Справа № 642/5418/24 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/1061/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : інше
15 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу представника заявника ВЧ НОМЕР_1 - командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ВЧ НОМЕР_1 - командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 02 вересня 2024 року, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
10.09.2024 року представник заявника ВЧ НОМЕР_1 - командир ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 подав до суду скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 02 вересня 2024 року.
В обґрунтування скарги посилався на те, що 03.09.2024 року, в порядку ст. 214 КПК України, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, за фактом дезертирства солдата ВЧ НОМЕР_1 від 02.09.2024 року, було направлено поштовим відправленням до Другого СВ (з дислокацією у АДРЕСА_1 , яке було отримано адресатом 04.09.2024 року. Однак на час звернення до суду зі скаргою відомості до ЄРДР внесені не були, що, на його думку, є порушенням норм КПК України, та обумовило звернення до суду.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ВЧ НОМЕР_1 - командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 02 вересня 2024 року.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі командир ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити скаргу в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя матеріали повідомлення про кримінальне правопорушення з органу досудового розслідування не витребував, не з'ясував обставини та мотиви, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄДРДР та прийняв передчасне рішення про відмову у задоволенні скарги..
Позиції інших учасників судового провадження
Командир ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить провести судовий розгляд без його участі.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності заявника та представника прокуратури, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що оскільки копії заяви, з якою заявник звертався до ТУ ДБР в м. Полтаві, слідчому судді не надано, а також не надано доказів відправлення саме цієї заяви, не надається можливим встановити, чи ця заява містить об'єктивні дані, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого КК України, чи така заява містила вимогу щодо внесення відомостей до ЄРДР, що було би підставою вважати таку заяву військової частини саме заявою про кримінальне правопорушення, в розумінні пункту 1 частини 1статті 303 КПК України.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком слідчого судді в повному обсязі виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених вище і тільки після прийняття рішення органом досудового розслідування щодо заяви про вчинення кримінального провадження слідчим суддею, у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР, може бути надана оцінка заяві про вчинення кримінального провадження та прийнятому органом досудового розслідування рішенню. Наявність такої оцінки є обов'язковою для здійснення функції судового контроля слідчим суддею, тобто носить цілком преюдиціальний характер.
Приймаючи рішення про залишення без задоволення скарги ВЧ НОМЕР_1 на бездіяльність службових осіб ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя, у відповідності до вимог, передбачених ч.2 ст.307 КПК України, був вправі прийняти таке рішення за наслідками розгляду відповідної скарги.
Разом з тим, незважаючи на вказані вимоги закону, колегія суддів не може погодитися з висновками слідчого судді, які стали підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зокрема, як прямо передбачено ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26.
Це означає, що навіть за умови відсутності особи, яка подала скаргу, судове рішення за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за своїм змістом, повинно відповідати вимогам, передбаченим ст. 370 КПК України, а саме бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним, відповідно до положень ст. 370 КПК України, є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом, у даному випадку слідчим суддею, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом (слідчим суддею) відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Незважаючи на вказані вимоги норм процесуального закону, слідчий суддя, приймаючи оскаржуване судове рішення, не дотримався зазначених вище положень закону, а тому це рішення не може бути визнане законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на таке.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, скарга на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, з якою заявник звернувся до слідчого судді, фактично по суті не розглядалась, оскільки в судовому рішенні взагалі не наведено будь-яких мотивів та підстав для відмови у задоволенні поданої скарги на бездіяльність службових осіб ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Більш того, своє рішення про відсутність підстав для задоволення скарги, слідчий суддя обґрунтував не безпідставністю доводів поданої скарги чи правомірністю бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тим, що копії заяви, з якою заявник звертався до ТУ ДБР в м. Полтаві не надано, а також не надано докази відправлення саме цієї заяви.
Однак, як убачається з матеріалів справи, а саме зі змісту скарги, поданої до суду першої інстанції командиром ВЧ НОМЕР_1 , на адресу ТУ ДБР, розташованого у АДРЕСА_1 , було надіслано матеріали службового розслідування стосовно військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 для відкриття кримінального провадження, що фактично за своєю суттю є повідомленням про вичинене кримінальне правопорушення.
Разом з цим, судом першої інстанції було розглянуто скаргу без отримання достовірних відомостей щодо результатів розгляду ТУ ДБР у м.Полтаві заяви командира ВЧ НОМЕР_1 від 02.09.2024 року.
Крім того, приймаючи рішення по суті скарги, слідчий суддя послалася на обставини, які, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, могли служити підставою лише для повернення скарги через те, що скарга не підлягає розгляду в цьому суді ( у разі якщо слідчий суддя вважав, що заявником не надано доказів відправлення саме цієї заяви до ТУ ДБР у м.Полтаві), а не для відмови у задоволенні скарги, оскільки в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного обґрунтування, з посиланням на норми кримінального процесуального закону, яке б дозволили прийняти таке рішення.
За таких обставин, оскільки матеріали провадження не містять відомостей про прийняте органом досудового розслідування рішення за наслідками звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 02.09.2024 року, слідчим суддею також під час судового розгляду це питання не вирішувалося, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки слідчий суддя передчасно відмовив у задоволенні скарги.
Виходячи з вище викладеного, слідчий суддя передчасно відмовив у задоволенні скарги. Вказані обставини мають істотне значення, що обумовлює необхідність скасування ухвали слідчого судді та повернення матеріалів скарги на новий розгляд.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника заявника ВЧ НОМЕР_1 - командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги - скасувати та призначити новий розгляд за скаргою представника заявника ВЧ НОМЕР_1 - командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 02 вересня 2024 року у тому ж суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4