Постанова від 10.10.2024 по справі 917/306/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/306/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" (вх.№1841 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі № 917/306/24 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Безрук Т. М., повний текст рішення складено та підписано 02.07.2024)

за позовом Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні", м.Горішні Плавні, Полтавська область,

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,

про зобов'язання здійснити перерахунок обсягу електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі №917/306/24 у позові Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" про зобов'язання здійснити перерахунок обсягу електричної енергії відмовлено повністю.

Вказане рішення суду першої інстанції з посиланням на приписи статей 11, 15, 16, 204, 530, 599, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 67, 193. 202 Господарського кодексу України, статей 4, 56, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункти 2.1.4, 5.5.5 ПРРЕЕ мотивоване тим, що сам по собі факт виставлення відповідачем позивачу рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії без звернення до суду з позовом про стягнення відповідного боргу та направлення попереджень про припинення послуги з розподілу електричної енергії без їх фактичного виконання, не свідчать про порушення прав позивача; у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії, такі доводи можуть розглядатися господарським судом лише при існуванні та розгляді спору між сторонами щодо виконання зобов'язання в частині нарахування та оплати послуг з розподілу електричної енергії за договором про надання послуг, зокрема за позовом відповідача про стягнення з позивача заборгованості за спірний обсяг електроенергії за відповідний період. З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права; обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі № 917/306/24 за позовом Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про зобов'язання здійснити перерахунок обсягу електричної енергії, стягнути з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" судовий збір у розмірі 4542,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на таке:

- рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 по справі № 917/1950/21 скасовано рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаобленерго" з розгляду акта про порушення № 00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 00001394 від 30.09.2020, проте не зважаючи на наявність цього рішення Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" безпідставно нараховує обсяг 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн, що фіксується у рахунках;

- відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією. Разом з тим, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлюй обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідному споживачу. В цьому контексті посилається на те, що відповідач неодноразово направляв на адресу позивача попередження про припинення послуги розподілу електричної енергії;

- виставлені відповідачем позивачу рахунки, в яких міститься безпідставне нарахування обсягу 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн, є неправомірними, що передбачає виключення відповідного обсягу з розрахунку та здійснення перерахунку у відповідній частині;

- позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо скасування нарахування обсягу 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн, крім того, було направлено звернення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка зобов'язала АТ "Полтаваобленерго" привести дії у відповідність до вимог ПРРЕЕ, а саме: скасувати акт та обсяги електричної енергії, донараховані споживачу КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" на підставі порушення, зафіксованого актом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №917/306/24 поновлено Комунальному виробничому підприємству "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі № 917/306/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" (вх.№1841 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі №917/306/24; призначено справу до розгляду на 10 жовтня 2024 року о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104, про що повідомити учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 19.09.2024, з доказами його надсилання апелянту, учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо - до 19.09.2024; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою; зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі № 917/306/24.

17.09.2024 до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" від представника "Полтаваобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №12031), в якому заявник просить апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі №917/306/24 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач наголошує на правомірності дій відповідача по відношенню до позивача в порядку п.2.3.16 ПРРЕЕ та п.8.6.18 ККОЕЕ, якими встановлено окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача. При цьому, вказує на те, що розрахунок нарахування обсягу неврахованої електричної енергії в порядку п.2.3.16 ПРРЕЕ та п.8.6.18 ККОЕЕ здійснено відповідно до послідовно встановлених лічильників, а у випадку здійснення розрахунку обсягу неврахованої електричної енергії в порядку цих пунктів по середньодобовому споживанню, то споживання у період з 25.07.2020 по 15.09.2020 становить 177628 кВт/год, що на 71546 кВт/год більше, ніж споживання, яке нараховано відповідно до показів контрольного лічильника, тобто відповідач не погіршив становище позивача та обрав більш вигідний для позивача варіант обрахунку електричної енергії.

Стосовно обраного позивачем способу захисту, відповідач звертає увагу, зокрема, на те, що рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення №00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №00001394 від 30.09.2020 не містить ні обсягу недоврахованої електричної енергії ні її вартості у відповідності до вимог п.8.4. ПРРЕЕ. Даний факт підтверджується у постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №917/1848/20; також на те, що позивач у прохальній частині позовної заяви не конкретизує за який саме період відповідач має зробити перерахунок нарахованого обсягу електричної енергії, що також впливає на ефективність способу захисту позивача.

19.09.2024 до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" від представника КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" надійшла відповідь на відзив (вх.№ 12163), в якій позивач зазначає, що КВП "ТЕ" м. Горішні плавні", як споживач електричної енергії, не причетний до порушення жодних правил і нарахування за електричну енергію виконані безпідставно; немає жодного рішення, яке було оформлене належним чином про нарахування позивачу додаткового обсягу не облікованої електричної енергії, проте відповідач вважає суму 105644,94 грн боргом, враховує її в рахунках на оплату за розподіл електричної енергії та періодично надсилає попередження про відключення послуги.

07.10.2024 представником Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" - адвокатом Миргородською О.Л. подано до суду апеляційної інстанції заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№ 12862).

У задоволенні поданої заяви представника позивача про участь у судових засіданнях в межах справи №917/306/24 у режимі відеоконференції відмовлено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, оскільки вказана заява подана поза межами встановленого частиною другою статті 197 ГПК України строку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №917/306/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.

10.10.2024 до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" від представника КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" адвоката Миргородської О.Л. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому заявник просить у зв'язку з неможливістю реалізації права на присутність під час судового засідання перенести розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 по справі 917/306/24.

В судовому засіданні 10.10.2024 присутній у режимі відеоконференції представник відповідача заперечив проти заявленого представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи з підстав його необґрунтованості, зазначивши про невизнання судом обов'язковою явку учасників справи та наявність технічної можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що не було реалізовано представником позивача шляхом подання заяви у встановлений законом строк, тоді як кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, апеляційний господарський суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 13 статті 270 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

У поданому клопотанні про відкладення розгляду справи заявник вказує лише на неможливість реалізації права на присутність під час судового засідання. Проте, вказане клопотання не містить жодних обґрунтувань поважності таких причин та доказів на підтвердження відповідних обставин, а також не наведено обґрунтування щодо неможливості представлення інтересів позивача в апеляційному провадженні іншими особами.

Окрім того, в ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення розгляду справи на 10.10.2024 сторони отримали 03.09.2024 о 18:30, тобто завчасно.

Отже, позивач мав досить часу для вирішення питання щодо забезпечення представництва своїх інтересів у судовому засіданні 10.10.2024, зокрема, шляхом участі його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Проте, як зазначено вище представником позивача подано заяву про участь у судових засіданнях в межах справи №917/306/24 у режимі відеоконференції в порушення вимог частини другої статті 197 ГПК України поза межами встановленого законом строку, у зв'язку з чим судом відмовлено в її задоволенні.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах 19.03.2024 у справі № 910/3016/23, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23, від 01.12.2022 у справі № 910/14025/20 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів враховує, що правову позицію позивача викладено у позовній заяві та інших заявах по суті в суді першої інстанції, в апеляційній скарзі та відповіді на відзив на апеляційну скаргу, явка представників учасників у судове засідання обов'язковою не визнавалась, усі доводи і вимоги учасники справи можуть викласти і подати суду письмово, тоді як у клопотанні про відкладення розгляду справи заявник не навів суду доводів, що унеможливлюють розгляд судом апеляційної інстанції апеляційної скарги за відсутності його представника.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з огляду на його необґрунтованість і що справу може бути розглянуто в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, а тому просила залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2019 між Акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго", оператор системи, відповідач) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" (далі - КВП "ТЕ" м. Горішні плавні", споживач, позивач) шляхом підписання останнім заяви-приєднання від 29.12.2018 було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком № 21202014 (далі-договір).

Цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (п.1.1 договору).

Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу електричної енергії за об'єктом споживача, який є додатком 2 цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи (т.1, а.с.16, 194-198).

Відповідно до пункту 2.3 договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків».

Згідно з пунктом 3.1 договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт/год).

Відповідно до пункту 3.2 договору за підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача.

Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача.

Згідно з пунктом 3.4 договору споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.

Перевірка достовірності даних комерційних засобів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду засобу комерційного обліку.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання відповідно до Кодексу комерційного обліку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311.

Визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних оператора системи (п. 3.5 договору).

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору або з дня зазначеного в заяві-приєднання і діє протягом 1 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.11.1 договору).

Відповідно до заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 на об'єкт КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" за адресою: м.Горішні Плавні, вул. Енергетиків, 31 встановлено три лічильники №96241054 ZMD410CR, №96241078 ZMD410CR, № 1140 CTK-05Q2T3M.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору він щомісячно здійснював оплату послуг з розподілу електричної енергії. Так, за період 01 липня до 01 серпня 2020 року згідно звіту, акту та рахунку оформлених та підписаних сторонами, дані показів однакові у обох сторін - 169000 кВт/год., за період з 01 серпня до 01 вересня - 125000 кВт/год.

У вересні 2020 року працівниками Комсомольської філії АТ "Полтаваобленерго" було здійснено пофідерний аналіз балансів електроенергії та розрахунку втрат в електричних мережах за серпень 2020 року.

15.09.2020 працівниками відповідача було зроблено обстеження лічильника № 96241078 на РП-7 комірки 11 та виявлено, що лічильник по фазі "В" спожиту електричну енергію не враховує у зв'язку із виходом з ладу контакту КСА-4 (сигнально-блокуючого контакту) по фазі В і складено акт про порушення ПРРЕЕ № 00001394 від 15.09.2020.

Як вказує позивач, 22.09.2020 на адресу позивача надійшов акт № 00001394 від 15.09.2020 про порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), а саме п. 2.3.4, 5.5.5.8, 8.2.4 (т.1, а.с. 199-200).

02.10.2020 на адресу позивача надійшов протокол № 00001394 засідання комісії з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 30.09.2020, розрахунок кількості недорахованої електроенергії по акту №00001394 від 15.09.2020 за період з 25.07.2020 по 16.09.2020 - 106082 кВт/год (т.1, а.с.59, 200-201).

05.10.2020 позивач одержав рахунок від 30.09.2020 № TR21202014 за послугу з розподілу електричної енергії згідно договору №21202014 від 01.09.2019 на суму 105644,94 грн та попередження від 06.10.2020 про припинення з 20.10.2020 надання послуги розподілу електричної енергії (т.1, а.с. 58, зворотна сторона, а.с. 60).

За твердженням позивача, зазначені в акті та протоколі пункти ПРРЕЕ стосуються відповідальності за експлуатацію, технічний стан засобів обліку власника, тобто відповідача. Споживач (позивач) не має доступу до вказаної вимірювальної техніки, пошкодження або зриву пломб виявлене не було.

Також позивач зазначає, що електротехнічне обладнання та лічильники електричної енергії, які встановлені в РП-7 знаходяться на балансі відповідача, обслуговування та експлуатацію, контроль за роботою всього обладнання виконує виключно відповідач. В РП-7 на центральній опалювальній котельні по пров. Енергетиків, 31 позивача і РП-6 на підвищувальній станції по вул. Портова у м. Горішні Плавні встановлені прилади обліку електроенергії Landis ZMD410. Ці прилади здійснюють моніторинг і контроль якості електроенергії, відстежують параметри електромережі, вимірюють споживання електроенергії та потужності, вимірюють і враховують в 3-х фазних 4-х провідних мережах (струм змінний з номінальною частотою 50 Гц) активну і реактивну енергію. Всі ці дані зберігаються в архівах у внутрішній пам'яті приладу.

Використання програмного комплексу АСКОЕ дозволяє зробити зчитування і збереження поточних і архівних даних з пам'яті приладів обліку електроенергії. Також АСКОЕ дозволяє в будь-який момент переглядати збережені архіви, контролюючи зміни в споживанні електроенергії, виникнення позаштатних і аварійних ситуацій, їх характер і тривалість з точністю до секунди.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача позивач у листопаді 2020 року звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати відповідача АТ "Полтаваобленерго" в особі Комсомольської філії вчинити певні дії, а саме: скасувати протокол №00001394 від 30.09.2020.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.05.2021 у справі №917/1848/20 позов задоволено повністю, скасовано рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення №00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №00001394 від 30.09.2020.

В подальшому, постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 917/1848/20 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2021 у справі №917/1848/20 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, мотивована тим, що вимога про зобов'язання відповідача скасувати протокол №00001394 від 30.09.2020 не призведе до поновлення порушеного права позивача і така вимога не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки немає механізму виконання такого рішення, отже обраний позивачем спосіб захисту не може бути визнаний ефективним і таким, що призведе до відновлення його порушеного права; обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові; натомість суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні фактично вийшов за межі позовних вимог, навіть враховуючи заяву позивача про зміну предмету позову, та фактично визначивши інший спосіб захисту права замість позивача, скасував рішення комісії Комсомольської філії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення №0001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №00001394 від 30.09.2020.

У грудні 2021 року КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Комсомольської філії про зобов'язання скасувати рішення, оформлене протоколом № 00001394 , прийняте на засіданні Комсомольської філії АТ "Полтаваобленерго" по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 30.09.2020.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 у справі №917/1950/21 позов задоволено повністю; скасовано рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення № 00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 00001394 від 30.09.2020 (т.1, а.с.38-41).

Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з листами щодо скасування нарахування обсягу 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн, а також направив звернення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка зобов'язала АТ "Полтаваобленерго" привести дії у відповідність до вимог ПРРЕЕ, а саме: скасувати акт та обсяги електричної енергії, донараховані споживачу КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" на підставі порушення, зафіксованого актом.

Так, у листі НКРЕКП від 08.11.2023 №12041/20.3/7-23 до КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" зазначено, що відповідно до інформації, наданої АТ "Полтаваобленерго", ОСР скасував рішення комісії з розгляду акта, оформлене протоколом № 00001394 від 30.09.2020 відповідно до рішення Господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 у справі № 917/1950/21. При цьому, ОСР повідомив, що оскільки було виявлено тимчасове порушення роботи вузла обліку, а саме те, що спожиту електричну енергію по фазі "В" лічильний механізм лічильника № 96241078 ZMD 410 СR не враховував, то споживачу було проведено нарахування обсягу електричної енергії згідно з пунктом 8.6.18 глави 8.6 розділу VIII ККО, де зазначено, що у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним ОСР за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем. Донарахований обсяг розподіленої електричної енергії у розмірі 106082 кВт*год на суму 105644,94 грн було відображено в рахунку за послуги з розподілу електричної енергії від 30.06.2022. У зв'язку з несплатою споживачем послуг з розподілу електричної енергію, споживачу було надіслано попередження про відключення, при цьому відключення об'єкта споживача не проводилось ОСР (т.1, а.с.42).

Аналогічні обставини викладені у листі АТ "Полтаваобленерго" від 19.01.2024 до КВП "ТЕ" м. Горішні плавні", де крім цього зазначено про те, що верифікаційний лічильник №7323252 LZQJ-XC-S5F6 встановлений на ГЗП-1 РУ-6 кВ ПрАТ "Полтавський ГЗК", оскільки обсяг спожитий КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" враховувався не в повному обсязі, то обсяг недооблікованої електричної енергії визначено як різницю обсягів спожитої електричної енергії отриманих по верифікаційному та основному лічильниках. Також повідомлено про те, що підставою для надання попередження про припинення розподілу електричної енергії об'єктів від 27.12.2023 була несплата попередньої оплати за послуги з розподілу електричної енергії за січень 2024 року (т.1, а.с.43).

Яке стверджує позивач, не зважаючи на наявність рішення Господарського суду Полтавської області АТ "Полтаваобленерго" безпідставно нараховує обсяг 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн, що фіксується у рахунках. Вважає, що виставлені відповідачем позивачу рахунки, в яких міститься безпідставне нарахування обсягу 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн, є неправомірними, що передбачає виключення відповідного обсягу з розрахунку та здійснення перерахунку у відповідній частині.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення до господарського суду з даним позовом про зобов'язання АТ "Полтаваобленерго" здійснити перерахунок в частині нарахування 106082 кВт/год обсягу електричної енергії на суму 105644,94 грн (т.1, а.с.1-2).

Натомість, відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив (т.1, а.с. 70-76).

Щодо обраного позивачем способу захисту відповідач вказував, зокрема, на те, що суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права; рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення №00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №00001394 від 30.09.2020, не містить ні обсягу недоврахованої електричної енергії, ні її вартості у відповідності до вимог п.8.4. ПРРЕЕ, що підтверджується у постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №917/1848/20; позивач у прохальній частині позовної заяви не конкретизує, за який саме період відповідач має зробити перерахунок нарахованого обсягу електричної енергії, що також впливає на ефективність способу захисту позивача.

Стосовно правомірності дій відповідача, зокрема, зазначив, що правовими нормами встановлено окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача.

Так, за результатами перевірки у вересні 2020 року, по фідеру головної знижувальної підстанції 1 (далі - ГПП1) комірка 32 було виявлено небаланс електричної енергії між лічильником № 7323252 Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ПГЗК") та лічильником № 96241078 розподільчої підстанції 7 (далі - РП-7) комірка 11 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні".

Відповідач стверджує, що позивач є єдиним споживачем електричної енергії на цьому фідері (передавальній лінії), яка належить ПрАТ "ПГЗК" (№7323252, комірка 32).

15.09.2020 працівниками відповідача було зроблено обстеження лічильника № 96241078 на РП-7 комірки 11 та виявлено, що лічильник по фазі "В" спожиту електричну енергію не враховує у зв'язку із виходом з ладу контакту КСА-4 (сигнально-блокуючого контакту) по фазі В, і складено акт про порушення ПРРЕЕ № 00001394 від 15.09.2020.

Відповідач вказує, що лічильники ПрАТ "ПГЗК" ГПП1№ 7323252 та КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" РП7 № 96241078 обладнані автоматичною передачею даних, тому показники цих лічильників та напругу АТ "Полтаваобленерго" має можливість відстежити за допомогою Автоматизованої системи автоматизованого обліку електроенергії (далі - АСКОЕ) та Автоматизованого робочого місця Енергоцентру обліку енергоресурсів (далі - АРМ).

Відповідач зазначає, що здійснивши аналіз споживання лічильників ПрАТ "ПГЗК" та КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" за період з 15.07.2020 по 15.09.2020 виявлено, що збій в роботі по фазі "В" виник з 25.07.2020 по 15.09.2020, про що свідчать дані з програмного комплексу АРМ. З урахування того, що лічильник електричної енергії ПрАТ "ПГЗК", ГПП 1 комірка 32, є комерційним лічильником АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" пораховано різницю споживання між лічильниками ГПП 1 комірка 32 та РП 7 комірка 11.

На підтвердження різниці показників лічильників КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" та ПрАТ "ПГЗК" позивачем надано роздруківки з програмного комплексу АРМ та копії звітів поданих вказаними суб'єктами за липень-вересень 2020 року.

В звітах отриманих від ПрАТ "ПГЗК" та КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" за період з 01.07.2020 по 01.10.2020 року встановлено різницю споживання електроенергії, а саме за липень 2020 року різниця склала 18421 кВт/г (105485 ПрАТ "ПГЗК" - 87064 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні"), за серпень 2020 року - 63956 кВт/г (125938 ПрАТ "ПГЗК" - 61981 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні"), за вересень 2020 року - 27718 кВт/г (111485 ПрАТ "ПГЗК" - 83767 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні").

Також відповідачем у відзиві наведено відповідні розрахунки кількості недорахованої електричної енергії за період з 25.07.2020 по 01.08.2020, з 01.08.2020 по 01.09.2020, з 01.09.2020 по 16.09.2020.

У відповіді на відзив позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі. При цьому вказує, що КВП "Теплоенерго" м. Горішні Плавні", як споживач електричної енергії, не причетний до порушення жодних Правил і нарахування за електричну енергію виконані відповідачем безпідставно (т.1, а.с. 145-147).

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 5190 від 16.04.2024; а.с. 145-147) підтримав позовні вимоги та звертає увагу на те, що позивач, як споживач електричної енергії, не причетний до порушення жодних правил і нарахування за електричну енергію виконані безпідставно, а у відповідача були всі можливості відстежити порушення якості продукції, що постачається позивачу і вжити заходів щодо своєчасного усунення цих порушень відразу після їх виникнення, але впродовж декількох місяців відповідач не проводив жодних дій, і щомісяця підписувалися акти приймання-передачі електричної енергії без жодних зауважень, що ставить під сумнів правомірність дій працівників відповідача.

02.07.2024 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про відмову у позові з підстав, зазначених вище (т.1, а.с.231-239).

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога КВП "Теплоенерго" м. Горішні Плавні" про зобов'язання АТ "Полтаваобленерго" здійснити перерахунок в частині нарахування 106082 кВт/год обсягу електричної енергії на суму 105644,94 грн.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Водночас у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини 5 статті 13 ГПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 922/3953/21).

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладених у пунктах 88-90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі №910/14224/20 неефективними є такі способи захисту права чи законного інтересу, як визнання права вимоги виконання зобов'язання від відповідача або визнання наявності договірного обов'язку відповідача, оскільки такі способи не ведуть до виконання боржником свого зобов'язання, у тому числі в примусовому порядку, та отримання кредитором належного на виконання зобов'язання. У цьому випадку в позивача виникне потреба повторного звернення до суду.

Також слід враховувати, що наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Зокрема, у таких випадках: кредитор у правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював.

У разі якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.

З урахуванням викладеного, у разі відсутності ініційованого кредитором судового процесу вимога боржника (позивача) про визнання відсутнім у кредитора (відповідача) права вимоги щодо обсягів спожитої електроенергії на об'єкті позивача за період неналежного функціонування приладу обліку електричної енергії та зобов'язання здійснити перерахунок обсягу/вартості спожитої електроенергії за певний період може бути належним способом захисту порушених прав, про що також свідчить висновок щодо застосування норм права, викладений у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №904/6689/21, від 23 травня 2023 року у справі №904/9441/21.

При цьому відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Отже, для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19).

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

У справі, що розглядається, позивач, як споживач за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21202014, не погоджуючись із обсягами розподіленої/спожитої електроенергії, визначеними йому відповідачем/оператором системи розподілу, та виставленими йому рахунками, вимагає зобов'язати відповідача здійснити перерахунок обсягу електричної енергії в частині нарахування 106082 кВт/год обсягу електричної енергії на суму 105644,94 грн.

Надаючи спірну кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає таке.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 1 стаття 714 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (частина 1 статті 275 Господарського кодексу України).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначені Законом України "Про ринок електричної енергії". Цей закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії.

Згідно з частинами другою, п'ятою, сьомою статті 2 цього Закону основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; кодексом комерційного обліку; правилами роздрібного ринку;- іншими нормативно-правовими актами.

Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Кодекс комерційного обліку визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (частина 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

14.03.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 2.1.2 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з пунктом 2.1.4 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ (у редакції чинній на час укладення договору) договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (2.1.6 глави 2.1 розділу ІІ ПРРЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач шляхом підписання заяви від 01.01.2019 приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21202014 від 01.01.2019 (далі - договір).

Додатком 3 до ПРРЕЕ є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги Оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою - приєднання. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з пунктом 2.1 типового договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до пункту 2.2 типового договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього договору.

Згідно з пунктом 2.3 типового договору споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків».

Розділом 3 типового договору визначено порядок обліку електричної енергії, а саме:

- облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт·год) (п.3.1).

- за підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача.

Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача.

За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць, споживач (його постачальник) має укласти із оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, в якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до адміністратора комерційного обліку (за необхідності) (п.3.2);

- споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця (п.3.4);

- визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Комсомольської філії АТ "Полтаваобленерго" здійснено перевірку засобів обліку електричної енергії (лічильник №96241078), що встановлені по вул. Енергетиків, 31, РП 7 В 2 РУ 6 кВ ком. 11, за результатами якої складено акт про порушення №00001394 від 15.09.2020. Зокрема, в акті зазначено про порушення пунктів 2.3.4, 5.5.5.8, 8.2.4 ПРРЕЕ - при включенні контрольного навантаження по фазі "В" лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію (на дисплеї відсутня візуалізація навантаження), спожита електроенергія по фазі "В" не враховується. Споживачу продемонстровано порушення (відсутня напруга в колах напруги по фазі "В") (т.1, а.с.199-200).

Згідно протоколу засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №0001394 від 30.09.2020, за результатами розгляду цього акту, додатків до договору №7, №9, №3, фотоматеріалів, вирішено провести нарахування за період 53 дні з 25.07.2020 по 15.09.2020 згідно з п. 2.3.16 ПРРЕЕ, проте не було визначено жодних донарахувань, які б підлягали оплаті споживачем.

Водночас, вказаним протокольним рішенням комісії було встановлено, що споживач порушив п. 2.3.4, 5.5.5.8, 8.2.4 ПРРЕЕ, та у розрахунку кількості недоврахованої електроенергії по акту № 00001394 від 15.09.20 також зазначено, що донараховано згідно п. 2.3.4, п. 5.5.5.8, п. 8.2.4 ПРРЕЕ (т.1, а.с.200-204).

Судова колегія зазначає, що відповідно до п. 2.3.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.

Електроустановки споживача мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (п. 2.3.3. ПРРЕЕ).

Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені; відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їхній власник (п. 2.3.4 ПРРЕЕ).

Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про опломбування (пп. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ).

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу ( п.8.2.4. ПРРЕЕ).

Пункт 8.2.5. ПРРЕЕ визначає, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів без облікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Згідно з п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 у справі №917/1950/21 скасовано рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення № 00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 00001394 від 30.09.2020 (т.1, а.с.38-41).

Вказаним судовим рішенням встановлено, зокрема, такі обставини.

- лічильник № 96241078 на РП-7 комірки 11, який обліковує електроенергію, спожиту позивачем, знаходиться на балансі відповідача та розміщений на території, до якої позивач не має самостійного доступу. Тобто посилання в акті про порушення споживачем ПРРЕЕ № 00001394 від 15.09.2020 на п. 2.3.4, 5.5.5.8, 8.2.4 ПРРЕЕ, в яких ідеться про відповідальність за збереження і цілісність приладів обліку його власниками чи особами, на території яких розташовані прилади обліку, у даному випадку є безпідставним.

- протокольним рішенням комісії встановлено, що споживач порушив п. 2.3.4, 5.5.5.8, 8.2.4 ПРРЕЕ та вирішено провести нарахування за період 53 дні з 25.07.2020 по 15.09.2020 згідно з п. 2.3.16 ПРРЕЕ. Однак враховуючи вищевикладене, споживач не міг порушити п. 2.3.4, п. 5.5.5.8, п. 8.2.4 ПРРЕЕ, оскільки не є власником лічильника, який не обліковував електроенергію, а також вказаний лічильник розташований не на території позивача.

- пункт 2.3.16 ПРРЕЕ, на який посилається відповідач у протокольному рішенні при нарахуванні недоврахованої електроенергії, передбачає порядок нарахування обсягу електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача. Тобто рішення прийняте комісією 30.09.2020 про нарахування недоврахованої електроенергії відповідно до п. 2.3.16 ПРРЕЕ суперечить встановленим у ньому обставинам щодо порушення споживачем п. 2.3.4, п. 5.5.5.8, п. 8.2.4 ПРРЕЕ.

- відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення оформлюється у разі виявлення порушень споживачем цих Правил. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими правилами, у разі виявлення порушень зазначених п. 8.4.2 Правил. Проте, судом встановлено, що порушень зазначених у п. 8.4.2 ПРРЕЕ позивач не вчиняв.

Отже, зі змісту судового рішення від 26.05.2022 у справі №917/1950/21 вбачається, що підставою для скасування рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення № 00001394 від 15.09.2020, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 00001394 від 30.09.2020, були обставини щодо відсутності порушень ПРРЕЕ з боку позивача як обов'язкової підстави для складання відповідного акта у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, а також суперечність рішення комісії в частині встановлення таких порушень та визначення порядку нарахування кількості недоврахованої електричної енергії.

При цьому, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що 07.12.2023 АТ "Полтаваобленерго" у відповідності до рішення Господарського суду Полтавської області від 26.05.2022 у справі №917/1950/21 скасувало рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення №00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №00001394 від 30.09.2020.

Водночас, відповідач стверджує про те, що скасування вищезазначеного рішення не призвело до зміни визначення обсягу недорахованої електричної енергії за спірний період, оскільки таке нарахування було здійснено у відповідності до п. 2.3.16 ПРРЕЕ та п. 8.6.18 ККОЕЕ, якими передбачено порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що як визначено в п. 1.1.2. ПРРЕЕ необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Відповідно до п. 2.3.16 ПРРЕЕ у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ). Цей Кодекс визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Пунктом 8.6.11. ККОЕЕ (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що середньодобовий обсяг споживання електричної енергії для цілей розрахунків визначається на основі фактичних даних (показів) лічильника(ів), зафіксованих за період між двома послідовними зчитуваннями показів, та кількості днів між цими зчитуваннями показів в аналогічному періоді попереднього року або, у разі відсутності відповідних даних за попередній рік, за згодою сторін на основі фактичних даних (показів) лічильника за попередній розрахунковий місяць.

Згідно п. 8.6.18 ККОЕЕ у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг електричної енергії, спожитої споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, за згодою сторін визначається на підставі показів технічних (контрольних) лічильників електричної енергії, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії та надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.

Вказана норма кореспондується з пунктом 5 додатку 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 8.6.19 ККОЕЕ розрахований оператором системи/ППКО обсяг електричної енергії включається до корисного відпуску електричної енергії споживачу та враховується сторонами шляхом перерахунку відповідного фізичного балансу електричної енергії за період порушення роботи вузла обліку.

Датою початку періоду порушення роботи вузла обліку вважається перший день поточного розрахункового місяця, у якому було виявлено це порушення, або час та день, зафіксовані ЗКО або АСКОЕ (п. 8.6.20 ККОЕЕ).

За день відновлення роботи вузла обліку приймається день підписання оператором системи, ППКО та споживачем акта технічної перевірки та пломбування вузла обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт, підключення ЗКО та їх налаштування (за необхідності) (п. 8.6.21 ККОЕЕ).

З аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку про те, що вказаними вище нормами встановлено окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача.

За результатами перевірки у вересні 2020 року, по фідеру головної знижувальної підстанції 1 (далі - ГПП1) комірка 32 було виявлено небаланс електричної енергії між лічильником № 7323252 Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ПГЗК") та лічильником № 96241078 розподільчої підстанції 7 (далі - РП-7) комірка 11 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні".

Як стверджує відповідач, позивач є єдиним споживачем електричної енергії на цьому фідері (передавальній лінії), яка належить ПрАТ "ПГЗК" (№7323252, комірка 32). Вказане не заперечується позивачем.

15.09.2020 працівниками відповідача було зроблено обстеження лічильника № 96241078 на РП-7 комірки 11 та виявлено, що лічильник по фазі "В" спожиту електричну енергію не враховує у зв'язку із виходом з ладу контакту КСА-4 (сигнально-блокуючого контакту) по фазі В, і складено акт про порушення ПРРЕЕ № 00001394 від 15.09.2020.

За результатами аналізу споживання лічильників ПрАТ "ПГЗК" та КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" за період з 15.07.2020 по 15.09.2020 відповідачем виявлено, що збій в роботі по фазі "В" виник з 25.07.2020 по 15.09.2020, про що свідчать дані з програмного комплексу АРМ. З урахування того, що лічильник електричної енергії ПрАТ "ПГЗК", ГПП 1 комірка 32, є комерційним лічильником АТ "Полтаваобленерго" пораховано різницю споживання між лічильниками ГПП 1 комірка 32 та РП 7 комірка 11.

Так по лічильнику ГПП1 № 7323252 за цей період спожито 211498 кВт/г, а по лічильнику РП7 № 96241078 104942 кВт/г та враховуючи існуючі втрати електричної енергії в лінії, а саме - 474 кВт/г, виникла різниця споживання в кількості 106082 кВт/г, на підтвердження чого надано розрахунок необлікованого обсягу електричної енергії КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" у зв'язку з тимчасовим порушенням вузла обліку на підставі верифікаціного лічильника (т.1, а.с.92).

Різницю споживання між лічильниками ГПП 1ком.32 (ПрАТ "ПГЗК") та РП 7ком. 1 (КВП "ТЕ" м. Горішні плавні") отримано з програмних комплексів АСКОЕ та АРМ.

Щодо розрахунку за період з 25.07.2020 по 01.08.2020.

Оскільки лічильник КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" з автоматичною передачею даних, то покази лічильника можна відслідкувати за кожен день окремо.

Станом на 00:00 год. 25.07.2020 - покази лічильника 7724.456, станом на 00:00 01.08.2020 - 7733.029, різниця показів 8.573 (схема №2, що є додатком до відзиву) (т.1, а.с. 102).

Для вирахування кількості спожитих кВт/г різниця показів перемножена відповідачем на коефіцієнт трансформації 8.573 *1800 та отримано 15431,4 кВт/г.

Тобто, у період з 25.07.2020 по 01.08.2020 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" відповідно до лічильника спожито 15431,4 кВт/г.

Лічильник ПрАТ "ПГЗК" також з автоматичною передачею даних, покази лічильник також можна відслідкувати за кожен день окремо (додаток схема № 5) (т.1, а.с.103).

Станом на 00:00 год. 25.07.2020 - 560.628, станом на 00:00 01.08.2020 - 567.152, різниця показів 6.524 (т.1, а.с. 103).

Для вирахування кількості спожитих кВт/г різниця показів перемножена відповідачем на коефіцієнт трансформації 6.524 * 4800 та отримано 31315,2 кВт/г.

Тобто, у період з 25.07.2020 по 01.08.2020 відповідно до показів лічильника КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" послідовно встановленого з лічильником ПрАТ "ПГЗК", спожито КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" 31315,2 кВт/ г.

Таким чином, різниця показників лічильників у період з 27.07.2020 по 01.08.2020 становить 31315,2 - 15431,4 = 15884 кВт/г.

З урахуванням втрат у кабельній лінії ПрАТ "ПГЗК" у липні 2020 року кількість недорахованої електричної енергії складає 15817 кВт/г.

Щодо розрахунку за період з 01.08.2020 по 01.09.2020

Щодо лічильника КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" станом на 00:00 год. 01.08.2020 - покази лічильника 7733.029, станом на 00:00 01.09.2020 - 7767.463, різниця показів 34.434 (схема 3 додаток до відзиву) (т.1, а.с. 101).

Для вирахування кількості спожитих кВт різниця показів перемножена відповідачем на коефіцієнт трансформації 34.434 * 1800, отримано 61981,2 кВт/г.

Тобто у період з 01.08.2020 по 01.09.2020 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" відповідно до лічильника спожито 61981,2 кВт/г.

Щодо лічильника ПрАТ "ПГЗК" (схема 5 додаток до відзиву, т.1, а.с.103) станом на 00:00 год. 01.08.2020 року - 567,152, станом на 00:00 01.09.2020 року - 593,389, різниця показів 26,237.

Для вирахування кількості спожитих кВт різниця показів перемножена відповідачем на коефіцієнт трансформації 26,237 * 4800, отримано 125937,6 кВт/г .

Тобто, у період з 01.08.2020 по 01.09.2020 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" відповідно до послідовно встановленого лічильника ПрАТ "ПГЗК" спожито 125937,6 кВт/г.

Таким чином, різниця показників лічильників у період з 01.08.2020 по 01.09.2020 становить 125937,6 - 61981.2 = 63956 кВт/г.

З урахуванням втрат в кабельній лінії ПрАТ "ПГЗК" у серпні 2020 року кількість недорахованої електричної енергії складає 63676 кВт.

Щодо розрахунку за період з 01.09.2020 по 16.09.2020

Щодо лічильника КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" станом на 00:00 год. 01.09.2020 - покази лічильника 7767,463, станом на 00:00.16.09.2020 - 7782,757, різниця показів 15,294 (схема 4 додаток до відзиву) (т.1, а.с.104).

Для вирахування кількості спожитих кВт різниця показів перемножена відповідачем на коефіцієнт трансформації 15.294 * 1800, отримано 27529,2 кВт/г.

Тобто у період з 01.09.2020 по 16.09.2020 КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" відповідно до лічильника спожито 27529,2 кВт/г.

Щодо лічильника ПрАТ "ПГЗК" (схема 5 додаток до відзиву, т.1, а.с.103) станом на 00:00 год. 01.09.2020 - 593,389, станом на 00:00 16.09.2020 - 604,690, різниця показів 11,301.

Для вирахування кількості спожитих кВт різниця показів перемножена відповідачем на коефіцієнт трансформації 11,301 * 4800, отримано 54244,8 кВт.

Тобто у період з 01.09.2020 року по 16.09.2020 року КВП "ТЕ" м. Горішні плавні" відповідно до послідовно встановленого лічильника ПрАТ "ПГЗК" спожито 54244,8 кВт.

Таким чином різниця показників лічильників у період з 01.09.2020 року по 16.09.2020 року становить 54244,8 - 27529,2 = 26716 кВт.

З урахуванням втрат в кабельній лінії ПрАТ "ПГЗК" у вересні 2020 року кількість недорахованої електричної енергії складає 26589 кВт.

Додатково відповідач зазначає, що розрахунок нарахування обсягу неврахованої електричної енергії в порядку п.2.3.16 ПРРЕЕ та п.8.6.18 ККОЕЕ здійснено відповідно до послідовно встановлених лічильників. У випадку здійснення розрахунку обсягу неврахованої електричної енергії в порядку п.2.3.16 ПРРЕЕ та п.8.6.18 ККОЕЕ по середньодобовому споживанню, то споживання у період з 25.07.2020 по 15.09.2020 становить 177628 кВт/год, що на 71546 кВт/год більше, ніж споживання, яке нараховано відповідно до показів контрольного лічильника.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що донарахування необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до вимог ПРРЕЕ та ККОЕЕ, що не спростовано позивачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду.

Фактично доводи позивача зводяться до того, що скасування в судовому порядку рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення № 00001394 від 15.09.2020, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ № 00001394 від 30.09.2020, є підставою для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок обсягу донарахованої електричної енергії.

Проте, як вже було зазначено вище, згідно протоколу засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №0001394 від 30.09.2020, яким було оформлене відповідне рішення комісії, останньою не зважаючи на зроблений висновок щодо проведення нарахувань за період 53 днів з 25.07.2020 по 15.09.2020 згідно з пунктом 2.3.16 ПРРЕЕ, не було визначено жодних донарахувань (як обсягу, так й вартості), які б підлягали оплаті споживачем.

Тобто, рішення комісії Комсомольської філії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення №00001394 від 15.09.2020, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ №00001394 від 30.09.2020, не свідчить про прийняття відповідною комісією рішення про нарахування позивачу додаткового обсягу необлікованої електричної енергії (зокрема, у розмірі 106082 кВт/г на суму 105644,94 грн).

А відтак, саме лише посилання позивачем на скасування вказаного рішення комісії в судовому порядку не спростовує здійсненого відповідачем нарахування додаткового обсягу необлікованої електричної енергії у зв'язку з тимчасовим порушенням роботи вузла обліку не з вини споживача в порядку п. 2.3.16 ПРРЕЕ та п. 8.6.18 ККОЕЕ.

При цьому, ні позовна заява, ні апеляційна скарга не містить жодних доводів стосовно неправомірності такого нарахування у відповідності до п. 2.3.16 ПРРЕЕ та п. 8.6.18 ККОЕЕ.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що донарахування необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до вимог ПРРЕЕ та ККОЕЕ, а отже підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок в частині нарахування обсягу електричної енергії 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн відсутні.

Стосовно посилання скаржника на відсутність порушень з боку позивача та його вини, що на його думку свідчить про безпідставне нарахування додаткового обсягу електричної енергії, судова колегія зазначає, що обсяг електричної енергії нараховано у відповідності до п. 2.3.16 ПРРЕЕ та п.п. 8.6.18-8.6.21 ККОЕЕ - тимчасове порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, тобто застосовано окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку якщо вина споживача відсутня.

З огляду на наведене, враховуючи, що обсяг та вартість необлікованої електричної енергії відповідачем визначена у відповідності до вимог ПРРЕЕ та ККОЕЕ, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем шляхом включення відповідного обсягу електричної енергії 106082 кВт/год на суму 105644,94 грн до виставлених позивачу рахунків.

При цьому, як правильно враховано судом першої інстанції, ні в мотивувальній частині позовної заяви, ні в її прохальній частині, позивач не конкретизує реквізити рахунків (номер та дата), в яких на його думку наявне безпідставне нарахування, а також період, за який відповідач має зробити перерахунок нарахованого обсягу електричної енергії. Водночас, прохальна частина позовної заяви повинна містити конкретні позовні вимоги до відповідача.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №904/6689/21, від 23 травня 2023 року у справі №904/9441/21 (щодо способу захисту). Проте, наведене не призвело до неправильного вирішення даної справи, а відтак колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у цій постанові.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскаржуваній частині.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі № 917/306/24 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м.Горішні Плавні" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.07.2024 у справі № 917/306/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.10.2024.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.А. Пуль

Попередній документ

122426624

Наступний документ

122426626

Інформація про рішення:

№ рішення:	122426625
№ справи:	917/306/24
Дата рішення:	10.10.2024
Дата публікації:	22.10.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (13.08.2024)
Дата надходження:	26.02.2024
Предмет позову:	зобов’язання здійснити перерахунок обсягу електричної енергії

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

16.04.2024 11:30	Господарський суд Полтавської області
28.05.2024 10:00	Господарський суд Полтавської області
18.06.2024 10:00	Господарський суд Полтавської області
02.07.2024 09:40	Господарський суд Полтавської області
10.10.2024 15:00	Східний апеляційний господарський суд