків на кожну конкретну дату.
Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що акт складається в одній із таких форм, зокрема: паперовий, підписаний сторонами та скріплений печаткою; електронний у виді скан-копії паперового, підписаного та скріпленого печатками та направленого на електронну адресу відповідача та позивача зазначені в цьому Договорі. Сторони домовились, що обмін актами в будь-якій з вищеперелічених форм є належним та достатнім для підтвердження заборгованості сторін, у зв'язку з чим вони мають право посилатись на відомості одного з таких актів, як на відомості та факти, що мають юридичну силу.
Згідно з п.6.2 Договору за порушення строків оплати за товар за цим Договором, відповідач оплачує позивачу пеню у розмірі подвійну облікову ставку НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу.
Відповідно до п.11.1 Договору, означений набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року в частині поставки, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань по даному Договору. У разі, якщо за 10 (десять) календарних днів до закінчення терміну дії жодна із сторін не виявить бажання про розірвання Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кількість пролонгацій сторонами не обмежується.
На виконання взятих на себе договірних зобов'язань позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими та товарно-транспортними накладними за період з 27.01.2023 по 02.10.2023 на загальну вартість 66118892,68 грн (а.с.30-220).
Наявними у справі платіжними інструкціями стверджується часткова сплата відповідачем заборгованості за договором в сумі 58278835,10 грн (а.с.30-220).
В матеріалах справи також містяться накладні на повернення постачальнику товару №26 від 30.03.2023 та №29 від 04.04.2023, за умовами яких відповідачем було повернуто позивачу товар за Договором на суму 3843340,00 грн.
Також в матеріалах справи міститься акт звірки за грудень 2023 року, який підписаний сторонами, за яким відповідач зазначає про наявність заборгованості перед позивачем в сумі 3996717,62 грн (а.с.29).
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Як зазначено вище: предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 3996717,62 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №178 від 27.01.2023.
Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).
Відповідно до ст.633 ЦК України: продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Наявними у справі видатковими та товарно-транспортними накладними за період з 27.01.2023 по 02.10.2023 (а.с.30-220), які підписані сторонами, стверджується поставка товару відповідачу на загальну вартість 66118892,68 грн.
Водночас наявні у справі докази сплати заборгованості та повернення частини товару свідчать про те, що неоплаченим залишився товар за Договором на суму 3996717,62 грн.
Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.4.2 Договору оплата кожної отриманої відповідачем партії товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів після відвантаження товару відповідачу, якщо інше додатково не погоджено сторонами. Сума даного Договору складає суму всіх видаткових накладних за якими відповідач отримає протягом дії даного Договору.
З огляду на викладені умови Договору суд доходить висновку, що відповідач станом на момент ухвалення цього рішення є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань в частині сплати заборгованості за поставлений товар в період з 27.01.2023 по 02.10.2023.
Доводи відповідача про відсутність в первинних документах на підтвердження поставки за Договором даних відносно особи, яка прийняла таку поставку від імені покупця, суд сприймає критично, оскільки в постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 викладено такий висновок щодо застосування норм права: "...відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними."
Беручи до уваги наявність підпису та відтиску печатки відповідача на первинних документах, суд констатує, що означені є належними доказами в підтвердження обставин поставки товару за Договором у цій справі.
Також суд відхиляє доводи відповідача відносно відсутності в матеріалах справи товаросупровідних документів на кожну партію товару, поставлену за Договором, з огляду на наступне.
Умовами п.3.5 Договору визначено, що постачальник передає покупцю наступні документи: - товарно-транспортні накладні; - видаткові накладні; - документи, що підтверджують якість товару; - декларацію виробника; - інші документи, надання яких є обов'язковою умовою при поставці певного виду товару.
Цим же пунктом Договору сторони передбачили, що при ненаданні постачальником відповідно до п.3.5 цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею товару поставка вважається нездійсненою.
Згідно з ч.2 ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні усі товаросупровідні документи, визначені умовами Договору, на кожну партію товару.
Водночас згідно зі ст.666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
З огляду на наведене суд зауважує, що норма ст.666 ЦК України чітко вказує на правові наслідки непередання покупцем усіх документів, що стосуються товару, - виникнення у покупця права встановити розумний строк для їх передання, а надалі, за умови непередання покупцем документів, відмовитися від договору купівлі-продажу (поставки) та повернути товар продавцеві.
З огляду на висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №920/618/18: "За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов'язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця."
Водночас матеріали справи доказів звернення відповідача з метою встановлення додаткового строку на передання документів, які стосуються товару, не містять, як і не містять доказів повернення відповідачем неоплаченого товару за Договором.
Посилання відповідача на висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №914/4372/15 суд також оцінює критично, оскільки у справі №914/4372/15 умовами договору поставки було визначено початок перебігу строку на оплату товару з моменту отримання такого товару разом із документами, що стосуються товару, натомість у даній справі №902/467/24 умови Договори таких положень не містять та початком перебігу строку на оплату визначено лише момент отримання товару. Отже фактичні обставини справи №902/457/24 та справи №914/4372/15 є різними.
Ухвалюючи дане рішення суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, за яким: "До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб."
Суд констатує, що матеріали справи містять акт звірки за грудень 2023 року, який підписаний та скріплений печатками сторін, за яким відповідач зазначає про наявність заборгованості перед позивачем в сумі 3996717,62 грн. В контексті наведеного акту звірки суд зауважує, що відображені у ньому відомості стосовно поставки, оплати та повернення частини товару підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами (видатковими та товарно-транспортними накладними, платіжними інструкціями), які підписано та скріплено печатками сторін.
Отже, суд доходить висновку, що акт звірки взаєморозрахунків сторін є належним доказом в підтвердження наявної у відповідача заборгованості в сумі 3996717,62 грн.
Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов оплати поставленого товару та відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків відповідачем в частині залишку боргу за вказаним Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 3996717,62 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в частині правомірно заявлених позовних вимог в сумі 59950,76 грн.
В позовній заяві без номеру та дати (а.с.1-13,т.1) та клопотанні б/н від 07.06.2024 (а.с.22-23,т.2) позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 100000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та наведено детальний розрахунок наданих послуг з професійної правничої допомоги, а саме:
- підготування та подання позовної заяви до суду першої інстанції (5 год. затраченого часу);
- відправка позовної заяви з додатками стороні відповідача (1 год. затраченого часу);
- прийняття участі в судових засіданнях по даній справі (1 год. затраченого часу);
- ознайомлення із позицією відповідача в справі (2 год. затраченого часу);
- проведення аналізу судової практики в аналогічних справах (3 год. затраченого часу);
- підготовка процесуальних документів в справі (відповідь на відзив, долучення витрат на правову допомогу, клопотання про проведення відеоконференції) (3 год. затраченого часу).
Відповідно до п.1, 4 ч.3, ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (абзаци 1 та 2 ч.8 ст.129 ГПК України).
Згідно із ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Судом встановлено, що 11.04.2024 між позивачем та адвокатом Дяковським О.С. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №23-Д (а.с.25-26,т.2), за умовами п.1.1 якого адвокат Дяковський О.С. приймає на себе доручення позивача про надання правової допомоги в справі щодо стягнення 3996717,62 грн на користь позивача, а позивач зобов'язуються сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього Договору.
За умовами п.4.1 договору про надання правової (правничої) допомоги №23-Д від 11.04.2024 оплата послуг адвоката Дяковського О.С. здійснюється у формі фіксованого гонорару у розмірі 100000,00 грн, щодо представлення інтересів позивача, визначених предметом даного договору в суді першої інстанції.
Відповідно до п.8.1 договору про надання правової (правничої) допомоги №23-Д від 11.04.2024, згаданий вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до 15.12.2024.
06.06.2024 між позивачем та адвокатом Дяковським О.С. складено акт прийому-передачі наданих послуг №01/24 від 06.06.2024 (а.с.27) до договору про надання правової (правничої) допомоги №23-Д від 11.04.2024, за яким адвокат надано позивачу послуги з професійної правничої допомоги на суму 100000,00 грн.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст.129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалюючи дане рішення суд звертається до правової позиції, висвітленої у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22, за якою під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Стосовно визначених позивачем послуг щодо відправки позовної заяви з додатками стороні відповідача (1 год. затраченого часу), ознайомлення із позицією відповідача в справі (2 год. затраченого часу) та проведення аналізу судової практики в аналогічних справах (3 год. затраченого часу) суд зауважує наступне.
Правилами п.5 ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позов.
Нормами п.1 ч.1 ст.164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
Суд констатує, що поряд із послугами стосовно відправки позовної заяви з додатками стороні відповідача (1 год. затраченого часу), ознайомлення із позицією відповідача в справі (2 год. затраченого часу) та проведення аналізу судової практики в аналогічних справах (3 год. затраченого часу) позивачем виокремлено послуги із підготування та подання позовної заяви до суду першої інстанції (5 год. затраченого часу) та підготовці процесуальних документів в справі, зокрема відповіді на відзив (3 год. затраченого часу).
Отже суд доходить висновку, що виокремлення адвокатом послуг із відправки позовної заяви з додатками стороні відповідача (1 год. затраченого часу), ознайомлення із позицією відповідача в справі (2 год. затраченого часу) та проведення аналізу судової практики в аналогічних справах (3 год. затраченого часу) як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим, оскільки охоплюються діями адвоката з написання та подачі позовної заяви та відповіді на відзив (схожі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №712/15541/18, від 28.09.2022 у справі №534/14/20).
За наведених обставин у відшкодуванні 40000,00 грн (100000,00 грн / 15 год. затраченого часу х 6 год. затраченого часу) витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №923/560/17 викладені висновки стосовно застосування ст.126 ГПК України, згідно яких: витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, на підставі долучених до матеріалів справи доказів суд встановив, що розмір судових витрат, які позивач поніс в зв'язку з розглядом цієї справи та підлягають розподілу між сторонами становить 60000,00 грн.
Суд констатує, що відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
За наведених обставин суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача в сумі 60000,00 грн є розумним, обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, а тому полягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/457/24 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" (вул.Подільська, буд.1В, с.Гришівці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23337, ідентифікаційний код: 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеіл" (вул.Євгена Сверстюка, буд.11-А, офіс 907, м.Київ, 02002, ідентифікаційний код: 44088660) 3996717,62 грн основної заборгованості; 59950,76 грн витрат по сплаті судового збору та 60000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
6. Повне рішення складено 21 жовтня 2024 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Шеіл" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС;
3, 4 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Шеіл" адвокату Дяковському О.С. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
5, 6 - Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (office@vt-development.net);
7, 8 - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" адвокату Леляку Я.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_2)