Справа № 758/569/24
Категорія 67
23 вересня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Зазначала, що 30.01.2015 між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис - 19.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно акту депутата Бучанської міської ради від 05.01.2024, ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Протягом останнього року стосунки між подружжям дуже погіршились, у зв?язку з чим між ними виникали непорозуміння та сварки, сім'я фактично розпалась. Відповідач виявив бажання жити окремо та сторони подали заяву про розірвання шлюбу.
Після того, як відповідач почав жити окремо від позивача та ОСОБА_3 , була досягнута відповідна усна домовленість про те, що донька залишається жити із позивачкою, оскільки проживання з мамою повинно краще впливати на її розвиток, а також, про те що відповідач буде мати право безперешкодно особисто спілкуватися у будь-який час з донькою та можливістю спільного відпочинку.
У позові також зазначено, що для комфортного проживання та розвитку дитини усі умови створено.
Посилаючись на вищезазначені обставини, позивач просила визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею.
У судове засідання позивачка не з'явилась, надіслала до суду заяву, в якій вказала що проти розгляду справи без її участі не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що наразі дитина перебуває з матір'ю не з його ініціативи, а через те, що він перебуває закордоном.
Відповідач зазначив, що має гарні відносини з донькою та готовий підтримати позовні вимоги за умови, що в період шкільних канікул, або за потреби, дитина буде відвідувати батька, та його будуть повідомляти в першу чергу про критичні питання, пов'язані із здоров'ям доньки, у разі їх виникнення.
Представник служби у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що сторони по справі мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Дитина проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом депутата Бучанської міської ради Українцевої К.Л. про встановлення факту проживання від 05.01.2024 (а.с. 12).
ОСОБА_1 працює менеджером по роботі з ключовими клієнтами в Українсько-Американському ТОВ «ЄВРОМІКС» з іноземними інвестиціями та має постійний заробіток (а.с. 14).
ОСОБА_1 на підставі договору оренди квартири, укладеного між нею та ОСОБА_4 від 26.12.2023 орендує квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 15-18).
Відповідно до рішення позачергового засідання виконавчого комітету Бучанської міської ради № 2106 від 15.03.2024 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю, громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та затверджено відповідний висновок відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру Соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Зобов'язано батьків дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини та не перешкоджати один одному в участі у її вихованні та утриманні (а.с. 38-40).
Відповідно до Висновку відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру Соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання дитини малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір дитини, громадянка ОСОБА_1 повідомила, що її малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 27.02.2024 року, який було проведено на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 від 19.01.2024 року за № K-315/12.1-07.
Батько дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у телефонній розмові повідомив, що проживає за межами України, а тому не заперечує проти визначення місця проживання його малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю, так як фактично на теперішній час дитиною займається та піклується про неї саме вона.
При цьому було враховано, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини та зазначено, що ОСОБА_3 доцільно проживати разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно з абз. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Ухвалюючи рішення у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява № 10383/09).
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 18 постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначенні інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Судом установлено, що батьки сумлінно ставляться до виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, разом з тим, ураховуючи рішення позачергового засідання виконавчого комітету Бучанської міської ради № 2106 від 15.03.2024, яким затверджено висновок відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру Соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання дитини малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, оскільки таке вирішення спору відповідатиме інтересам дитини, буде сприяти забезпеченню її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.
Керуючись ст. ст. 19, 160-161 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Бучанської міської ради (08292, Київська область, Бучанський район, м. Буча, бульв. Б.Хмельницького, буд. 5/5А) про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук