Справа №642/5719/24 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1103/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: інше
15 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2024 року, якою повернуто скаргу командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у АДРЕСА_1 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15 вересня 2024 року,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
19.09.2024 року до суду надійшла скарга командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у АДРЕСА_1 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15 вересня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2024 року повернуто скаргу на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15 вересня 2024 року на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі командир ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 ,просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Зазначає, що посилання в оскаржуваній ухвалі на норми ст. 50 КПК України є невірними, оскільки вони визначають перелік документів, які посвідчують повноваження захисника в кримінальному процесі. Крім того, посилання в оскаржуваній ухвалі на норми ст. 64-1 КПК України також не підлягають застосуванню, оскільки вказаною статтею регламентуються повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Звертає увагу на те, що він являється представником специфічного суб'єкта (військової частини) в період воєнного стану, а тому більшість документів мають гриф для службового користування і не можуть бути оприлюднені.
Також зазначає, що він є командиром військової частини ВЧ НОМЕР_1 і його статус регламентовано ч.1 ст.60 КПК України, оскільки саме ним було подано повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Полатві.
Позиції учасників судового провадження
В апеляційній скарзі представник заявника ВЧ НОМЕР_1 - командир ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 просить провести судовий розгляд без його участі та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності представника заявника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У ст. 303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, та осіб, які можуть такі скарги подати.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена в тому числі і бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, вказаною нормою закону визначено, що до суб'єктів, які можуть звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, - є також й заявник.
Так, згідно з положеннями ч.1 ст.60 КПК заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
З огляду на вищенаведені положення кримінального процесуального закону військова частина є юридичною особою - заявником, що здійснює свої повноваження, у тому числі процесуальні, через своїх уповноважених представників, та має право апеляційного оскарження бездіяльності відповідних посадових осіб щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою, поданою від її імені уповноваженими особами.
Положеннями КПК України не визначені прямо та безпосередньо коло осіб, які можуть бути представниками юридичної особи заявника, втім виходячи із загальних правил представництва юридичних осіб у кримінальному процесі, що закріплені у ст. ст. 63, 64-1, 64-2 КПК України такими можуть бути:
- особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, повноваження якої підтверджуються документами, передбаченими ст. 50 КПК України;
- керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа, повноваження якої підтверджуються копією установчих документів юридичної особи;
- працівник юридичної особи, повноваження якого підтверджуються довіреністю.
Так, слідчим суддею правомірно встановлено, що скаргу на бездіяльність подано командиром ВЧ саме від імені та в інтересах юридичної особи - ВЧА4722.
Разом з тим, положення КПК України, у тому числі відображені у ст.58, 63, 64-1, 64-2 КПК України, в їх системному зв'язку та правовим змістом, вказують, що представником юридичної особи може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
Повноваження такого представника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими ст.50 КПК України, - якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником є окрім керівника юридичної особи, інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником є працівник юридичної особи.
Тобто, законодавство передбачає можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами - як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи.
В аспекті викладеного, процесуальний документ може бути поданий та/або підписаний як безпосередньо особою, яка подає скаргу, так і її представником. У разі, якщо із скаргою звертається керівник юридичної особи (командир ВЧ) повноваження останнього можуть бути підтверджені, зокрема, посадовою інструкцією посадової особи, положеннями юридичного відділу, наказом про прийняття на роботу, наказом про покладення обов'язків за посадою командира ВЧ, тощо.
Разом з цим, апеляційний суд приймає до уваги те, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року зі змінами, в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено та діє воєнний стан, який на теперішній час продовжений.
Водночас суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2022 року №364 протягом дії воєнного стану припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, перелік яких затверджується Міністерством юстиції, зокрема, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування до суду звернувся безпосередній керівник юридичної особи, а саме командир ВЧ НОМЕР_1 , а тому з урахуванням введеного воєнного стану в Україні, специфіки юридичної особи, суд першої інстанції не позбавлений був можливості з'ясувати наявність повноважень командира ВЧ НОМЕР_1 в судовому засіданні або шляхом надіслання запиту до ВЧ. Крім того, до апеляційної скарги було долучено копію з витягу із наказу № 248 від 22.08.2024 року про прийняття та початок виконання обов'язків за посадою командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_8 .
Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до висновків про необхідність повернення скарги передчасно, що у відповідності до ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи, що прийняття рішення про відкриття провадження за скаргою, відповідно до вимог ст. 304 КПК України, є прерогативою слідчого судді місцевого суду і за змістом ст. 407 КПК України не входить до повноважень апеляційного суду за наслідками розгляду скарги на ухвалу слідчого судді, матеріали провадження підлягають поверненню до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника заявника ВЧ НОМЕР_1 - командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2024 року, якою повернуто скаргу командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 , який діє в інтересах ВЧ НОМЕР_1 , на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15 вересня 2024 року - скасувати та матеріали скарги повернутидо суду 1-ї інстанції для виконання вимог, передбачених ст. 304-306 КПК України та розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4