СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/16025/23
пр. № 2/759/4645/23
28 грудня 2023 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва, в особі судді Сенька М.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ДТП
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника -адвоката Харченка С.В. звернувся до суду із позовом, яким просить стягнути із ОСОБА_2 суму матеріальну шкоду у розмірі 20199,68., моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень та судові витрати по справі.
Позов мотивовано обставинами та наслідками дорожньо-транспортної події, що відбулась з вини відповідача.
Ухвалою судді від 08.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, якому направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження, заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не направив.
Судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є власником автомобіля BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
27.04.2023 року приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Фіат», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по пр. Берестейський, 98/2 в м. Києві при зміні напрямку руху та перестроюванні не впевнився в безпечності маневру, не надав перевагу в русі втомобілю "Рено", д.н.3. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , який рухався в попутньому напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтися, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів та завдання матеріальних збитків.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2023 року (справа 59/8355/23) та не потребує доказуванню.
В результаті ДТП, згідно звіту про оцінку транспортного засобу N? 8867/06-23, варті відновлювального ремонту транспортного засобу становить 37067 грн. 14 коп.
Послуги експерта з проведення експертного дослідження N? 8867/06-23 становлять 2780 грн. 00 коп.
Страховою компанією ПрАТ «СК «Євроінс Україна» 14.06.2023 року було прийнято рішення про виплату та виплачено страхового відшкодування позивачу в розмірі 19647 грн. 46 коп. Вказана сума розрахована страховою компанією з врахування зносу транспортного засобу на момент ДТІ та не є достатньою для ремонту транспортного засобу наслідками ДТП.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Таким чином для здійснення відновлювального ремонту свого автомобіля позивач має додатково понести витрати в сумі 17419,68 грн
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 р. у справі №761/12945/19.
Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою). А відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.
Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Тобто, вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2023 року у справі № 759/8355/23.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку вартість відновлювального ремонту складає 37067 грн. 14 коп.
Згідно квитанції від 20.06.2023, позивачем було сплачено 2780 грн. за визначення матеріального збитку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В постанові Верховного Суду від 15.10.2020 р. у справі №755/7666/19 вказано, що під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У постанові від 22 листопада 2023 року (справа № 712/4126/22) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що внаслідок розвитку суспільних відносин у сфері процесуального законодавства, які знайшли своє відображення у внесених змінах до процесуальних кодексів Законом від 15 грудня 2017 року № 2147-VIII, задля забезпечення єдності судової практики щодо вирішення питання можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення висновку експерта, виготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, необхідно відступити від висновку, висловленого в постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження № К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року у справі № 640/19089/20 (провадження № К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21(провадження № 61-1693св22), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21. Такий відступ полягає в тому, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (п. 172 Постанови).
Пунктами 1, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 року визначено, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Судом встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася 27.04.2023 року, позивач зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру. Участь у ДТП, пошкодження власного майна, безумовно, негативно вплинули на моральний стан позивача та призвели до душевних страждань, а тому посилання позивача на те, що діями відповідача їй завдано моральної шкоди суд приймає до уваги. Вказані вимоги про відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частинами першою і третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги №51/23 від 10.06.2023., додаткова угода №1 від 10.06.2023, а всього понесені позивачем витрати становлять 15000,00 грн., які він сплатив 10.06.2023.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265 ЦПК України
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ДТП, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у розмірі 17419,68, моральну шкоду у розмірі 20000, 00 гривень, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2780 гривень, 1073,60 грн. витрати по сплаті судового збору за подання позову, 15000 грн. витрати на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 56273 (п"ятдесят шість тисяч двісті сімдесят три) грн. 28 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сенько М.Ф.