Дата документу 21.10.2024Справа № 554/11338/23
Провадження № 1-кп/554/670/2024
21 жовтня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі :
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, заступника голови, депутата Подільської районної у м. Полтаві ради восьмого скликання, одруженого, з неповною вищою освітою, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України, -
встановив:
І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
29.03.2023 року, приблизно о 10 годині ОСОБА_7 , як депутат та заступник голови Подільської районної у місті Полтаві ради, був присутній на позачерговій двадцять сьомій сесії Полтавської міської ради восьмого скликання у сесійній залі міськради, за адресою: АДРЕСА_2 .
У спеціально визначеному місці для журналістів, у першому ряді сесійної зали там також була присутня журналістка ОСОБА_5 (посвідчення №009), відряджена редакцією інтернет-видання «Полтавська хвиля», з метою здійснення законної професійної діяльності, зокрема, фіксації даних та подальшої підготовки матеріалів.
В цей час до журналістки ОСОБА_5 з правого боку підсів ОСОБА_7 , наблизився впритул до обличчя та умисно висловив їй погрозу вбивством у зв'язку зі здійсненням нею своєї професійної діяльності, а саме висвітленням у засобах масової інформації публікацій про його діяльність.
Так, ОСОБА_7 висловив їй: «Что ты девочка допи@@елась». На запитання ОСОБА_5 , чи є до неї претензії, відповів: «Есть, ты видосики нехорошие снимаешь». Не зрозумівши про, що мова, ОСОБА_5 запитала, про які саме відеозаписи говорить ОСОБА_7 , на що останній відповів: «Без свидетелей я тебе все объясню», після чого пригрозив: «Я бы убил тебя за этот видос» та одразу пішов звідти.
Виходячи з обстановки, агресивного та зневажливого тону обвинуваченого, ОСОБА_5 сприйняла погрозу як реальну.
ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Дії ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 1 ст. 345-1 КК України, як погроза вбивством щодо журналіста у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності.
ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
Обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України не визнав. Притягнення його до кримінальної відповідальності вважає політичним замовленням через те, що він перебував в опозиції до діючої на той час влади в м. Полтава і його намагались звільнити з посади.
29.03.2023 року, приблизно о 10 годині він, як депутат та заступник голови Подільської районної у місті Полтаві ради, за дорученням голови ради дійсно був присутній на позачерговій двадцять сьомій сесії Полтавської міської ради восьмого скликання у сесійній залі міськради, за адресою: АДРЕСА_2 .
Спочатку був на задніх сидіннях, але потім пересів на перший ряд «для запрошених осіб» до ОСОБА_9 , яка сиділа одна. Саме це місце обрав, бо так захотів, хоча поряд і було багато вільних. Журналісти теж могли сидіти в тому секторі, але у той час знаходились далі. ОСОБА_10 знав як помічника депутата міської ради ОСОБА_11 , громадського діяча та блогера, однак йому не було відомо, що вона журналістка. Безпосередньо із нею не спілкувався, але перебував з нею в друзях у соціальній мережі «Фейсбук».
Привітався та почали розмову. ОСОБА_10 одразу повідомила про необхідність дотримання дистанції через епідемію Ковід. З іншого боку до неї також підсів ОСОБА_12 , який хотів передати обвинуваченому службову інформацію, після чого вони встали і пішли. ОСОБА_5 залишилась на своєму місці, показала йому вслід повітряний поцілунок, про допомогу не кликала. Погроз їй не висловлював.
За кілька хвилин у коридорі до них підійшли депутати ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , із якими він в опозиції та розмовляв підвищеним тоном. ОСОБА_11 пред'явив йому претензію, що він начебто образив дівчину. З цим до них також підійшли журналісти.
Його провина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується таким.
29.03.2023 року потерпіла ОСОБА_5 звернулась до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області із письмовою заявою про перешкоджання заступником голови Подільської районної у м. Полтаві ради її журналістській діяльності та погрози (т. 1 а.с. 80).
Потерпіла ОСОБА_5 під присягою та з попередженням про кримінальну відповідальність показала суду, що протягом останніх 10 років є журналістом, працювала на телеканалах «Громадське», PTV, була ведучою, кореспондентом інтернет-видання «Зміст» та «Полтавської Хвилі». Спеціалізується на політичній тематиці, веде блог, тому є впізнаваною. Має посвідчення журналіста №009.
29.03.2023 з 10 ранку виконувала свої професійні обов'язки журналіста у приміщенні Полтавської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , де проводилася позачергова двадцять сьома сесія Полтавської міської ради восьмого скликання. Була відряджена редакцією інтернет-видання «Полтавська хвиля», з метою здійснення законної професійної діяльності, зокрема, фіксації даних та подальшої підготовки матеріалів зі своєї спеціалізації - висвітлення політичних процесів у місті Полтава.
Коли перебувала у спеціально визначеному секторі для журналістів - на першому ряді, до неї підсів заступник голови Подільської райради м. Полтави ОСОБА_7 та висловив їй словесну погрозу вбивством у зв'язку зі здійсненням нею професійної журналістської діяльності : «Шо ти, девочка, допі ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ОСОБА_14 програма? Какое СБУ? Я би убіл тебя за етот відос». Потерпіла вказала, що не зрозуміла про що йде мова, декілька разів перепитала його, на що отримала відповідь «що без свідєтєлєй ей все обясніт» У цей час з іншого боку до них підсів ОСОБА_12 , сказавши їй «заткнісь і слушай». Кремезні чоловіки сиділи впритул до неї так, що вона не могла поворухнутись, була налякана. Потім вони встали і відійшли від неї, повітряних поцілунків не надсилала.
Неподалік неї перебували журналісти, зокрема ОСОБА_15 , який все бачив і чув, а через деякий час до них підійшов ОСОБА_16 , яким вона все розповіла.
Висловлювання ОСОБА_7 , які містили погрозу вбивством, вона сприйняла як реальні, вважала що вони можуть будуть втілені, тому боялася за своє життя. Про отримані погрози одразу написала у месенджері ОСОБА_11 , а потім звернулася із заявою про скоєння кримінального правопорушення до поліції.
Відмітила, що нею зроблено безліч публікацій що висвітлюють політичні події у місті, але безпосередньо про депутата ОСОБА_7 (його особистого життя чи політичної діяльності) вона публікацій не готувала, їй відомо що він пов'язаний із політичною партією «За майбутнє», про діяльність цієї партії в ході своєї журналістської діяльності вона робила матеріали, зокрема на сайті видання «Полтавська Хвиля», де публікує свої матеріали. Під публікаціями завжди зазначається як автор, та наявні її фото. Потерпіла зазначила, що певний період часу вона, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 були друзями у соцмережі Фейсбук, але особисто знайомі не були. До 29.03.2023 року бачилися на публічних заходах, зокрема на сесіях міської ради, оскільки потерпіла майже завжди працювала там як журналіст. Раніше жодних погроз в її бік у зв'язку із журналістською діяльністю їй не надходило, а після вказаної погрози довелося звертатися до органів поліції для забезпечення заходів безпеки.
У подальшому вона знайшла в Інтернеті у мережі «Фейсбук» відео з інформацією про ОСОБА_7 , його дружину і підприємство «Полтава-сервіс» і подумала що ОСОБА_7 можливо мав на увазі саме це відео у розмові з нею та за яке їй погрожував, але вона не є автором цього відео і взагалі не причетна до його випуску.
Тілесних ушкоджень та матеріальної шкоди їй не завдано, цивільного позову не подавала. Принципово настоює на суворому покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі з метою захисту прав журналістів та недопущенні подібних випадків у майбутньому.
Під час слідчого експерименту показання потерпілої ОСОБА_5 детально перевірені на місці вчинення кримінального правопорушення, щодо його обставин, в тому числі обстановки та характеру погроз їй вбивством з боку ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 81-89).
Свідок ОСОБА_11 показав, що є депутатом Полтавської міської ради. 29.03.2023 року на сесії міської ради йому надійшло повідомлення в месенджері Телеграм від його помічниці на громадських засадах, журналістки ОСОБА_17 про те що їй погрожували побиттям. Після виходу із сесійної зали з'ясувалося, що це був ОСОБА_7 . На його запитання що сталося, останній вказав, що з нею розбереться за якісь «відосики», що вона якісь «нехорошіє відосікі снімала» та настоював відійти з ним розібратися, але підійшли інші депутати і забрали його з собою. Про які відео мова йому не відомо. Підтвердив, що у сесійній залі ОСОБА_18 сиділа на спеціально відведеному для журналістів місці, сторонніх туди не пускають. Категорично заперечив, що погрози ОСОБА_5 якимось чином пов'язані з її діяльністю на посаді його помічника на громадських засадах. Пов'язує це виключно з її журналістською діяльністю.
Свідок ОСОБА_16 , який є журналістом інтернет-видання «Полтавська Хвиля», пояснив, що працював на сесії 29.03.2023 разом за редакційним завданням з журналістами ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Останні залишилися на місцях для преси, а він перебував у іншому місці. Коли приблизно за 20 хвилин повернувся до них, побачив що ОСОБА_18 дуже розгублена та налякана. На запитання, що трапилося, повідомила що напередодні до неї підсіли (як пізніше з'ясувалося) ОСОБА_7 та ОСОБА_12 і почали погрожувати. Один з них сказав: « ОСОБА_21 ты договорилась (нецензурно, лайливо)», «убил бы за твои відосы». Він запропонував показати де вони знаходяться у сесій залі. ОСОБА_22 показала на депутата ОСОБА_7 та ОСОБА_12 . Пізніше у холі він був присутнім як депутат ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , що вони хотіли від дівчини, почали спілкуватися нецензурно між собою. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_11 (як зрозумів у бік ОСОБА_19) «убил бы ее за эти видосики». Потім підійшли інші депутати, а вони разом із ОСОБА_5 поїхали до поліції. Зауважив, що ОСОБА_10 працює журналістом близько 10 років, часто працює на сесійних засіданнях. Коли ОСОБА_5 сиділа в сесійній залі, поряд з нею стояв ОСОБА_23 йому відомо, що після вказаного інциденту ОСОБА_5 перебуває в стресі, боїться ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , не може належно виконувати свої професійні обов'язки.
Свідок ОСОБА_13 , який є депутатом Полтавської міської ради, повідомив, що знає ОСОБА_5 як журналістку та був присутній при конфлікті після закінчення сесії Полтавської міськради. ОСОБА_24 була знервована, говорила що їй погрожували. Присутні ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 конфліктували щодо якогось відео, яке нібито ОСОБА_5 зняла та озвучила «гоблінським» голосом. Він зрозумів, що це стосується діяльності ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_25 , який був присутнім на сесії Полтавської міськради 29.03.2023, як журналіст, перебуваючи навпроти журналіста ОСОБА_19 , що сиділа на першому ряду, почув від ОСОБА_7 в агресивній формі такі слова: «Ну что ты девочка допи@@елась» (нецензурно), убил бы за такие видосики». Безпосередньо біля ОСОБА_5 в цей час щільно сиділи ОСОБА_7 та ОСОБА_12 . Коли вони відійшли від ОСОБА_10 , підійшов до неї та розпитав, що трапилося. Вона відповіла, що у них були претензії щодо якогось відеосюжету, але не розуміла якого саме. ОСОБА_10 була розгублена та пригнічена. Потім поїхали до поліції.
Свідок ОСОБА_26 , оператор телеканалу «Рада», підтвердив факт, що ОСОБА_5 29.03.2023 сиділа в першому ряду місць для журналістів сесійної зали Полтавської міськради. Поряд із нею, щільно сидів ОСОБА_7 та щось їй говорив. Потім підсів інший чоловік з бородою, що працює в Інспекції з благоустрою. Помітив, що в цей час ОСОБА_10 «завмерла», була налякана.
Свідок ОСОБА_27 пояснила, що 29.03.2023 року була на сесії Полтавської міської ради та бачила як до журналіста ОСОБА_9 підсів чоловік та агресивно сказав : «Ну что девочка …» далі не почула. В цей час поряд неї сидів ще інший чоловік.
Свідок ОСОБА_28 , який є журналістом інтернет-видання «Полтавщина», показав що був присутній у фоє приміщення міськради, після сесійного засідання та побачив що відбувається конфлікт між ОСОБА_11 з одного боку та ОСОБА_12 і ОСОБА_7 з іншого. Вони та інші спілкувалися на підвищених тонах. ОСОБА_5 повідомила йому, що вони підсіли до неї в сесійній залі та агресивно, з погрозами пред'явили претензії з приводу того, що вона начебто викладає в інтернеті якісь відео. Цього дня безпосередньо бачив її у сесійній залі у секторі для журналістів, керівників управлінь або запрошених. ОСОБА_5 завжди присутня на проведенні сесій як журналіст, цього разу вона була налякана.
Свідок ОСОБА_29 , який є головою Подільської районної у м. Полтаві ради, підтвердив, що надав доручення своєму заступнику ОСОБА_7 бути присутнім на сесії полтавської міської ради 29.03.2023 року, характеризує останнього позитивно.
Свідок ОСОБА_30 пояснив суду, що працює начальником охорони ПП « ОСОБА_31 », та здійснював охорону на сесії Полтавської міської ради 29.03.2023 року. Цього дня на місцях для преси бачив ОСОБА_5 та інших журналістів. В залі засідань також бачив ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , які після сесії в холі конфліктували з іншими депутатами.
Свідок ОСОБА_32 - голова громадської організації громадського Полтавського телебачення пояснив суду, що 29.03.2023 року на сесії Полтавської міськради виконував редакційні завдання та бачив ОСОБА_5 , яка перебувала в секторі для журналістів та гостей, конфлікту не бачив.
Свідок ОСОБА_12 , який працює начальником інспекції з благоустрою м. Полтави, підтвердив, що 29.03.2023 року був присутній на сесії Полтавської міської ради та із ОСОБА_7 перебував в секторі для журналістів та запрошених осіб. Підтвердив, що потім пересіли на передній ряд поряд з потерпілою ОСОБА_17 , яку раніше не знав. Потім вийшли із зали. Погроз на адресу ОСОБА_18 не чув. Коли вийшли в хол, депутат ОСОБА_11 підійшов до них та сказав, що так не робиться, навіщо вони образили дівчину. Із ОСОБА_7 вони підтримують дружні стосунки, працювали в одній партії.
Згідно з протоколом огляду відеозаписів з камер відеоспостереження Полтавської міської ради та безпосереднім їх дослідженням судом, установлено, що 29.03.2023 року вранці відкрито позачергову 27 сесію Полтавської міської ради 8 скликання. У секторі для преси зафіксовано ОСОБА_5 , до якої підійшов із заднього ряду ОСОБА_7 , а потім ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 90-98).
Відповідно до довідки Інформаційної агенції «Полтавська Хвиля» №В3-044 від 05.04.2023 року, ОСОБА_5 є позаштатною журналісткою, що виконує редакційні завдання по запиту редакції з 15.02.2020 року та фронтовою кореспонденткою, що готує матеріали з зони бойових дій. Номер редакційного посвідчення 009, номер акредитації Генштабу ЗСУ-664. Має свою авторську сторінку (т. 1 а.с. 100-102).
Хоча ОСОБА_5 попередньо не повідомила у відповідний телеграм чат про свою присутність на сесії міськради 29.03.2023 року (т. 1 а.с. 112-113, 150-151), проте за даними довідки Інформаційної агенції «Полтавська Хвиля» №В3-045 від 05.04.2023 року, 29.03.2023 року для роботи під час 27-ї позачергової сесії Полтавської міської ради було акредитовано журналіста ОСОБА_33 , головного редактора ОСОБА_34 та фото-відео кореспондента ОСОБА_35 . Через неможливість бути присутнім на сесії головний редактор ОСОБА_36 редакційним завданням № 00801 відрядив замість себе журналістку ОСОБА_37 для координації роботи знімальної групи та підготовки матеріалів за результатами засідання. Нею у співавторстві з ОСОБА_38 було підготовано три журналістські матеріали. Підготовку інших матеріалів унеможливили погрози фізичною розправою та, як наслідок, стан страху та нервового збудження у зв'язку з чим журналісти не могли продовжувати ефективну роботу з висвітлення перебігу сесійного засідання. Про інцидент повідомлено міжнародні правозахисні організації ( т. 1 а.с. 104-110).
При прегляді відеозапису з коридору Полтавської міської ради за 29.03.2023 року, видно, що о 10.29 годин там знаходяться ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , які обернулись у бік ОСОБА_5 , коли вона проходила в супроводі інших журналістів та депутата ОСОБА_11 . За хвилину останні підходять до ОСОБА_7 та між ними протягом кількох хвилин відбувається розмова з жестикуляцією (т. 1 а.с. 116-125).
Факт спілкування потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 в присутності свідків - депутатів ОСОБА_11 та ОСОБА_39 29.03.2023 року підтверджується також відеозаписом, наданим журналістом ОСОБА_40 ( т. 1 а.с. 146-149).
Згідно з повідомленням Інформаційної агенції «Полтавська Хвиля» №В3-045 від 30.04.2023 року, спеціалізацією журналістки ОСОБА_9 є «політика», під її авторством з'являлися аналітичні матеріали, в яких серед іншого згадувалася партія «За майбутнє», членом якої є ОСОБА_7 . Матеріали містять критику цієї партії та окремих її членів (т. 1 а.с. 153-211).
За даними протоколів огляду та безпосереднім переглядом відеозаписів, здобутих слідчим шляхом з мережі Фейсбук виявлено різкі іронічно-критичні дописи та відеоматеріали щодо ОСОБА_7 та інших членів партії «За майбутнє» ( т. 1 а.с. 212-253, т. 2 а.с. 1-41).
Суд звернув увагу, що критичні публікації супроводжуються прізвищем ОСОБА_5 та її фото, яке повторюється часто, тому вона є впізнаваною у політичних колах міста Полтави. До того ж встановлено й не викликає сумнівів те, що ОСОБА_7 перебував у списку друзів ОСОБА_5 в мережі Фейсбук, де остання також розміщувала свої критичні публікації та своє фото, тому ідентифікувати її як журналіста не викликало жодних труднощів.
Звертаючись безпосередньо до ОСОБА_5 з претензіями та погрозами щодо відеоматеріалів, ОСОБА_7 , з урахуванням його посади, досвіду політичної діяльності, місця і обставин перебування - у спеціальному секторі для журналістів під час позачергової сесії міськради, не міг не розуміти, що розмовляє саме із журналістом та у зв'язку із здійсненням ним своєї професійної діяльності.
Із висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення № 1307 від 20.09.2023 року убачається, що висловлювання ОСОБА_7 , відповідно до обвинувального акта, виражають погрози щодо ОСОБА_5 , в тому числі вбивством та виражає негативне його ставлення до останньої ( т. 2 а.с. 45-50).
За результатами проведеної у справі судово-психологічної експертизи № 1306 від 09.10.2023 року, потерпіла ОСОБА_5 має такі індивідуально-психологічні особливості і провідні мотиваційні чинники поведінки як: високий рівень розвитку когнітивної сфери, особистості та її соціальної сутності з достатнім рівнем самодостатності, самоактуалізації, саморегуляції, нормативності поведінки, позитивної соціальної спрямованості та відповідальності, креативності, гнучкості та виваженості суб'єктивного вибору в процесі прийняття рішень, безконфліктності, емпатійності, стресостійкості, дієвості, незалежності поглядів, адекватної самооцінки. Погрози застосування насильства з боку ОСОБА_7 сприймала як реальні, об'єктивні і такі, що загрожують її соціальному функціонуванню та особистому благополуччю та побоювалась їх виконання. Не має індивідуально-характерологічних особливостей, що могли суттєво вплинути на характер її свідчень у справі ( відсутня схильність до її вираженого фантазування, підвищеної навіюваності). У ОСОБА_5 наявні зміни в емоційному стані, особистісних проявах, які перешкоджають її активному функціонуванню внаслідок погроз з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ( т. 2 а.с.53-69).
ОСОБА_5 характеризується виключно позитивно, емоційно стійка та неконфліктна (т. 2 а.с. 70-74). Мала посвідчення журналіста № 009, видане 04.01.2023 року та дійсне до 31.12.2023 року, яке оглянуто судом (т. 2 а.с. 101).
Клопотання сторони захисту про визнання неналежними та недопустими доказів відхиляються судом, з огляду на таке.
Так, на думку захисника, показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_16 є показаннями з чужих слів (т. 2 а.с. 130). Суд не погоджується з таким правозастосуванням, оскільки ці свідки сприймали обставини справи безпосередньо під час та після вчинення кримінального правопорушення.
При розгляді справи №441/845/17 (постанова ККС ВС від 19 листопада 2019 року), Верховний Суд наголосив, що для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями з чужих слів у значенні статті 97 КПК, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з іншою метою, наприклад, для доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями з чужих слів відповідно до статті 97 КПК, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.
Показання ОСОБА_27 , як і інших свідків та потерпілої, дані суду під присягою, з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення. Той факт, що ці показання, на думку захисника (т. 2 а.с. 131), суперечать доказам сторони захисту, не дає підстав визнавати їх недопустимими, вони оцінені судом в сукупності з усіма іншими доказами у справі, підстав недовіряти яким немає.
Відхиляється судом і клопотання сторони захисту про визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, проведеного за відсутності сторони захисту та не складення планів і схем (т. 2 а.с. 133, т. 1 а.с. 81-89), оскільки протокол складений у відповідності до вимог ст. 240 КПК України. Залучення до участі у цій слідчій дії підозрюваного та його захисника, а також складення планів та схем є правом, а не обов'язком слідчого.
Не підлягає задоволенню й клопотання сторони захисту про визнання висновку експерта №1306 від 09.10.2023 таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та є недопустимим, бо експертиза проводилась за клопотанням потерпілої. У відповідності до ч. 1 ст. 243 КПК України, експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Проведені у справі експертизи, відповідно до висновків № 1307 від 20.09.2023 року (т. 2 а.с. 45-50) та №13.06 від 09.10.2023 року (т. 2 а.с. 53-69), на підставі постанов слідчого відповідно від 20.06.2023 року та 19.06.2023 року, тобто сторони кримінального провадження. У той же час сторона захисту не була позбавлена права самостійно залучати експертів на договірних умовах.
Свідчення ОСОБА_12 приймаються до уваги в частині, що не суперечить іншим доказам у справі, зокрема, щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_7 певний час безпосередньо біля потерпілої ОСОБА_5 , в іншій частині, про те, що він не чув погроз, ці свідчення вочевидь, з огляду на детальні пояснення потерпілої ОСОБА_5 , інших свідків та відеозаписи, мають на меті забезпечення уникнення від відповідальності як його самого, так і його близького товариша й однопартійця, тобто підтекст зацікавленості в результатах розгляду справи. Суд зважає, що ОСОБА_12 раціонально не зміг пояснити, чому він та ОСОБА_7 раптово підсіли близько до ОСОБА_5 за наявності інших вільних місць поряд та певний час там перебували, після чого вийшли із зали, хоча раніше зайняли інші місця.
Суд зазначає, що частина 1 ст. 345-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім'ї у зв'язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Винний при цьому повинен усвідомлювати, що своїми діями перешкоджає законній діяльності журналіста, передбачає суспільно небезпечні наслідки таких дій і бажає їх вчинити.
Потерпілим від злочинів, передбачених цією статтею, є журналіст.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», журналіст - це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов'язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.
Згідно з приміткою до ст. 345-1 КК України під професійною діяльністю журналіста слід розуміти систематичну діяльність особи, пов'язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.
Статтею 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» (в редакції від 03.08.2022) передбачено, що журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно - посадові службові обов'язки в засобі масової інформація (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікатору професій України.
Тобто, для встановлення наявності або відсутності умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України, слід довести, що обвинувачений усвідомлював, що особа, якій він погрожує вбивством чи насильством, є журналістом.
Погроза є висловленим наміром завдати фізичної, матеріальної чи іншої шкоди адресату (залякування), «обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність; залякування», що має на меті «шляхом погрози змінити наміри адресата виконати якісь дії» (Коротич: 141).
Погроза як управління поведінкою співрозмовника передбачає повне ігнорування інтересів останнього, домінування над ним на тлі підвищення власного статусу, а тому вона виступає статусно-маркованим і статуснофіксованим мовленнєвим актом. Залякування негативними і небажаними для адресата наслідками є спробою вербального насильства над співрозмовником і тиском на нього для досягнення інтересів мовця-агресора. Успіх цієї тактики залежить від уміння мовця майстерно і в правильній «дозі» висловити свою агресію на комунікативного партнера, вплинути, головним чином, на його емоційну сферу і викликати страх.
Висловлювання погрози переважно характеризуються вузьким тональним діапазоном, який увиразнює невдоволення мовця, його обурення, злість, презирство до адресата та намір помститися.
Непряма погроза передбачає використання речень інших комунікативних типів, ніж цього вимагає семантика даного мовленнєвого акту. Так, менасивна семантика може виражатися як спонукальними і оповідальними реченнями, так і питаннями, які набувають спонукального сенсу. Вираження погрози часто супроводжується питаннями, які втратили своє лексичне і граматичне значення і слугують для передачі емоційного стану мовця: гніву, роздратування і т. п.
Згідно з ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про інформацію», забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.
Право на свободу висловлювань та інформації, яке гарантується статтею 10 Конвенції, є одним з найважливіших основ демократичного суспільства та одним з основних умов для його прогресу, а також розвитку кожної людини. Свобода висловлювань може бути застосована не тільки до інформації чи ідеї, які схвально приймаються чи розцінюються як безпечні чи незначні, але й до того, що викликає образу, обурення або занепокоєння держави чи будь-якого сектору населення. Таким чином, свобода висловлювань сприяє надійному громадському обговоренню, яке є ще однією з умов демократичного суспільства, що характеризується плюралізмом, толерантністю та широким кругозором.
Стаття 10 Конвенції захищає не тільки висловлену ідеї та інформацію, але також і спосіб, у який вони повідомляються. Це означає, що журналісти та інші медіа учасники мають свободу вибирати свою власну техніку або стиль для підготовки доповіді з питань, що становлять суспільний інтерес, що включає можливість вдатися до певної міри перебільшення чи навіть провокації.
Комітет ООН з прав людини відзначив, що "функція журналістики розподіляється на широке коло учасників, у тому числі на професійних репортерів з повним робочим графіком та аналітиків, а також блогерів та інших, які беруть участь у формах самостійної публікації у друкованому вигляді, в Інтернеті або в іншому місці." Генеральна Асамблея ООН також визнала, що "журналістика постійно розвивається, містить матеріали від медіа установ, приватних осіб та різних організацій, які прагнуть, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якого виду через Інтернет, а також в автономному режимі ...тим самим сприяючи формуванню громадського обговорення. " Відповідно до Плану дій ООН щодо забезпечення безпеки журналістів та питання про безкарність, "захист журналістів не має бути обмеженим для тих, хто офіційно визнаний, як журналіст, а має охоплювати і інших, працівників медіа спільноти, громадянських журналістів та інших осіб, які можуть використовувати нові види медіа, як засіб для досягнення своєї аудиторії."
Зобов'язання держави полягає у забезпеченні ефективної реалізації прав людини і включає не тільки негативні зобов'язання невтручання, а й позитивні зобов'язання щодо забезпечення цих прав кожній людині, яка перебуває під її юрисдикцією.
Справжня, ефективна реалізація свободи висловлювань може потребувати різноманітні заходи для захисту, навіть в сфері відносин між окремими особами. Ці позитивні зобов'язання, серед іншого, включають: створення сприятливих умов для участі у громадському обговоренні для усіх, і для того, щоб висловлювати ідеї та думки без страху; введення в дію ефективної системи захисту для авторів та журналістів; забезпечення захисту від фізичного насильства та залякування; захист життя; розслідування зі смертельними наслідками; зобов'язання стосовно запобігання катуванню та жорстокому поводженню.
Сукупність зібраних та безпосередньо досліджених судом доказів, які є належними, допустимими та взаємоузгодженими, поза розумним сумнівом доводять провину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України.
ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів. Фізична та матеріальна шкода не заподіяні.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не судимий, одружений, працює, є заступником голови та депутатом Подільської районної у м. Полтави ради, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлено. Згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
За даними досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації від 28.08.2024 року, ризик вчинення ОСОБА_7 повторних кримінальних правопорушень та його небезпеки для суспільства оцінюється як середній, що свідчить про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства ( т. 2 а.с. 143-146).
Стаття 13 Конвенції вимагає від держав забезпечити щоб ефективний засіб був доступний щоразу, коли який-небудь з основних прав, що закріплено в Конвенції, буде порушено.
Відсутність таких ефективних заходів призводить до існування культури безкарності, що спричиняє толерантність зловживань та злочинів проти журналістів та інших медіа учасників. Коли є мало або взагалі немає перспектив кримінального переслідування, винні у вчиненні таких порушень та злочинів не бояться покарання. Це завдає додаткових страждань жертвам і може призвести до повторення зловживань та злочинів.
Таким чином, необхідним, достатнім і пропорційним вчиненому буде призначення ОСОБА_7 покарання у межах санкції інкримінованої статті обвинувачення у виді пробаційного нагляду, що полягає в обмеженні прав і свобод, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням необхідних наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
V. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Цивільний позов відсутній.
Підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу до вступу в законну силу, з огляду на суворість призначеного покарання за нетяжкий злочин та належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
4) заборонити спілкування із потерпілою ОСОБА_5 .
5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
Стягнути з ОСОБА_7 28677 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят сім) грн 60 коп. судових витрат на залучення експертів.
Речові докази: диски з відеозаписами - зберігати при матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1