СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-к/759/3/24
ун. № 759/11649/24
04 жовтня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва
під головуванням судді Сенько М.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Пушкарського О.А.,
розглянувши заяву заявою громадянина Турецької Республіки, ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Коваль Яною Юріївною, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
встановив :
Заявник ОСОБА_3 через свого представника-адвоката Коваль Я.Ю. звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із клопотанням про визнання на території України рішення Сімейного суду N?4 м. Конья (Республіка Туреччина) у справі N?2024/242, прийняте 21.03.2024 року суддею Дуйгу ХЕКІМОГЛУ СОМУК, що набрало законної сили 03/05/2024 року, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 17.07.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, про що зроблено відповідний актовий запис N?569 та визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком ОСОБА_4 .
29.08.2024 р. представником заявника подано до суду клопотання про залучення до справи в якості третьої особи ОСОБА_2 та про долучення доказів.
10.09.2024 року до справи залучено ОСОБА_2 у якості третьої особи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 17.07.2010 року між громадянином Турецької Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України, було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юистиції у м. Севастополі, про що зроблено відповідний актовий запис №569 в Книзі реєстрації шлюбів, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.07.2010 року.
В період шлюбу у подружжя, на території України, народились спільні діти:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (10 років), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 27.06.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міського управління юстиції в Івано-Франківській області (актовий запис № 339);
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (13 років), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 04.10.2011 року року Відділом державної реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Респубілки Крим (актовий запис № 3645);
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (7 років), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , яке повторно видане 07.11.2019 року Києво-Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (актовий запис № 78);
У 2022 році зв'язку зі збройною агресією на території України, з метою збереження життя та здоров'я, вся сім'я була вимушена виїхати на проживання до Республіки Туреччина та проживала там до кінця травня 2024 року.
Проте, в подальшому сімейні відосини у подружжя не склались, виникли непорозуміння, через що Заявник звернувся до суду за місцем їхнього проживання в Республіці Туреччина із позвоною заявою про розірвання шлюбу.
21.03.2024 року суддею Дуйгу ХЕКІМОГЛУ СОМУК Сімейного суду №4 м. Конья (Республіка Туреччина) у справі №2024/242 за позовом ОСОБА_4 - НОМЕР_5 до ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , прийнято рішення, яким суд постановив наступне:
1. Беручи до уваги положення Статті 166/3 Сімейного кодексу Турецької Республіки, РОЗІРВАТИ ШЛЮБ між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 р.н., сином ОСОБА_23 та ОСОБА_24, ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_5 , зареєстрованим у родинній книзі провінції ИСПАРТА, район МЕРКЕЗ, квартал/село ГЮЧЛЮ, том 10, родина НОМЕР_15, персональний номер 9, та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 р.н., дочкою ОСОБА_17 та ОСОБА_20, ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_6 , зареєстрованій у тій самій родинній книзі під персональним номером 13.
2. Опікуном неповнолітніх дітей сторін ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 р.н., ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11., ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_8 , та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12 р.н., ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_9 , визначити позивача - батька дітей.
3.Для встановлення особистих відносин між матір'ю та дітьми, опікунство над якими надано батькові, дозволяється перебування дітей разом із матір'ю з 09:30 години ранку до 17:30 години вечора кожної 2-ї та 4-ї суботи місяця, під час релігійних свят з 09:30 години ранку 2-го святкового дня до 17:30 години вечора 3-го святкового дня, під час семестрових шкільних канікул кожного року з 09:30 години ранку понеділка першого тижня канікул до 17:30 години вечора наступної неділі, під час щорічних проміжних шкільних канікул у листопаді місяці з 09:30 години ранку першого дня канікул до 17:30 години вечора наступної неділі, а також щорічно у липні місяці, починаючи з 09:30 години ранку першого дня місяця до останнього дня місяця. Ці умови також дійсні до набуття чинності рішення.
4.Починаючи з дати прийняття рішення протягом одного місяця, сторона, яка призначена опікуном, має звернутися до суду та пред'явити Виписку з Журналу реєстрації майна зі списком майна, що зареєстроване на особу, яка недосягла 18-річного віку, у разі наявності такого майна, а також повідомити суд у разі істотних змін у складі майна або зроблених накопичень. Нагадати опікуну про відповідальність, яку він може понести у разі недбалого ставлення до розпорядження майном неповнолітньої особи згідно умов статей 360 та 361 Сімейного кодексу Турецької Республіки.
5.Сторони не мають претензій одна до одної з питання виплат матеріальних та моральних компенсацій, а також призначення сплати на утримання.
6.Встановлено, що позивач передав відповідачу золотий браслет вагою 95 грам та золоту обручку вагою 5 грамів у вигляді махру, а також що між сторонами більше не має спірних питань щодо передачі/отримання цінних речей.
7.Встановлено, що у сторін не має зобов'язань одна перед одною, які виникають після припинення дії регулювання майна.
8.Протокол про розірвання шлюбу, який був підписаний сторонами 13/03/2024 року, а також заяву суду щодо встановлення особистих стосунків між батьками та спільними дітьми, прийняту та підписану сторонами, зробити додатками рішення.
9.Не стягувати з відповідача витрати на захисника позивача через відсутність вимоги на це останнього.
10.Збір сплачений у повному обсязі, тому інших платежів немає.
11.Витрати на розгляд справи, які сплачені позивачем, залишити за позивачем.
12.При набутті чинності рішення невитрачені кошти авансу повернути позивачу.
Прийняте судом рішення від 21.03.2024 року було оголошено сторонам 16.04.2024 року.
03.05.2024 року Рішення набуло чинності, оскільки сторони його не оскаржували.
У заявика виникла необхідність у визнанні рішення іноземного суду про розірвання шлюбу в Україні задля отримання у органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження, того, що в Україні немає зареєстрованого шлюбу.
З цією метою, ОСОБА_1 звернувся до Святошинського відділу РАЦС в м. Києві, за місцем свого проживання фактичного проживання та просив внести відомості в Державний реєстр актів цивільного стану (шляхом проставлення відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб) проте працівниками РАЦС йому було відмовлено в усному порядку, та повідомлено, що для отримання в органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу йому необхідно звернутись із клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів, суд приходить до наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 17 Постанови Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу України» від 24.12.1999 року за №12, не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорювання батьківства; позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, шо мають юридичне значення; усиновлення; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
У відповідності до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно ст. 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що якщо застосування права іноземної держави залежить від взаємності, то вважається, що воно існує, оскільки не доведено інше.
У ст. 472 ЦПК України зазначено, що клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
До клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, додаються такі документи: засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про визнання якого порушується клопотання; офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні; засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На виконання зазначеної вище статті процесуального кодексу, стороною заявника було надано суду належним чином засвідчена копія рішення від 21.03.2024 року, прийнятого суддею Дуйгу ХЕКІМОГЛУ СОМУК Сімейного суду №4 м. Конья (Республіка Туреччина) у справі №2024/242 з апостилем та нотаріальним засвідченням перекладу.
Крім того, заявником подано до суду інші докази, які повністю підтверджуєть обгрунтованість клопотання та підтверджують факт неодноразового зміни імені та прізвища колишьої дружини заявника.
Судом встановлено, що 17.07.2010 року між громадянином Турецької Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України, було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юистиції у м. Севастополі, про що зроблено відповідний актовий запис №569 в Книзі реєстрації шлюбів, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.07.2010 року.
В період шлюбу у подружжя, на території України, народились спільні діти:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (10 років), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 27.06.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міського управління юстиції в Івано-Франківській області (актовий запис № 339);
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (13 років), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 04.10.2011 року року Відділом державної реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Респубілки Крим (актовий запис № 3645);
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (7 років), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , яке повторно видане 07.11.2019 року Києво-Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (актовий запис № 78).
21.03.2024 року суддею Дуйгу ХЕКІМОГЛУ СОМУК Сімейного суду №4 м. Конья (Республіка Туреччина) у справі №2024/242 за позовом ОСОБА_4 -до ОСОБА_15 , прийнято рішення, яким:
- Розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_23 та ОСОБА_24, ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_5 , зареєстрованим у родинній книзі провінції ИСПАРТА, район МЕРКЕЗ, квартал/село ГЮЧЛЮ, том 10, родина НОМЕР_15, персональний номер 9, та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 р.н., дочкою ОСОБА_17 та ОСОБА_20, ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_6 , зареєстрованій у тій самій родинній книзі під персональним номером 13.
- Опікуном неповнолітніх дітей сторін ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер громадянина Турецької Республіки НОМЕР_9 , визначено ОСОБА_1 .
- Встановлено порядок спілкування між матір'ю та дітьми
16.04.2024 року вказане рішення було проголошено сторонам.
03.05.2024 року Рішення набуло чинності, оскільки сторони його не оскаржували.
В Україні не ухвалювалося рішення у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і за тих самих підстав. Також у провадженні судів України немає порушеної справи у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав.
07.11.2019 року ОСОБА_2 (матір малолітніх дітей) змінила своє ім'я на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_10 , виданим Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 07.11.2029 року, актовий запис № 97.
Відповідно, остання, РНОКПП: НОМЕР_11 змінила документи, які посвідчують її особу, зокрема:
- паспорт громадянина України ОСОБА_2 на паспорт громадянина України ОСОБА_2 № НОМЕР_12 , виданий 06.12.2019 року
- паспорт громадянина України ОСОБА_2 для виїзду за кордон № НОМЕР_13 , виданий 07.03.2013 року на паспорт громадянина України ОСОБА_2 для виїзду за кордон № НОМЕР_14 , виданий 16.08.2022 року.
Також, проживаючи в Туреччині, ОСОБА_2 набула громадянства Турецької Республіки. За законами Турецької Республіки дружина має користуватись прізвищем чоловіка, тому під час видачі паспорта громадянки Республіка Туреччина, остання автоматично отримала прізвище її чоловіка - ОСОБА_2 , яке зазначене у цьому паспорті.
Відповідно, шлюб укладався в Україні між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а розірвано шлюб було вже в Республіка Туреччина між тими ж особами - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_19 (дочкою ОСОБА_17 та ОСОБА_20 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виходячи з викладеного та з документів, які додаються до цієї заяви, слідує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 - це одна й та ж особа.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 473 ЦПК України за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Зважаючи на вищенаведене, суд вбачає підстави для задоволення клопотання ОСОБА_3 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Керуючись Законом України «Про міжнародне приватне право», ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 258-259, 260-261, 352-355, 471-473 ЦПК України, суд
постановив :
Клопотання громадянина Турецької Республіки, ОСОБА_1 , подане в його інтересах адвокатом Коваль Яною Юріївною про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, задовольнити.
Визнати на території України рішення Сімейного суду №4 м. Конья (Республіка Туреччина) у справі №2024/242, прийняте 21.03.2024 року суддею Дуйгу Хекімоглу Сомук, що набрало законної сили 03.05.2024 року, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 / ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17.07.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юистиції у м. Севастополі, про що зроблено відповідний актовий запис №569 та визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком, ОСОБА_3 та встановлено графік спілкування матері з дітьми.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Сенько М.Ф.