Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8982/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/583/24
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
16 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
підозрюваної: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 27 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 та обрано їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 27 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 та обрано їй запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України на строк 60 днів, тобто до 23.11.2024 року.
Слідчий суддя дійшов висновку, що надані слідчим докази та зазначені прокурором підстави (ризики) не доводять недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, а тому застосував до підозрюваної ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Вказує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу, у тому числі з конфіскацією майна, а тому підозрювана може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Стверджує, що на даний час можна припускати, що вказане кримінальне правопорушення вчинено із залученням інших осіб, які на даний час не встановлені.
Зазначає, що усі речові докази та на даний час вживаються відповідні заходи для їх встановлення, оскільки досудове розслідування перебуває на початковій стадії.
Також вказує, що у вказаному кримінальному провадженні під час проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій не виявлено та не вилучено, зокрема, грошових коштів в сумі 2 500 доларів США, які підозрювана отримала від свідка ОСОБА_10 10.09.2024 у якості першої частини обумовленою нею суми, необхідної для початку її кримінально-протиправної діяльності щодо сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України. Ці грошові кошти мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки є підтвердженням інкримінованих ОСОБА_6 дій, тому наразі проводять слідчі дії, спрямовані на встановлення їх місцезнаходження.
На переконання сторони обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрювана може впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, зауважує, що з НСРД вбачається, що підозрювана може мати причетність до інших аналогічних кримінальних правопорушень, а також планувала вчинення типових злочинів.
Вказує, що вчинення даного роду кримінальних правопорушень є одним із основних способів отримання доходу для прожиття підозрюваною.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення захисника та підозрюваної на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваної, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, є необґрунтованими виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчими СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024060000000373 від 09.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 332 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, сприяє своїми порадами, вказівками, наданням засобів для усунення перешкод у незаконному переправленню осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб.
Слідством встановлено, що близько 19 год. 45 хв. 02.09.2024 ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, з метою особистого збагачення за рахунок здійснених кримінально-протиправних дій, усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в автомобілі марки та моделі «AUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , на території АЗС «WOG», що за адресою: АДРЕСА_2 , у ході особистої зустрічі з залученою до конфіденційного співробітництва особою ОСОБА_10 , повідомила останньому про можливість перетину державного кордону України ним, як громадянином України, на період воєнного стану, тимчасово обмеженим у праві на виїзд за кордон, шляхом його одруження із підшуканою ОСОБА_6 невстановленою особою жіночої статі, яка має інвалідність II групи, та надалі в сприянні у виготовленні та передачі останньому необхідного пакету документів, які є засобом для усунення перешкоди для незаконного перетину державного кордону України, за грошову винагороду їй та залученим ОСОБА_6 до кримінально-протиправної діяльності невстановленим особам в сумі, еквівалентній 6 000 доларів США.
На вказану пропозицію ОСОБА_10 погодився, після чого ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне збагачення за сприяння незаконному переправленню ОСОБА_10 через державний кордон України, у період з 02.09.2024 по 10.09.2024 в ході телефонних розмов у мобільному додатку «Viber» з ОСОБА_10 , продовжила надавати останньому поради та вказівки щодо подальшого незаконного перетину ним державного кордону України.
Також ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою особистого кримінально-протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, о 18 год. 38 хв. 06.09.2024 зателефонувала ОСОБА_10 і ході телефонної розмови надала вказівку ОСОБА_10 про необхідність передачі їй під час особистої зустрічі, яка відбудеться 10.09.2024 в АДРЕСА_1 завдатку в сумі, еквівалентній 2 500 доларів США, а також необхідності передачі копій його документів (паспорта громадянина України, посвідчення про приписку (приписне свідоцтво) військовозобов'язаного та ідентифікаційного коду платника податків).
У подальшому, 10.09.2024 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_10 під час особистої зустрічі в автомобілі марки «AUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , на території АЗС «WOG», що за адресою: АДРЕСА_2 , на виконання вказівки ОСОБА_6 передав останній копії вищевказаних документів та грошові кошти в розмірі 2 500 доларів США в якості завдатку.
Надалі ОСОБА_6 з метою продовження своїх кримінально-протиправних дій та реалізуючи свій умисел, у період з 18.09.2024 по 22.09.2024 в ході телефонних розмов у мобільному додатку «Viber» з ОСОБА_10 продовжила надавати останньому поради щодо незаконного перетину державного кордону України та висунула вимогу щодо необхідності передачі остаточної частини грошових коштів в сумі, еквівалентній 3 500 доларів США, частину з яких вона мала передати у якості винагороди за подальше одруження з ОСОБА_10 невстановленій особі жіночої статі, яка має інвалідність ІІ групи, а також залученим ОСОБА_6 до кримінально-протиправної діяльності невстановленим особам.
ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, о 19 год. 12 хв. 21.09.2024 знову зателефонувала ОСОБА_10 та в ході телефонної розмови повторно надала вказівку ОСОБА_10 про необхідність передачі їй під час особистої зустрічі, яка відбудеться 25.09.2024 в АДРЕСА_1 остаточної частини грошових коштів в сумі, еквівалентній 3 500 доларів США.
Приблизно о 13 год. 10 хв. 25.09.2024 ОСОБА_10 під час особистої зустрічі в салоні автомобіля марки «AUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , на території АЗС «WOG», що за адресою: АДРЕСА_2 , на виконання вказівки ОСОБА_11 передав останній грошові кошти в сумі, еквівалентній 3 500 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 25.09.2024 становить 144 810 грн. 04 коп., в якості решти винагороди за організацію шлюбу між ним та невстановленою особою жіночої статі, яка має інвалідність ІІ групи, а також за подальше надання ОСОБА_10 документів, необхідних для перетину ним державного кордону України.
Відразу після цього ОСОБА_6 , отримавши від ОСОБА_10 другу частину грошових коштів в сумі 3 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют Національного банку України станом на 25.09.2024 становить 144 810 грн. 04 коп., усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, перебуваючи у салоні цього ж автомобіля за цією ж адресою, продовжила надавати останньому незаконні поради та вказівки, для подальшого незаконного перетину ним державного кордону України.
Цього ж дня ОСОБА_6 затримано та в ході обшуку автомобіля марки «AUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3 500 доларів США.
25.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.09.2024; протоколами НС(Р)Д від 03.09.2024, від 06.09.2024, від 11.09.2024, 23.09.2024; протоколами допитів свідка ОСОБА_10 від 10.09.2024 та від 25.09.2024; протоколом огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 25.09.2024; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 11.09.2024; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (відкритого фіксування) від 25.09.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України від 25.09.2024; протоколом обшуку автомобіля марки «AUDI А4» д.н.з. НОМЕР_1 та іншими матеріалами справи.
Колегія суддів приходить до висновку, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази та дані про особу підозрюваної, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні та апеляційній скарзі ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України є реальними.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України доведений належним чином, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є тяжкими та містять безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу. Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового характеру, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України також існує на даний час, так як вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення вимагало залучення певної кількості осіб та засобів. Повне коло осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення та усі речові докази, органом досудового розслідування не виявлено та не вилучено.
Таким чином, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.
Слідчий суддя належним чином врахував наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України вчинено за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх.
На даний час встановлюється повне коло осіб причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку тим, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії.
Крім того, в ході обшуків вилучено особисті документи інших осіб чоловічої статі та чорнові записи, що містять дані про невстановлених станом на сьогодні чоловіків, які, не виключено, можуть бути так званими «клієнтами» підозрюваної щодо сприяння останньою незаконному перетину ними державного кордону України, а тому такі особи можуть набути статусу свідків у кримінальному провадженні.
Також, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про відсутність ризиків, передбачених п.4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обумовлений, тяжкістю інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення.
Зокрема, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_6 може безпідставно не з'являтися за викликом до слідчого та суду, затягуючи досудове та судове провадження, спілкуватися зі свідками та іншими потенційними учасниками кримінального провадження з метою схилити та орієнтувати їх на неявку до слідчого та суду тощо.
Також, колегія суддів вважає ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України доведений належним чином, оскільки з матеріалів долучених до клопотання слідчого проведених негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що ОСОБА_6 може бути причетною до інших аналогічних кримінальних правопорушень, а також планувала вчинення аналогічних злочинів.
Характер та особливості вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, згідно до підозри, перевірка досудовим розслідуванням на причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 190 КК України може свідчити про те, що вчинення даного роду кримінальних правопорушень є одним із основних способів отримання доходу.
Тому, на переконання апеляційного суду, наведені вище обставини свідчать, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти названим ризикам.
На переконання колегії суддів слідчий суддя не врахував в повній мірі ризики, передбачені п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України та вважаючи, що до ОСОБА_6 можливо застосувати менш суворий запобіжний захід не врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
При розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Позитивні дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має на утриманні неповнолітню дитину, яку самостійно виховує, працює та наявність постійного місця проживання беззаперечно повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу, однак суд повинен враховувати і інші обставини оцінюючи ризики визначені ст.177 КПК, які слідчий суддя залишив без належної оцінки.
На переконання колегії суддів, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , слідчий суддя не в повній мірі взяв до уваги вказані обставини, а тому частково погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про необхідність скасування ухвали слідчого судді та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи також дані про особу підозрюваної, беручи до уваги конкретні обставини інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, суспільну небезпеку її дій, які полягали у незаконному переправленні чоловіків через державний кордон України під час дії воєнного стану, тяжкість можливого покарання, колегія суддів вважає, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою на даний час, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого та доведені прокурором.
На думку колегії суддів, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає можливість застосування підозрюваній ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
У відповідності до вимог ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
При постановленні нової ухвали, колегія суддів враховує вимоги ч. 4 ст. 196 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Станом на день розгляду клопотання 27 вересня 2024 року, слідчий суддя міг визначити строк дії ухвали на 60 днів, тобто до 23 листопада 2024 року, а тому апеляційний суд визначає строк тримання під вартою та строк дії обов'язків, в разі внесення застави до цієї ж дати.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 27 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 та обрано їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Житомирській області майора поліції ОСОБА_12 погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.11.2024 року включно, з визначенням розміру застави.
Визначити підозрюваній ОСОБА_6 заставу у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 ( сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.
Застава може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код отримувача (код за ЄДРПОУ):42261525, Банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО):820172; Рахунок отримувача: UA 058201720355279002000085932).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_6 обов'язки відповідно до вимог ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою суду та органу досудового розслідування;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В разі невиконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, внесені кошти звертаються в дохід держави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23.11.2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: