Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1316/24
Провадження № 1-в/542/68/24
Іменем України
21 жовтня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари подання Полтавського районного сектору № 6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією вчиненого діяння щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Провідний інспектор Полтавського районного сектору № 6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області 10 жовтня 2024 року звернувся до суду на підставі частини 2 статті 74 Кримінального кодексу України, пункту 13 частини 1 статті 537, пункту 2 частини 2 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України з поданням про звільнення від призначеного вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 липня 2024 року покарання засудженого ОСОБА_5 , у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Подання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 засуджений вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі № 542/1316/24 від 17.07.2024 за частиною 4 статті 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням згідно зі статтею 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. ОСОБА_5 перебуває на обліку в Полтавському РС № 6 філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській областіз 19.08.2024.
Зі змісту вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі № 542/1316/24 від 17.07.2024 вбачається, що ОСОБА_5 27.04.2024 здійснив крадіжку на загальну суму 531 грн 00 коп.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким змінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченого статтею 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна.
До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а прожитковий мінімум встановлюється законом станом на 01 січня поточного року.
Таким чином, зазначеним Законом крадіжки на суму, що не перевищують на момент вчинення правопорушення у 2024 році - 3028 грн, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене, враховуючи приписи Кримінального кодексу України, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886- IX, який набрав чинності 09.08.2024 має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Представник органу пробації в судовому засіданні подання підтримала, просила суд його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор щодо задоволення подання не заперечував.
Засуджений у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином.
21 жовтня 2024 року через канцелярію суду ОСОБА_5 подав заяву, в якій просив розглянути подання органу пробації без його участі, зазначив, що не заперечує проти його задоволення (а.с. 102).
Суд, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями частини 1 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, законодавцем декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення складала менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2024 на рівні 3028 грн.
Отже, розмір соціальної пільги, встановленої законом на 01.01.2024, становить 1514 грн.
Таким чином, викрадення чужого майна у 2024 році вартістю до 3028 грн включно є адміністративним правопорушенням.
Згідно з вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі № 542/1316/24 від 17.07.2024 ОСОБА_5 27.04.2024 викрав майно на суму 531 грн 00 коп., що станом на день крадіжки складає суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 3028 грн).
Відповідно до частини 1 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи положення статті 58 Конституції України, статті 5 КК України на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджений за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтею 5, частиною 2 статті 74 КК України, статтями 369, 376, 537, 539 КПК України,
Подання Полтавського районного сектору № 6 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від призначеного покарання у зв'язку з декриміналізацією вчиненого діяння щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від покарання, призначеного йому вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі № 542/1316/24 від 17.07.2024, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_6