Провадження № 2/537/1105/2024
Справа № 537/3023/24
17.10.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді Маханькова О.В.,
за участі секретаря судового засідання Поколоти О.В.,
представника відповідача адвоката Шайдук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву представника позивача - ОСОБА_1 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості у сумі 137223 грн. 38 коп. та судовий збір.
Позов обґрунтований тим, що 19.06.2023 між ТОВ “МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 5734113, який підписано електронним підписом позичальника. 15.11.2023 між ТОВ “МАНІФОЮ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 15-11/23, відповідно до якого ТОВ “МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “МАНІФОЮ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 15.11.2023 ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 31972 грн., з яких 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 21972 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою. Зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 15.11.2023 позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій. 19.06.2023 між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 , було укладено кредитний договір № 6777095, який підписано електронним підписом відповідача. 13.02.2024 між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 13022024, відповідно до якого ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 13.02.2024 ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 44014 грн., з яких 17000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 27014 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою. Зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 13.02.2024 позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій. 19.06.2023 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 78364466, який підписано електронним підписом позичальника. 14.06.2021 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 38137,38 грн., з яких 9655,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28482,38 грн - сума заборгованості за відсотками. Зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій. 18.08.2023 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 78364466, який підписано електронним підписом позичальника. 14.06.2021 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 19 від 27.02.2024 ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23100 грн., з яких 6000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17100 грн - сума заборгованості за відсотками. Зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.06.2024 року по цивільній справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
17.07.2024 від представника відповідача адвоката Шайдук В.О. до суду подані письмові пояснення. Представник відповідача щодо договору позики між ТОВ “МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 зазначає, що з позовної заяви та додатків до неї позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання договору від 19.06.2023, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, які повинні бути складені під час надання кредитних коштів. У письмових поясненнях щодо договору факторингу укладеного між ТОВ “МАНІФОЮ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» № 15-11/2023 від 15.11.2023 зазначено, що позивач не додає до позовної заяви доказів оплати відповідно п. 3.3 договору, що в свою чергу викликає розумний сумнів стосовно наявності права вимоги у позивача. Також, стосовно договору № 6777095 від 19.06.2023 зазначає, що з позовної заяви та додатків до неї позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання договору від 19.06.2023, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, які повинні бути складені під час надання кредитних коштів. Вказує, що позивачем не додані документи, які підтверджують перехід права вимоги до позивача стосовно відповідача за договором факторингу № 13022024 від 13.02.2024 між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ “ФК “ЄАПБ». Як вбачається із позовної заяви та додатків до неї відсутні належні та допустимі докази виконання договору від 19.06.2023 № 78364466 та № 78364466 за сторони ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а саме здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок відповідача. Також вказує, що в позові та додатках відсутні документи, які підтверджують оплату договору від 15.11.2023 № 15-11/2023 та договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021. Вказує, що якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) первісному кредитору, у суду в принципі немає законних підстав вважати такий договір договором факторингу. В якості доказів до суду подано витяг з реєстру боржників до договору факторингу по договору факторингу, який сформований позивачем, не містить підпису представників первісного кредитора, які б підтверджували дійсність переходу права вимоги щодо ймовірної заборгованості відповідача перед первісним кредитором до позивача. Крім того, такий документ як витяг з реєстру боржників не передбачений договором факторингу. Таким чином, у справі відсутні належні та достовірні докази передачі права вимоги до відповідача від первісних кредиторів до позивача. В поясненнях зазначено, щодо помилки в розрахунках заборгованості за кредитним договором та безпідставних нарахувань первісним кредитором, представник відповідача акцентує увагу суду на тому, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитними договорами складений самими позивачем і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. При цьому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані тощо. Крім того, наданий розрахунок містить лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду тощо. Також, в поясненнях зазначено, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти звільнені від сплати відсотків по своїх кредитних зобов'язаннях згідно ч. 15. ст. 14 ЗУ “Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підставі викладеного просить суд врахувати пояснення при ухваленні рішення по суті.
25.07.2024 від представника позивача ОСОБА_3 через систему “Електронний суд» до суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, у відповідності до умов кожного з договорів, і?х підписання здіи?снювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, якии? було надіслании? на номер мобільного телефону вказании? Позичальником при укладанні договорів. Сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якіи? надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договорів в електронніи? формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зауважує, що для укладення вищевказаних договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на саи?ті товариств позичальником власноруч. Отже у відповідності до умов кожного з договорів, і?х підписання здіи?снювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, якии? було надіслании? на номер мобільного телефону вказании? Позичальником при укладанні договорів. У відповіді на відзив зазначають, що відсотки по кредитним договором були нараховані у відповідності до умов договорів та їх розрахунки є правильними. Зі змісту Кредитного договору вбачається, що жодноі? з перелічених умов, які законом визнаються несправедливими, до договору внесене не було. Не містить він і будь-яких інших несправедливих умов. Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з Правилами надання коштів, Відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з боку Відповідача, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додатковоі? угоди під час и?ого підписання, до суду не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов Кредитного договору у Відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався. Доводи відзиву на позовну заяву про те, що умови договору щодо встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язання за договором є несправедливими, не повинно братися до уваги, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Щодо первинних документів бухгалтерського обліку за вищевказаним договором та підтвердження перерахування кредитних коштів, слід зазначити наступне, інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитодавця (Позикодавця), тому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних коштів за укладеним Кредитними договорами щодо якого виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. На підтвердження відступлення права вимоги надаємо до суду та просимо долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію № 20476 від 15.11.2023 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №15- 11/2023 від 15.11.2023; платіжну інструкцію №20861 від 15.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 13022024 від 13.12.2023; платіжну інструкцію № 20861 від 15.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 13022024 від 13.12.2024 платіжну інструкцію № 21043 від 26.03.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 21 від 20.03.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021; платіжну інструкцію № 20903 від 15.11.2023 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 15-11/2023 від 28.02.2024. У зв'язку з тим, що оригінали Договорів факторингу, та Реєстри Боржників за Договорами Факторингу, містять інформацію про велику кількість договорів укладених різними фізичними особами яка є конфеденційною та той факт що на даний час ТОВ «ФК «ЄАПБ» проводиться активна претензійна робота по іншим відповідачам наявними у вищевказаних договорах, надати оригінали вищезазначених документів не виявляється можливим. У зв'язку з чим надаємо до суду та просимо долучити до матеріалів справи: - Завірену копію Договору Факторигну № 15-11/2023 від 15.11.2023 (повний текст). - Виксерекопіювання з Реєстру боржників від 15.11.2023 до Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023. - Завірену копію Договору Факторигну № 13022024 від 13.02.2024 (повний текст). - Виксерекопіювання з Реєстру боржників від 13.02.2024 до Договору факторингу № 13022024 від 13.02.2024. - Завірену копію Договору Факторигну № 14/06/21 від 14.06.2021 (повний текст). - Виксерекопіювання з Реєстру боржників №20 від 20.03.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021. - Завірену копію Договору Факторигну № 14/06/21 від 14.06.2021 (повний текст). - Виксерекопіювання з Реєстру боржників №19 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021. Враховуючи вищевикладене твердження відповідача про не виконання зобов'язань фактором за вищевказаними договорами факторингу та не набуття права вимоги до відповідача є не обґрунтованими та безпідставними. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.09.2024 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів. Витребувано від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А) наступну інформацію, а саме: інформацію щодо наявності у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 19.06.2023; інформацію щодо належності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); інформацію про надходження з 19.06.2023 по 21.06.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 10000,00 грн.; інформацію про надходження з 19.06.2023 по 21.06.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 12000,00 грн.; інформацію про надходження з 19.06.2023 по 21.06.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 10000,00 грн.; інформацію про надходження з 18.08.2023 по 21.0682023 на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 6000,00 грн.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, подав до суду заяву відповідно до якої просить провести судове засідання без його участі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача адвокат Шайдук В.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, зазначив, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення грошових коштів з відповідача, зазначених в позові. Також повідомив, що відповідач є військовослужбовцем та з нього не можуть бути стягнення штрафні санкції відповідно до чинного законодавства, документи на підтвердження статусу військовослужбовця наявні в матеріалах цивільної справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, вислухавши думку представника відповідача в судовому засіданні, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні 19.06.2023 між ТОВ “МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 5734113, який підписано електронним підписом позичальника.
Відповідно до Розділу 2 Договору позики № 5734113 від 19.06.2023 за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору; сума позики складає 10000,00 грн.; строк позики: загальний строк до 05.09.2023 (78 днів); дата надання позики 19.06.2024, дата повернення позики: 05.09.2024; базова процентна ставка фіксована - 2,49000%, основна процентна ставка 3,00000%. Позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_3 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
Відповідно до розрахунку за Договором позики № 5734113 від 19.06.2023 сума нарахованих процентів за користування позикою станом на відповідний день користування складає 7077,60 грн., сума основного боргу 10000,00 грн., загальна вартість позики 17077,60 грн.
15.11.2023 між ТОВ “МАНІФОЮ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 15-11/23.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.4. договору факторингу фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3 цього договору в день підписання Акту прийому-передачі Реєстру Боржників.
Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023 підписано сторонами 15.11.2023 та згідно реєстру боржників ОСОБА_2 за договором позики № 5734113 має загальну суму заборгованості у розмірі 31972,00 грн., з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21972,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
Також позивачем надано розрахунок договором позики № 5734113 від 19.06.2023 за період з 15.11.2023 по 30.04.2024 за підписом представника ТОВ “ФК “ЄАПБ» Костюшок П.М., згідно якого станом на 30.04.2023 заборгованість за кредитним договором № 5734113 від 19.06.2023 не погашена, залишок заборгованості складає 31972,00 грн.
19.06.2023 між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 було укладено договір № 6777095 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом відповідача.
Згідно умови договору № 6777095 про надання споживчого кредиту від 19.06.2024 ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» надає споживачу ( ОСОБА_2 ) кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обовязки, передбачені договором; сума кредиту складає 12000,00 грн.; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів; стандартна процентна ставка становить 1,99% в день; орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладання договору за стандартною ставкою складає 45138,26% річних. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, укладаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
В Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 6777095 від 19.06.2023 відображена Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої споживачу ОСОБА_2 розрахована загальна вартість кредиту в розмірі 97251,60 грн.
В судовому засіданні досліджено укладений 13.02.2024 між ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» договір факторингу № 13022024.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.4. договору факторингу фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3 цього договору в день підписання Акту прийому-передачі Реєстру Боржників.
Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 13022024 від 13.02.2024 підписано сторонами 13.02.2024 та згідно реєстру боржників ОСОБА_2 за кредитним договором № 6777095 має загальну суму заборгованості у розмірі 44014,00 грн., з яких 17000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27014,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також позивачем надано розрахунок за кредитним договором № 6777095 від 19.06.2023 за період з 13.02.2024 по 30.04.2024 за підписом представника ТОВ “ФК “ЄАПБ» Костюшок П.М., згідно якого станом на 30.04.2023 заборгованість за кредитним договором № 6777095 від 19.06.2023 не погашена, залишок заборгованості складає 44014, 00 грн.
19.06.2023 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 78364466, який підписано електронним підписом позичальника.
Відповідно до умов договору позики № 78364466 від 19.06.2024 сума позики складає 10000,00 грн., строк позики - 28 днів (день повернення позики 17.07.2023), процентна ставка (добова) - 2,5% (фіксована), орієнтовна загальна вартість позики - 17000,00 грн. Також відповідно до умов цього договору ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобовязується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, о позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики, платіжна картка № НОМЕР_2 .
14.06.2021 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.2. договору факторингу фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, протягом 7 днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний в розділі 10 даного договору.
20.03.2024 була укладена Додаткова угода до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до якої в якості ціни продажу згідно Реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів від основної суми заборгованості.
Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 підписано сторонами 20.03.2024, позивач став кредитором по відношенню до відповідача та згідно реєстру боржників ОСОБА_2 за договором позики № 78364466 має загальну суму заборгованості у розмірі 38137,38 грн., з яких 9655,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 28482,38 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також позивачем надано розрахунок за кредитним договором № 78364466 від 19.06.2023 за період з 13.02.2024 по 30.04.2024 за підписом представника ТОВ “ФК “ЄАПБ» Костюшок П.М., згідно якого станом на 30.04.2023 заборгованість за кредитним договором № 6777095 від 19.06.2023 не погашена, залишок заборгованості складає 38137,38 грн.
18.08.2023 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 4888989, який підписано електронним підписом позичальника.
Відповідно до умов договору позики № 4888989 від 18.08.2024 сума позики складає 6000,00 грн., строк позики - 30 днів (день повернення позики 17.09.2023), процентна ставка (добова) - 2,5% (фіксована), орієнтовна загальна вартість позики - 30341,06 грн. Також відповідно до умов цього договору ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобовязується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики, платіжна картка № НОМЕР_2 .
14.06.2021 між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.2. договору факторингу фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, протягом 7 днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта, вказаний в розділі 10 даного договору.
20.03.2024 була укладена Додаткова угода до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до якої в якості ціни продажу згідно Реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів від основної суми заборгованості.
Акт прийому-передачі Реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 підписано сторонами 20.03.2024, позивач став кредитором по відношенню до відповідача та згідно реєстру боржників ОСОБА_2 за договором позики № 4888989 від 18.08.2024 має загальну суму заборгованості у розмірі 23100,00 грн., з яких 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17100,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також позивачем надано розрахунок за кредитним договором № 4888989 від 18.08.2024 за період з 13.02.2024 по 30.04.2024 за підписом представника ТОВ “ФК “ЄАПБ» Костюшок П.М., згідно якого станом на 30.04.2023 заборгованість за кредитним договором № 4888989 від 18.08.2024 не погашена, залишок заборгованості складає 23100,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Щодо укладення сторонами електронного договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.652 ЦК України).
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Зважаючи на те, що сторони в договорі позики № 5734113 від 19.06.2023, кредитному договорі № 6777095 від 19.06.2023, договорі позики № 78364466 від 19.06.2023, договорі позики № 4888989 від 18.08.2023 погодили усі істотні умови, з якими відповідач погодився, про що свідчить його підпис у вигляді одноразового ідентифікатора, суд приходить до висновку, що наданими представником позивача доказами підтверджено укладання зазначених кредитних договорів та договорів позики на визначених умовах.
Щодо аргументу представника відповідача стосовно відсутності підтверджуючих документів безготівкового переказу первісними кредиторами на банківську картку відповідача кредитних коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст.13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Згідно з ст.1 Закону України«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Як зазначалося в умовах договору позики № 5734113 від 19.06.2023, кредитному договорі № 6777095 від 19.06.2023, договору позики № 78364466 від 19.06.2023, договору позики № 4888989 від 18.08.2023 грошові кошти надаються ОСОБА_2 шляхом безготівкового переказу на банківську картку № НОМЕР_2 .
Проте, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок відповідача у розмірі, встановленому договором позики № 5734113 від 19.06.2023, кредитним договором № 6777095 від 19.06.2023, договором позики № 78364466 від 19.06.2023, договором позики № 4888989 від 18.08.2023, зокрема, позивачем не надано суду копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо. При цьому, під час розгляду справи представником позивача було подано клопотання про витребування інформації від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про надання інформації стосовно банківської картки № НОМЕР_2 .
На виконання ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.10.2024 року уповноваженою особою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» 15.10.2024 надано відповідь згідно якої АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» не може надати витребуваної інформації, оскільки ОСОБА_2 не є клієнтом АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».
Отже, представник позивача ні в момент звернення до суду із даним позовом, ні під час розгляду справи у передбачений законом строки та порядку, позивач не надав доказів на підтвердження зарахування відповідачу суми позики, кредитних коштів (первинних бухгалтерських документів), а заявлене клопотання про витребування відповідних доказів не підтвердило цих фактів. Водночас, покладення на відповідача обов'язку щодо доведення обставини не перерахування йому коштів, суперечить принципу змагальності цивільного процесу.
Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит та позику. Більше того, такі розрахунки не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому такі самі по собі без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником вони не є підтвердженням наявності заборгованості.
Щодо вимоги представника позивача долучити до матеріалів справи доказів, які подані із відповіддю на відзив, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Для цього відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. При цьому відповідно до приписів ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Таким чином, докази на підтвердження та/або спростування обставин і фактів, що входять до предмета доказування кожної сторони по справі, подаються разом з першими заявами по суті справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Тобто, пропуск процесуального строку, встановленого для подання доказів по справі, має наслідком неприйняття судом таких доказів до розгляду.
У свою чергу, відповідно до ч. 4, 5 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
В позовній заяві до ОСОБА_2 представник позивача не зазначає обгрунтовану неможливість у відповідні строки подати до суду докази, також не зазначає перелік доказів, які не можуть бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини восьма статті 83 ЦПК України).
У зв'язку з тим, що представник позивача у встановлений законом строк не повідомив суд про обґрунтовану неможливість подати докази разом із позовною заявою, то суд не приймає до розгляду надані докази із відповіддю на відзив, а саме: лист ТОВ “Універсальні платіжні рішення» № 2782_240528140926 від 28.05.2024, розрахунок заборгованості за договором позики станом на 15.11.2023, лист ТОВ “ФК “Контрактовий дім» № 4217 від 29.02.2024, картка обліку договору (розрахунок заборгованості) за договором № 6777095 від 19.06.2023 за підписом директора ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА», платіжну інструкцію № 20476 від 15.11.2023 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023; платіжну інструкцію № 20861 від 15.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 13022024 від 13.12.2023; платіжну інструкцію № 20861 від 15.02.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 13022024 від 13.12.2024, платіжну інструкцію № 21043 від 26.03.2024 про оплату за відступлення права вимоги згідно Додатковоі? угоди № 21 від 20.03.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021; платіжну інструкцію № 20903 від 15.11.2023 про оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 15-11/2023 від 28.02.2024.
Щодо договорів факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023 укладений між ТОВ “ФК “ЄАПБ» та ТОВ “МАНІФОЮ», № 13022024 від 13.02.2024 укладений між ТОВ “ФК “ЄАПБ» та ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА», № 14/06/21 від 14.06.2021 укладений між ТОВ “ФК “ЄАПБ» та ТОВ “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514ЦКУкраїни у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Як вже зазначалося, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).
Відтак, за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону № 2664-III), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту у розпорядження, і клієнт має сплатити фактору за відповідні послуги з фінансування (надання позики або кредиту).
При цьому така плата за надану фактором послугу може бути, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу.
Натомість грошова вимога, що передається клієнтом фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв'язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 ЦК України) або з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 ЦК України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.
Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов'язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.
Виходячи з цього, правочин, який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106).
При цьому, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні і підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги.
Вказаного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові №206/4841/20 від 08.11.2023.
В судовому засіданні досліджені договір факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023 укладений між ТОВ “ФК “ЄАПБ» та ТОВ “МАНІФОЮ», № 13022024 від 13.02.2024 укладений між ТОВ “ФК “ЄАПБ» та ТОВ “АВЕНТУС УКРАЇНА» та судом не прийняті до розгляді надані з порушенням процесулального строку докази, а саме платіжні інструкції про оплату за відступлення права вимоги згідно цих договорів факторингу, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи, що позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази, не підтверджують факту переходу права вимоги за договором позики № 5734113 від 19.06.2023 та кредитним договором № 6777095 від 19.06.2023, не доведено і розмір заборгованості, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ “ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ “ФК “ЄАПБ», на підставі якого позивач зазначає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача за договором позики № 78364466 від 19.06.2023, договором позики № 4888989 від 18.08.2023, суд вказує наступне.
Суд критично ставиться до обставин отримання ТОВ “ФК “ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_2 , як боржника первісного кредитора ТОВ "ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", оскільки договір факторингу укладений 14.06.2021, а договори позики, які нібито серед іншого є його предметом, укладені з відповідачем 19.06.2023, 18.08.2023. При цьому, суду не надано будь-яких доказів внесення змін чи доповнень до умов договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, як і не надано жодного документу на підтвердження переходу прав грошової вимоги за договором позики № 78364466 від 19.06.2023, договором позики № 4888989 від 18.08.2023 від первісного кредитора до “ФК “ЄАПБ», а витяг з реєстру боржників не може свідчити про передачу прав вимоги до відповідача саме в межах вищезазначеного договору факторингу.
Отже, на момент укладення договору про факторингу від 14.06.2021 боргові зобов'язання за договором позики № 78364466 від 19.06.2023 та договором позики № 4888989 від 18.08.2023 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, на час укладення договору факторингу від 14.06.2021. Вбачається також, що на час укладення договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Між ТОВ “ФК “ЄАПБ» та ТОВ "ФК “1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" на час укладення договору факторингу не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Крім того, суд звертає увагу, що доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 позивачем не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, щодо стягнення заборгованості, яка утворилася на підставі договору позики № 78364466 від 19.06.2023 та договору позики № 4888989 від 18.08.2023.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати підлягають покладенню на позивача.
На підставі ст. 526, 530, 549, 625, 629, 634, 641, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,керуючись ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України,
ухвалив
Позов представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024.
Суддя Маханьков О.В.