вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" жовтня 2024 р. Справа№ 911/1371/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: Щербань Д.М.
від третьої особи-2: Верчик І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2024
про залишення позову без розгляду
у справі № 911/1371/22 (суддя Горбасенка П.В.)
за позовом ОСОБА_2
до Садівницького товариства «Вега»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_3
про визнання недійсними рішень загальних зборів садівницького товариства і застосування наслідків недійсності правочину
Рух справи
15.08.2022 ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Садівницького товариства «Вега», в якій просила суд:
- визнати недійсними рішення загальних зборів Садівницького товариства «Вега», що оформлені протоколом № 1 від 22.05.2022;
- застосувати наслідки недійсності рішень загальних зборів Садівницького товариства «Вега», оформлених протоколом № 1 від 22.05.2022;
- скасувати статут Садівницького товариства «Вега», затверджений протоколом загальних зборів членів Садівницького товариства «Вега» № 1 від 22.05.2022, з моменту його затвердження.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі № 911/1371/22, відмовлено у задоволенні позову.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 31.01.2024 скасував рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі № 911/1371/22 та передав справу № 911/1371/22 на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2024 прийнято справу №911/1371/22 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 05.04.2024. Викликано у підготовче засідання представників учасників справи. Зобов'язано позивача, відповідача та третіх осіб надати суду письмові пояснення, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі. Витребувано документи надати суду до 05.04.2024 разом із доказами направлення таких документів на адреси інших учасників справи. Зобов'язано учасників справи повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.
29.03.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області Садівницьке товариство «Вега» подало заяву про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи її неможливістю прибуття в судове засідання голови правління товариства, у зв'язку із перебуванням останнього у період з 05.04.2024 по 07.04.2024 у відрядженні.
У підготовче засідання 05.04.2024 представники позивача та відповідача не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2024 відкладено підготовче засідання на 26.04.2024.
22.04.2024 позивач подав заяву та просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2024, серед іншого відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без участі позивача. Відкладено підготовче засідання на 10.05.2024. Визнано обов'язковою присутність в підготовчому засіданні представника позивача. Попереджено ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду у разі відсутності представника позивача у підготовчому засіданні. Зобов'язано ОСОБА_2 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в частині необхідності надання письмових пояснень, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі.
У підготовче засідання 10.05.2024 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; позивач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в частині необхідності надання письмових пояснень, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі, не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.
Отже, суд дійшов висновку повторно зобов'язати ОСОБА_2 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в цій частині.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.05.2024 відкладено підготовче засідання на 07.06.2024. Визнано обов'язковою присутність в підготовчому засіданні представника позивача та / або позивача (особисто). Повторно зобов'язано ОСОБА_2 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в частині необхідності надання письмових пояснень, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі. Попереджено ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду у разі неподання останньою витребуваних судом документів, а також відсутності представника позивача та / або позивача (особисто) в підготовчому засіданні 07.06.2024.
Короткий зміст оскарженої ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2024 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Суд виходив з того, що позивач не подав докази, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Також, суд зазначив, що у справі відсутня заява позивача ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі з наведенням поважності причин неявки, а також позивача та його представник в підготовчому засіданні були відсутні, тоді як їх неявка перешкоджає вирішенню спору у цій справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, третя особа-1 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального та матеріального права та надав неналежну оцінку обставинам справи.
А саме, апелянт посилається на те, що:
- суд не врахував, що позивачем було заявлено про розгляд справи без його участі;
- суд не навів у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору у цій справі по суті заявлених вимог через неявку позивачки, а також не мотивував неможливість або наявність перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами;
- господарський суд виніс ухвали від 26.04.2024 р. та від 10.05.2024 про обов'язковість явки позивачки, але не пояснив в чому саме полягає необхідність її особистої участі в розгляді цього спору, і які саме обставини суд мав намір з'ясувати особисто у позивачки;
- не було, на думку скаржника, необхідності в явці позивачки чи її представника до суду, і навіть у випадку їх неявки у суду не було перешкод для продовження розгляду справи;
- господарський суд не вказав в оскаржуваній ухвалі та в ухвалах від 04.03.2024, 05.04.2024, 26.04.2024, 10.05.2024, які саме документи не надала позивачка та чому без цих документів неможливо продовжити розгляд справи;
- у постанові Вероховного Суду не зазначено про те, що сторони мають додатково подати будь-які документи чи інші докази;
- Господарський суд прямо проігнорував і норму щодо порядку подання доказів справи, а саме ст. 80 ГПК України, які передбачають подання доказів з позовом (для позивача) або з відзивом (для відповідача) - ст. 80 (ч. 2 та ч. 3) ГПК України. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ст. 80 (ч. 8) ГПК України);
- оскаржувана ухвала в порушення вимог ст. п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не містить обґрунтування неможливості продовжити розгляд справи за наявними матеріалами;
- суд не з'ясував думки учасників справи щодо залишення позову без розгляду та не виконав вказівки Верховного Суду щодо необхідності повторного дослідження обставин справи при новому розгляді, які обов'язкові через вимоги ст. 316 ГПК України.
Доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи не скористалась своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Про розгляд справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах містяться відповідні докази.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1371/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2024 у справі № 911/1371/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2024 у справі № 911/1371/22. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 05.08.2024. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 29.07.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 29.07.2024. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
Представник позивача та представник відповідача в судове засідання 05.08.2024 не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку ст. 120, 242 ГПК України, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 задоволено клопотання третіх осіб та продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2024 у справі №911/1371/22. Повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2024 на 09.09.2024.
Явка представників сторін
В судове засідання 02.10.2024 представник позивача та відповідача не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Зокрема до матеріалів справи долучено довідку про доставку відповідачу в електронному кабінеті ухвали суду та поштового відправлення, направлене позивачу.
Додатково, суд апеляційної інстанції розмістив на сайті «Судова влада» оголошення про розгляду справи 02.10.2024.
Виходячи зі змісту ст.242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил №270 (в редакції на день видачі та направлення судового наказу), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, та у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 14.06.2024 у справі №910/8002/23.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
15.08.2022 ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Садівницького товариства «Вега» визнання недійсними рішень загальних зборів садівницького товариства і застосування наслідків недійсності правочину.
04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання з повідомленням сторін на 05.04.2024.
У підготовче засідання 05.04.2024 представник позивача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2024 відкладено підготовче засідання на 26.04.2024.
22.04.2024 позивач подав заяву та просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2024, серед іншого відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без участі позивача. Відкладено підготовче засідання на 10.05.2024. Визнано обов'язковою присутність в підготовчому засіданні представника позивача. Попереджено ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду у разі відсутності представника позивача у підготовчому засіданні. Зобов'язано ОСОБА_2 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в частині необхідності надання письмових пояснень, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі.
У підготовче засідання 10.05.2024 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; позивач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в частині необхідності надання письмових пояснень, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі, не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.
Отже, суд дійшов висновку повторно зобов'язати ОСОБА_2 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в цій частині.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.05.2024 відкладено підготовче засідання на 07.06.2024. Визнано обов'язковою присутність в підготовчому засіданні представника позивача та / або позивача (особисто). Повторно зобов'язано ОСОБА_2 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.03.2024 у справі № 911/1371/22 в частині необхідності надання письмових пояснень, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі. Попереджено ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду у разі неподання останньою витребуваних судом документів, а також відсутності представника позивача та / або позивача (особисто) в підготовчому засіданні 07.06.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2024 у справі №911/1371/22 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
При прийнятті цієї ухвали, суд виходив з того, що позивач (його представник) без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, не з'явився у підготовче засідання та не повідомив про причини неявки.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті рішення
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів зауважує, що у цьому випадку у разі відсутності у позивача можливості брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила здійснювати розгляд справи без її участі. З цього приводу вона належним чином та своєчасно подала до суду відповідну письмову заяву.
Положення пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України встановлює виняток, коли позов не підлягає залишенню без розгляду, а саме якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3616/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №910/13094/17).
Колегія суддів констатує, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в ухвалі від 04.03.2024 постановив: «Зобов'язати позивача, відповідача та третіх осіб надати суду письмові пояснення, із наданням належних доказів на їх підтвердження, по суті спору з урахуванням висновків та вказівок, викладених в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у цій справі. Витребувані документи надати суду до 05.04.2024».
У судовому засіданні 05.04.2024 суд першої інстанції не повідомив позивача про неможливість розгляду справи за його відсутності та відклав розгляд справи.
Ухвалами від 26.04.2024 та від 10.05.2024 суд повторно зобов'язав позивача виконати вимоги ухвали суду від 04.03.2024. Разом з цим, зазначені ухвали не містять належних обґрунтувань того, в чому конкретно полягає неможливість розгляду справи у відсутність позивача або його представника, та які саме обставини суд позбавлений можливості встановити без присутності у судовому засіданні позивача або його представника, дослідивши вже залучену до матеріалів справи сукупність належних та допустимих доказів. Водночас оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Колегія суддів констатує, що мотивувальна та резолютивні частини ухвали від 04.03.2024, а також та ухвал від 26.04.2024 та 10.05.2024, в яких суд першої інстанції повторно зобов'язував позивача виконати вимоги «про надання доказів», не мотивовані належним чином в розумінні положень ст.ст. 46,73, 74,80,81 ГПК України. Ці ухвали не містять ніякої інформації про те, які саме конкретно докази повинен надати позивач та на підтвердження яких саме конкретних обставин справи це необхідно. Також ухвали не містять посилання суду на норми процесуального закону, які надають суду право зобов'язувати сторону подати додаткові докази при новому розгляді справи.
В цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує, що підставами для скасування судових рішень у цій справі з направленням справи на новий розгляд Верховний Суд зазначив те, що висновки судів попередніх інстанцій (щодо перелічених ним обставин), не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, зроблені без належного дослідження усіх зібраних доказів, суди не надали жодної оцінки деяким доводам сторін та доказам, що подані сторонами, в їх сукупності, тобто мова йде про сукупність доказів, які вже містяться у справі. Разом з цим, Верховний Суд у своїй постанові не зазначав про встановлення ним фактів порушення порядку надання сторонами, та прийняття судами відповідних доказів. Також ця постанова та не містить вказівок про необхідність зобов'язувати учасників справи подати нові чи додаткові докази в процедурі нового розгляду справи.
На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, особливість нового розгляду, спричиненого процесуальними порушеннями у вигляді невідповідності висновків суду наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, полягає в тому, що він здійснюється з тієї стадії, на якій мало місце порушення. Такий розгляд обмежується дослідженням доказів, які помилково були відкинуті судом, або залишені ним поза увагою. Під час такого перегляду сторони, як правило, не можуть змінювати обсяг та підстави своїх вимог і заперечень, якщо обставини справи не змінилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 ГПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Зазначених обставин у справі що розглядається не встановлено.
Колегія суддів вважає, що під час нового розгляду справи та вирішення питання про витребування додаткових доказів суд повинен керуватися положеннями статей 46,73, 74,80,81 ГПК України, та дотримуватися принципу правової визначеності, адже судові рішення повинні бути ясними та доступними для розуміння громадянами.
У справі що розглядається, залишаючи позов без розгляду при новому розгляді справи, суд першої інстанції не врахував, що позивач просив розглянути справу у його відсутність. Водночас суд не дотримався вимог процесуального законодавства та належним чином не обґрунтував свої ухвали про витребування доказів та повернення позову без розгляду.
Колегія суддів констатує, що повернення позовної заяви без розгляду напряму стосується доступу особи до правосуддя. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог господарського судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
В аспекті зазначеного колегія суддів вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає скасуванню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскаржена у справі ухвала про повернення позову без розгляду перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За результатами апеляційного перегляду справи апеляційним судом встановлено, що оскаржена ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 07.06.2024 у справі №911/1371/22 скасувати.
Справу передати до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено та підписано, - 18.10.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова