21 жовтня 2024 року
м. Харків
справа № 644/9498/23
провадження № 22-ц/818/2377, 3019/24
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Мальованого Ю.М.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 01 квітня 2024 року та додаткове рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2024 року у складі судді Тімонової В.М.,-
У грудні 2023 року ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення від 03.09.2019 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з1\4 на 1/6 частину заробітку (доходу) позивача.
На обґрунтування позову зазначає, що сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 03.09.2019 стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів та в наступному відкрито виконавче провадження № 60297469 від 15.10.2019. Після постановленого судового рішення в 2019 році позивач отримував невелику заробітну плату, працював неофіційно, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів, що призвело до погіршення його матеріального становища. 17.01.2023 він зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 та проживає з новою родиною у м. Краматорськ. У вказаному місті роботу знайти складно, тому його дружина в пошуках роботи та перебуває на його утриманні. Також збільшилися його витрати через бойові травми, він витрачає кошти на лікування та реабілітацію. Крім цього, він разом з дружиною вимушені орендувати житло. Також він щомісячно сплачує відповідачці на утримання доньки більше 25 000 грн у місяць, при цьому він жодного разу з початку війни не спілкувався із донькою, а відповідачка не повідомляла йому, куди діваються вказані кошти. У зв'язку із чим просить змінити розмір аліментів із до 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходів).
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 01 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного та фінансового стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Додатковим рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Не погодившись з рішеннями суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційні скарги в яких посилаючись на не повне дослідження обставин справи просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати додаткове рішення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно та невмотивовано відмовлено у зменшенні розміру аліментів, не врахувавши докази погіршення матеріального стану та зміну сімейних обставин.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на недоведеність підстав для зменшення розміру стягнутих аліментів.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 03.09.2019 шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Шевченківським районним відділом РАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківської області під номером 56 розірвано; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14).
Згідно копії свідоцтва про шлюб від 17.01.2023, позивач ОСОБА_1 17.01.2023 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 (а.с. 9).
Згідно копії довідки про доходи форма ОК-5 позивач ОСОБА_1 з квітня 2022 року по 31.12.2022 отримав доходи у розмірі 786888,23 грн., з 01.01.2023 по 01.09.2023 у розмірі 777561,13 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 27.12.2023 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 177336,08 грн.
З 01.12.2023 ОСОБА_1 працює у ТОВ «БК ЕНЕРГОСІТІ» та отримує заробітну плату у розмірі 9200 грн., що підтверджується копією довідки №2/БК виданої 01.03.2024 ТОВ «БК ЕНЕРГОСІТІ».
Відповідно до копії Договору оренди квартири від 01.02.2024 позивач ОСОБА_1 орендує житло, яке розташоване у АДРЕСА_1 та сплачує за це 5500 грн. в місяць.
Дружина позивача - ОСОБА_7 працює перукарем та отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою салону краси «GLAMOUR».
Згідно копії довідки Куп'янського ВДВС у Куп'янському районі Харківської області СМУ МЮ від 27.12.2023, станом на 01.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 203037,11 грн.
Відповідно до довідки жіночої консультації КНП «Міська лікарня № 2» від 29.03.2024, ОСОБА_7 перебуває на 7 тижні вагітності.
Позивачем надані медичні висновки та довідки військово-лікарської комісії про отримання травм легкого та тяжкого ступеню під час проходження служби в лавах ЗСУ у 2022-2023 роках (а.с. 144-146, 152-158).
На час звернення з апеляційною скаргою заробітна плата ОСОБА_1 становить 15400,00 грн.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Аналіз, статті 192 СК України передбачає, можливість зменшення розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
З наданої ОСОБА_1 медичної документації встановлено, що після постановлення судового рішення про стягнення з позивача аліментів його стан здоров'я значно погіршився, оскільки ним отримано мінно-вибухову травму, проникаюче поранення правого ока, акубаротравма, що є тяжким ступенем пораненням.
Разом з тим, відповідно до наданих довідок про дохід позивача вбачається, що матеріальний стан з вересня 2023 року значно зменшився (а.с. 21, 225).
Тобто, стан здоров'я позивача погіршився порівняно із часом призначення аліментів, а також погіршився й матеріальній стан.
Зазначені обставини свідчать про наявність підстав, передбачених законом, для зменшення розміру аліментів. Проте, суд на це уваги не звернув.
Вимоги позивача, підтверджені належними чином, узгоджуються із положеннями ч.1 ст.182 СК, яка визначає перелік обставин, що враховуються при визначенні розміру аліментів.
За таких обставин апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності підстав для задоволення позовних вимог і доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу. Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення раніше призначених аліментів з з 1/4 на 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Відповідно до вимог ст. , починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття .
Згідно роз'яснення у постанові Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили. Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про зміну способу їх стягнення. При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст. 141 ЦПК України, присуджує стягнення з відповідача судового збору в дохід держави у розмірі, визначеному на день подачі позову.
Щодо оскарження додаткового рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2024 року.
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17 (361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року у цій справі, то додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2022 року також слід скасувати».
З врахуванням ого, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , рішення суду про стягнення на користь відповідачки понесених нею витрат на правничу допомогу також підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено, перерозподіл судових витрат вирішується відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що позовні вимоги та апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а останній був звільнений від сплати судового збору відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» судові витрати по сплаті судового збору слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 01 квітня 2024 року та додаткове рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 28 травня 2024 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 03.09.2019 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .н
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 жовтня 2024 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Ю.М. Мальований