ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
21 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2919/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 (суддя Л.В. Лічман, м.Одеса, повний текст складено 24.09.2024)
у справі №916/2919/23
за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»
про стягнення 22609713,13 грн,
Державне підприємство «Гарантований покупець» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути 22609713,13 грн заборгованості, а саме: 2840411,07 грн 3% річних та 19769302,06 грн інфляційних втрат.
За вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області 17.07.2023 відкрито провадження у справі №916/2919/23; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» 2662945,59- 3% річних, 19769302,06 інфляційних втрат та 198167,93 грн судового збору.
В решті позову відмовлено.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про розстрочення виконання рішення суду відмовлено.
Повернуто Державному підприємству «Гарантований покупець» з Державного бюджету України 739664,34 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією від 20.06.2023 №561, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її 14.10.2024 через систему «Електронний суд».
Апеляційну скаргу зареєстровано судом 15.10.2024 за вх.№3882/24.
Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№3884/24 від 15.10.2024).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2024.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач звернувся з даним позовом у 2023 році.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
За умовами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказана норма була включена до Закону України «Про судовий збір» на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147а-VIII від 26.05.2021.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України «Про судовий збір» з урахуванням змін, внесених Законом України №2147а-VIII від 26.05.2021, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення з позовом у даній справі (28.09.2023).
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі №916/2919/23 скасувати в частині задоволених вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» 3% річних у розмірі 2662945,59 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 19769302,06 грн; ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі №916/2919/23, яким задоволено вимоги майнового характеру, при поданні апеляційної скарги на вказане судове рішення має бути сплачено судовий збір у сумі 403780,46 грн, виходячи з такого розрахунку:
22432247,70 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру в оспорюваній сумі) х 1,5 % (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) х 0,8 (понижуючий коефіцієнт, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки апеляційна скарга була подана через систему «Електронний суд») = 403780,46 грн.
Скаржник судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив, натомість одночасно із поданням апеляційної скарги заявив клопотання (вх.№3884/24 від 15.10.2024), в якому просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №916/2919/23 до ухвалення постанови Південно-західного апеляційного суду в даній справі, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, що негативно вплинуло на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» з постачання електричної енергії споживачам, зниження рівня оплат вартості отриманої споживачами електричної енергії, суттєве збільшення дебіторської заборгованості учасників ринку електричної енергії, а також вказуючи про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» включено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки області та які формують економічний потенціал області та визнано критично важливим підприємством паливно-енергетичного комплексу для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№3884/24 від 15.10.2024), колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.
Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Таким чином, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до осіб, що мають певний соціальний статус. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Отже, виходячи з того, що скаржник не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, апеляційний господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№3884/24 від 15.10.2024), у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.
Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 403780,46 грн.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що оскільки на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/2919/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, останні підлягають витребуванню з суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (вх.№3884/24 від 15.10.2024) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі №916/2919/23.
2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі №916/2919/23 залишити без руху.
3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.Роз'яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
5.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв'язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).
6.Доручити Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/2919/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран