79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.12.07 Справа № 16/138
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1»
та матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 року
у справі № 16/138 (суддя -Калашник В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», м. Івано-Франківськ
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1», м. Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача: Максимів І.Д. -представник (довіреність за №2156 від 20.08.2007 р.), Проніна В.В. -представник (довіреність зареєстрована в реєстрі за №3146 від 29.10.2007 р.);;
від відповідача: Шевчук Л.В. -представник (довіреність за №111 від 20.12.2005 р.);
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 р. у справі №16/138 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», м. Івано-Франківськ (надалі -Позивач) до Закритого акціонерного товариства «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1», м. Івано-Франківськ (надалі -Відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення 137 000 грн., яким визнано недійсним договір купівлі-продажу №1/01 від 31.01.2006 р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»та ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1». Стягнуто з Відповідача на користь Позивача кошти в сумі 68 500,00 грн., перерахованих у виконання Договору купівлі-продажу №1/01 від 31.01.2006 р., 770,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у відповідності до вимог ст. 673 ЦК України, у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Предметом договору купівлі-продажу за №1/01 від 31.01.2006 р. є кран ККС 10/32, який використовується для виконання вантажно-розвантажувальних робіт і не придатний до використання з іншою метою. В зв'язку з цим, Відповідач зобов'язаний був повідомити Позивача про всі наявні та скриті дефекти та можливість експлуатації крана за його цільовим призначенням, чого останнім не зроблено. Частиною 2 ст. 678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Оскільки Відповідачем не вжито заходів до усунення виявлених недоліків, а придбаний Позивачем кран не придатний для мети його придбання, судом визнано недійсним договір №1/01 від 31.01.2006 р. У відповідності до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Відповідно до цього, підлягає стягненню сума 68 500,00 грн. перерахованих Позивачем у виконання Договору купівлі-продажу №1/01 від 31.01.2006 р. Крім цього, судом не встановлено умисних дій Відповідача по введенню Позивача в оману щодо обставин, які мають суттєве значення, і відповідно до цього, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про відшкодування Позивачу збитків у подвійному розмірі, а тому в цій частині позовних вимог -відмовлено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням, ТзОВ «Станіславська торгова компанія»та ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1»подали апеляційні скарги.
Відповідач - ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1»- в апеляційній скарзі та в доповненні до неї покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- судом не в повній мірі досліджено договір, укладений ТзОВ «Станіславська торгова компанія»з ПП «Станіслав-монтаж»від 29.05.2006 р., який доводить, що Позивач проігнорував умови Договору, а саме прострочив 3 місяці, хоча п. 2.3. Договору передбачено, що демонтаж повинен відбутись після повної проплати, але не пізніше 28.02.2006 р., а так як повної проплати не було, скаржник вважає, що і демонтаж обладнання не можливий;
- судом не взято до уваги лист №562 від 12.07.2006 р., в якому Позивач (апелянт) веде мову про невідповідність паспортних даних по відношенню до обладнання (відсутній акт прийому-передачі), як і сам демонтаж обладнання, під час якого були начебто виявлені дефекти;
- судом не проаналізовано лист №135/07 від 13.06.2007 р. Карпатського експертно-технічного центру та не взято до уваги протоколи біржових торгів від 25.01.2006 р. , що дають відповідь на те, чи мав Відповідач право власності на момент Договору купівлі-продажу;
- судом не застосовано норми матеріального права, а саме: ст. 180 ГК України та ст. ст. 526, 530, 612, 651 , 653 ЦК України;
Дані обставини на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія»- в апеляційній скарзі покликається на те, що при винесені оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом порушено норми ст. 230 ЦК України, а також невірно застосовано ст. 678 ЦК України, що призвело до прийняття невірного рішення в частині відмови у позові про стягнення із Відповідача коштів в сумі 137 000 грн. Судом в цій частині не досліджено належним чином наявності умислу Відповідача по введенню Позивача в оману. Судом не взято до уваги також той факт, що Відповідачем було продано кран, який мав приховані недоліки, при цьому останній зазначає, що питання якості крану є одним з першочергових для покупця і якщо б продавцем було повідомлено ТзОВ «Станіславську торгову компанію» про вказані недоліки, - договір не було б укладено.
Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для часткового скасування рішення і стягнення із Відповідача коштів в сумі 137 000 грн.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ «Станіславська торгова компанія»та його представник в судових засіданнях, зазначає, що вимоги останнього є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що суд належним чином дослідив питання наявності умислу введення його в оману Відповідачем через приховані недоліки, які начебто мав предмет Договору, і вірно встановлено, що умисних дій Відповідача по введенню Позивача в оману щодо обставин, які мають суттєве значення відсутні. Відповідно до цього, останній просить повністю відхилити апеляційну скаргу ТзОВ «Станіславської торгової компанії»та в частині відмови у позові, - рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ними (ст. 203 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих які пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України).
31.01.2006 р. ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1 («Продавець) та ТзОВ «Станіславська торгова компанія»(Покупець) уклали договір купівлі продажу 1/01, згідно якого Продавець за цим договором зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступне обладнання: кран ККС-10/32 -1 шт., грейфер з електроприводом -1 шт. (а.с.9-10).
Загальна вартість обладнання, що відчужується (137 000,00 грн.), має бути сплачена Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця наступним чином: на момент підписання даного Договору -68 500,00 грн., а решта суми після демонтажу обладнання, але не пізніше 28.02.2006 р. У випадку прострочення Покупцем зобов'язання даний Договір вважається розірваним за згодою сторін. У випадку розірвання даного Договору, з підстав, передбачених пунктом 2.4. Договору, гроші які були оплачені Покупцем на момент розірвання Договору поверненню не підлягають (розділ 2 Договору).
Позивачем платіжним дорученням № 184 від 22.02.2006 р. оплачено 68 500,00 грн. (а.с.199).
Для демонтажу крану ККС-10 , який на момент купівлі знаходився на території Бурштинської ТЕЦ Позивачем укладено договір з ПП «Станіслав-монтаж». При проведенні підготовчих робіт по демонтажу крану було виявлено ряд недоліків , про що складено відповідний акт фахівцями ПП «Станіслав-монтаж»(а.с.12).
Наявність прихованих недоліків крану ККС 10/32 в подальшому підтверджена і висновком експертизи №26-09-ПП-1181.07, проведеної Карпатським експертно-технічним центром, згідно якого усунення ряду дефектів, пошкоджень і відмов потребують ремонту із залученням спеціалізованої організації (а.с.47).
Пунктом 6.1. Договору Продавець гарантує, що обладнання, яке є предметом цього договору, на момент укладення, нікому іншому не продане, як внесок до статутного фонду не передано, не відчужено іншим способом, не заставлене, під податковою заставою, в спорі та під забороною (арештом) не перебуває, прихованих недоліків, а також прав щодо нього у третіх осіб (в тому числі за договором найму іншими контрактами) як в межах, так і за межами України немає.
Як вбачається з викладеного вище, кран ККС -10/32 , який був предметом договору купівлі-продажу 1/01 від 31.01.2006 р., мав приховані недоліки, про які Відповідач зобов'язаний був повідомити Позивача, і які не могли бути усунуті протягом дії договору -з 31.01.2006 р. по 28.02.2006 р., оскільки потребували залучення до цього спеціалізованих організацій.
Як вбачається з протоколу №1015 біржових торгів по продажу майна підприємства -банкрута від 25.01.2006 р. (а.с.61) кран козловий КК -10-32 придбаний Відповідачем за 88 250,00 грн. і 26.01.2006 р. прийнятий від ЗАТ «Енергобудівник»по акту прийому-передачі (а.с.62).
31.01.2006 р. Відповідач укладає договір з Позивачем згідно якого відчужує названий вище кран та грейфер з електроприводом за 137 000,00 грн. Як з'ясовано в судовому засіданні паспорт на кран КК-10-32 на час укладення договору Позивачу не передавався , дані обставини Відповідачем не спростовані.
З технічного паспорту на кран козловий ККС-10-3К ТУ 24.09.565-82, оглянутого в судовому засіданні, копія якого долучена до матеріалів справи вбачається, що з 12.01.2000 р. такий не проходив обстежень, а з 07.03.2006 р. знятий з реєстрації територіального управління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області (а.с.179). За таких обставин, судова колегія погоджується з доводами Позивача та висновками місцевого господарського суду про те, що договір купівлі-продажу 1/01 від 31.01.2006 р. укладений сторонами шляхом введення Позивача в оману щодо технічного стану та недоліків проданої речі, а тому є недійсним.
У відповідності до вимог ст. 230 ЦК України, під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в діях Відповідача не вбачається умисних дій, виходячи з наступного.
Наказам Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.1994 р. №107 затверджено «Типову інструкцію для осіб відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані», згідно якої відповідальність за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів покладаються наказом власника тільки на одну особу. Дата і номер наказу про призначення особи, відповідальної за утримання кранів у справному стані, а також прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи повинні міститись у паспорті крана (п.1.3,1.4 Інструкції).
Як вбачається з паспорта крана козлового ККС-10-3КТУ 24.09.565-82 (а.с.156-195) в такому відсутні будь-які записи, які б свідчили про передачу крана у власність Відповідача та про призначення останнім відповідального за його стан.
Оскільки, як зазначалось вище, даний кран придбаний Відповідачем на публічних торгах і йому не могло бути невідомо про фактичний технічний стан крана ККС 10/32, про що він зобов'язаний був повідомити Позивача, укладаючи спірну угоду.
Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадою волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалась невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 230 ЦК України , сторона , яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
В даному випадку Позивач не ставить питання про відшкодування моральної шкоди, а розмір збитків підтверджений платіжним дорученням №184 від 22.02.2006 р., яким перераховано останнім на виконання недійсної угоди 68 500,00 грн., подвійний розмір якої складає 137 000, 00 грн., які і підлягають стягненню.
Враховуючи наведене вище, на підставі ст.. 230 ЦК України, судова колегія прийшла до висновку про обґрунтованість вимог Позивача в повній мірі, а тому апеляційна скарга ТзОВ «Станіславської торгової компанії»підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні в цій частині
Скаржник ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1», в апеляційній скарзі, цитуючи норми Цивільного кодексу України не доводить яким чином вони спростовують висновки місцевого господарського суду про недійсність угоди №1/01 від 31.01.2006 р. укладеної шляхом обману. Також скаржник не доводить факту повідомлення Покупця про дійсний стан проданої речі, який йому був відомий в результаті придбання речі на біржових торгах. За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про недоведеність аргументів ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1», викладених ним в апеляційній скарзі.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову зміну рішення місцевого господарського суду в частині стягнення збитків, оскільки таке в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням матеріалів та обставин справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1»відмовити.
2. Апеляційну скаргу ТзОВ «Станіславська торгова компанія»- задоволити.
3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2007 р. у справі №16/138 змінити в частині розміру стягнення збитків.
4. Стягнути з ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1»на користь ТзОВ «Станіславська торгова компанія» 137 000 грн. збитків.
5. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
6. Судові витрати по розгляду позовної заяви та апеляційної скарги покласти на Відповідача.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
8. Справу №16/138 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Л.Л.Давид
Суддя Г.Т.Кордюк
Суддя Х.В.Мурська