Справа № 354/443/24
Провадження № 33/4808/951/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.
Суддя-доповідач Повзло
16 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Гайтанюк М.М. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Гайтанюк Мар'яни Миколаївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Правопорушення вчинено за таких обставин.
19 лютого 2024 року о 06 год. 15 хв. по вул. Незалежності в с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Гайтанюк М.М. просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою з наступних доводів та підстав.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази про те, яке саме правопорушення вчинив ОСОБА_1 та яке відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» дало право працівникам поліції здійснити зупинку транспортного засобу.
Наголошує, що перед і під час складання протоколу ОСОБА_1 не було роз'яснено та не забезпечено право на правову допомогу адвоката, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави вважати всі докази у цій справі недопустимими.
Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, без належної відеофіксації технічними засобами відеозапису та за відсутності двох свідків, а копію протоколу не вручено та не надіслано засобами поштового зв'язку. Суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі від 19 лютого 2024 року не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням порядку відеофіксації та за відсутності двох свідків. Письмове направлення в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння в його присутності не складалося та не вручалося.
Наголошує, що в акті огляду на стан сп'яніння не зазначено ні дату, ні час його складання ні те, що другий примірник вручався ОСОБА_1 від отримання якого він відмовився. ОСОБА_1 стверджує, що підпис в графі акту «з результатом згоден» виконаний не ним.
Ввважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути належним і достатнім доказом винуватості ОСОБА_1 оскільки, в протоколі відсутній номер технічного запису, відеозапис переривається та не містить повної інформації з місця події, частина відеозаписів проведена не нагрудним відеореєстратором, а ймовірно, мобільним телефоном, диск із відеозаписом не підписано цифровим підписом.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Гайтанюк М.М. з'явилися в судове засідання апеляційного суду. Їм роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 271 КУпАП, відповідно.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2024 року серії ААД № 587050 (а.с. 1) 19 лютого 2024 року о 06 год. 45 хв. по вул. Незалежності в с. Татарів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором СРПП ВП №1 (м.Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Бойченюком В.В., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та дав пояснення у відповідній графі: «Випив алкогольне пиво після чого керував транспортом».
Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Яремчанської ЦРЛ (а.с. 4) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Проте від проходження вказаного огляду ОСОБА_1 відмовився.
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 5), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: несправність лівого заднього габаритного ліхтаря та відмову водія від проходження медичного огляду на стан сп'яніння (як на місці зупинки так і у медичному закладі).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №354/716/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП встановлено, що вихід з ладу заднього правого габаритного ліхтаря, який виник в ході експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу, не могло бути виявлено в ході керування автомобілем, а тому відсутній склад за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Разом з тим підпунктом 2 частини 1 ст. 35 обумовлено право поліцейського зупинити транспортний засіб у разі наявності очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
Отже, несправність заднього лівого габаритного ліхтаря, яка зафіксована на відеозаписі та досліджена під час апеляційного розгляду є достатньою підставою у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону «Про національну поліцію» для зупинки транспортного засобу поліцейським.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Пунктом 2.6. ПДР унормовано, що за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов'язаний пройти огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.
Однак, водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння (як на місці зупинки так і у медичному закладі) відмовився.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу марки ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, від такої пропозиції поліцейського ОСОБА_1 відмовився.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці, поліцейські запропонували пройти огляд у медичному закладі, проте від такого останній теж відмовився.
Відмова водія від проходження медичного огляду на стан сп'яніння утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП України.
Твердження апелянта про те, що йому не було роз'яснено та не забезпечено право на правову допомогу адвоката є необґрунтованими та спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Слід зазначити, що право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз'яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.
Твердження апелянта, що в акті огляду на стан сп'яніння не зазначено дату, час та місце його складання, не є слушними , оскільки водій відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, а акт лише фіксує факт такої відмови. Також відсутність дати, часу та місця складання акту не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Змістом відеозаписів доведено, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку, вказані дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Гайтанюк Мар'яни Миколаївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло