21.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3068/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 (суддя Кеся Н.Б.) у справі № 904/3068/24
заявник: ОСОБА_1 , м.Харків
боржник: ОСОБА_2 , м.Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі №904/3068/24 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Договором на транспортне обслуговування №12102023/1 від 12.10.2023 року та Заявки (Замовлення) на перевезення №14122023/2-1 від 14.12.2023 року до Договору на транспортне обслуговування №12102023/1 від 12.10.2023 року у розмірі 119539,55 грн та судовий збір у розмірі 242,24 грн.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу від 15.07.2024 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі, посилаючись на практику по іншим господарським справам зазначає, що одні судді Господарського суду Дніпропетровської області вважають за можливе стягнення заборгованості у наказному провадженні, а інші судді Господарського суду Дніпропетровської області вважають за можливе стягнення заборгованості лише у позовному провадженні.
Боржник своїм правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів оскарження ухвали на час надходження скарги, ухвалою суду від 02.08.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/3068/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
16.09.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 03.09.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі № 904/3068/24; розгляд апеляційної скарги ухвалено провести у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Частинами 1,2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 4 статті 262 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарський суд відмовив заявнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що в заяві йдеться фактично про стягнення збитків, понесених Заявником у вигляді сплаченої передоплати, але за невиконаними зобов'язаннями з перевезення. Отже, Заявником всупереч ст. 148 ГПК України подано заяву за вимогами по суті стягнення не грошової заборгованості за договором, а про відшкодування збитків, що вимагає вирішення спору в порядку позовного провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у господарському судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Відповідно до ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
В той же час, статтею 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. . Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду про те, що в заяві йдеться про стягнення збитків, понесених Заявником у вигляді сплаченої передоплати, але за невиконаними зобов'язаннями з перевезення.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що заявником - ОСОБА_1 було заявлено вимогу, яка не відповідає приписам ст. 148 ГПК України, з огляду на те, що вимогами по суті є стягнення не грошової заборгованості за договором, а відшкодування збитків, а, отже, вимоги заявника не можуть бути розглянуті за правилами наказного провадження.
За таких обставин, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_1 у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі № 904/3068/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 у справі № 904/3068/24 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.10.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков