Справа № 526/3831/24
Провадження № 1-кс/526/475/2024
15 жовтня 2024 року м. Гадяч
слідча суддя Гадяцького районного суду ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
скаржника ОСОБА_4
начальника СД ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяча скаргу ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження,
03 липня 2024 до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Миргородського РВП в Полтавскій області про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 1202417556000094 від 01.06.2024 щодо вчинення відносно нього працівниками Гадяцької дільниці Миргородської ОФ АТ «Полтаваобленерго» кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 182 КК України.
У скарзі ОСОБА_4 вказує, що зазначене кримінальне провадження, було відкрите на підставі ухвали Гадяцького районного суду №526/1907/24 від 23.05.2024 за його скаргою щодо вчинення відносно нього працівниками Гадяцької дільниці Миргородської ОФ АТ «Полтаваобленерго» кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 182 КК України. Так, не внесено до постанови дані відеозаписів від 26 травня 2020 року, які підтверджують факт надання потерпілим згоди працівникам Гадяцької філії Миргородської ОФ АТ «Полтаваобленерго» до засобу обліку електричної енергії. Також не було вжито усіх необхідних заходів щодо встановлення особи, яка безпосередньо передала персональні дані ОСОБА_4 до Полтавського окружного адміністративного суду, правової оцінки дій такої особи не надано. З цих підстав вважає, що в діях працівників Гадяцької дільниці Миргородської ОФ АТ «Полтаваобленерго» міститься склад злочину, передбаченого ст. 182 КК України, тому просить постанову скасувати.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити.
Начальник СД ОСОБА_5 повідомила суду, що встановити особу, яка надала дані про ОСОБА_6 до Полтавського окружного адмінсуду не виявилось можливим, оскільки було кілька представників по справі і АТ «Полтаваобленерго» не дозволило розголошувати адвокатську таємницю. ОСОБА_4 самостійно передав до Гадяцької дільниці дані свого коду та паспорту.
Слідча суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження №11202417556000094, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Пункт 2 ч.1 ст. 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Встановлено, що 01.06.2024 року на підставі ухвали слідчого судді внесено відомості до ЄРДР за №№11202417556000094 за ч.1 ст. 182 КК України.
26 вересня 2024 року начальник сектору дізнання ВП №1 Миргородського РВП в Полтавській області ОСОБА_5 винесла постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № №11202417556000094 від 01.06.2024 у зв'язку з відсутністю в діях АТ «Полтаваобленерго» складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 182 КК України.
В постанові зазначено, що 31.05.2024 до ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла копія ухвали Гадяцького районного суду №526/1907/24 від 23.05.2024 за скаргою ОСОБА_4 , щодо вчинення відносно нього працівниками Гадяцької дільниці Миргородської об'єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» кримінального проступку передбаченого ст.182 КК України. Так, допитаний в статусі потерпілого ОСОБА_4 повідомив, що в період з 2020 по 2024 роки представники Гадяцької дільниці Миргородської ОФ АТ «Полтаваобленерго» створили йому ряд спірних питань, порушили законодавство відносно нього. Зокрема на підставі акту про ненадання доступу до електроустановки від 28.05.2020 йому рекомендованим листом надійшло попередження про припинення постачання електроенергії та 10.06.2020 року було припинено саме постачання. Наголошує на тому, що акт підписаний трьома представниками ОСР, але не містив підпису самого споживача, тобто самого потерпілого, що на думку ОСОБА_4 було порушенням. Крім цього, потерпілим 18.06.2020 року, перебуваючи в приміщенні Гадяцької дільниці Миргородської ОФ АТ «Полтаваобленерго», надано власний паспорт та ідентифікаційний код для заповнення документів та написання заяви про перенесення лічильника на фасад будинку, що на думку ОСОБА_4 робилося під тиском працівників. В подальшому в процесу розгляду цивільного спору між потерпілим та АТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_4 виявив факт використання та поширення конфіденційної інформації щодо себе без його на те згоди в, а саме в суді. У відповідності до положень статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» правомірно отримало персональні дані споживача ОСОБА_4 , а саме копії паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, а також Товариства правомірно їх зберігало та використовувало, тому відсутній склад кримінального порушення, передбаченого ст. 182 КК України, а відтак інформація хто займався обробкою персональних даних ОСОБА_4 при оформленні договорів, чи була визначена конкретна особа відповідальна за отримання та обробку персональних даних станом на 18.06.2020 року та посадові інструкції цих посадових осіб не відноситься до предмету доказування по даному кримінальному провадженню, оскільки у даному випадку відсутні такі кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення як незаконне збирання, зберігання, використання та поширення. АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» звертає увагу на ту обставину, що у зв'язку з тим, що події відбувалися у 2020 року, тобто сплинув значний проміжок часу, а саме 4 роки, а також беручи до уваги, що після початку військової агресії окупаційних військ російської федерації - 22.02.2022 року, змінився склад працівників структурних підрозділів Товариства, тому вказане унеможливлює надання інформації, яка вказана у запиті. Крім того, як вбачається із змісту запитів відділення поліції № 1 ОСОБА_4 вбачав порушення його прав у тому, що його персональні дані були поширені, а саме передані до Полтавського окружного адміністративного суду, тому інформація, яка вказана у запиті не відносить до предмету доказування по даному кримінальному провадженню. Отже при написанні заяви ОСОБА_4 звертається про незаконність дій АТ «Полтаваобленерго» щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, що, на його думку, полягали в передачі його копії паспорта і коду до Полтавського окружного адміністративного суду в рамках розгляду судового провадження. Так, відповідно до ст. 5 Закону, персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Згідно ст. 11 Закону про інформацію, до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про національність особи, її освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Разом з цим, відповідно до ч.1 ст. 24 Закону, володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрат або знищення, від незаконної обробки, у т. ч. незаконного знищення чи доступу до них. Відповідно до ст. 22 Закону, контроль за дотриманням законодавства про захист персональних даних здійснюють уповноважений Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних та/або суди. Отже на даний час в рамках розгляду кримінального провадження не встановлено в діях АТ «Полтаваобленерго» складу кримінального проступку передбаченого ст.182 КК України.
Слідча суддя не погоджується з даними висновками, виходячи з наступного.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
В даному кримінальному провадженні мова йде про захист конфіденційної інформації про особу - ОСОБА_4 , право на поширення яких він не надавав АТ «Полтаваобленерго».
Стаття 182 КК України передбачає відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу.
За загальним правилом конфіденційною інформацією про особу є відомості про приватне життя особи, що становлять її особисту чи сімейну таємницю і поширюється за її бажанням відповідно до передбачених нею умов Під приватним життям розуміється сфера життєдіяльності, що пов'язана з способом життя і не має публічного характеру.
Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про інформацію", конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.
Інформація з обмеженим доступом - це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб. Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.
За змістом статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов;
таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці
До конфіденційної інформації, що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені відомості:
про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов'язковому оприлюдненню відповідно до закону;
інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.
Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом.
Конфіденційна інформація про фізичну особу має більш широке поняття і не може ототожнюватися з персональними даними.
В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:
відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, адреса, дата та місце народження (частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»);
відомості про місце проживання (частина восьма статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»);
відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян (стаття 10 Закону України «Про звернення громадян»);
первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення (стаття 16 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»);
відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (частина десята статті 7 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»);
інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії (частина третя статті 53 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;
інформація про страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування, про суму коштів, що обліковується на накопичувальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, про умови та стан виконання договорів страхування довічної пенсії, про персональні дані учасників накопичувальної системи пенсійного страхування (частина друга статті 97 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»);
відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати (стаття 895 Цивільного кодексу України)
інформація про померлого (стаття 7 Закону України Про поховання та похоронну справу»);
відомості про оплату праці працівника (стаття 31 Закону України «Про оплату праці») Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
заявки та матеріали на видачу патентів (стаття 19 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»);
дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві (стаття 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»);
матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин (стаття 23 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин");
дані осіб, що взяті під захист (стаття 10 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»);
сукупність відомостей про фізичних осіб які постраждали від насильства (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. (частина десята статті 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству);
інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України (частина перша статті 56 Митного кодексу України);
інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них (частина восьма статті 9 Закону України «Про лікарські засоби»);
інформація про місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, номери платіжних карток, інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні, інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу (стаття 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
інформація про стан здоров'я, а саме: «Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта» (ст. 39-1). «Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта» (ст. 40)..( Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"
інформація щодо: перетинання державного кордону України громадянами; можливе існування стосовно громадянина тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон; можливе існування стосовно іноземця та особи без громадянства рішення про заборону в'їзду, регулюється Законом України “Про захист персональних даних» та зберігається у Державній Прикордонній службі України.
Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Кожна особа має право:
знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання;
використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).
Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення ст. 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа ОСОБА_7 ) від 30.10.1997 р.
У своєму Рішенні Конституційний Суд України визначив, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації належить свідчення про особу, в тому числі про стан здоров'я.
До персональних даних про особу відносяться відомості, визначені Законом України «Про захист персональних даних». Цим законом визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
До персональних даних віднесено: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування, паспортні дані, ідентифікаційний код, тощо.
Під використанням конфіденційної інформації про особу - це користування винним на власний розсуд відомостями, які становлять особисту чи сімейну таємницю особи для задоволення певної потреби чи одержання певної вимоги.
В даному конкретному випадку представником відповідача АТ «Полтаваобленерго» було використано у суді копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_4 , а також відомості про місце його проживання та надано відео зйомку з його подвір'я. Вбачається, що така інформація була умисно передана з метою захисту від цивільного позову, тобто для задоволення відповідної потреби.
Під поширенням конфіденційної інформації про особу слід розуміти повідомлення будь - яким способом (усно, письмово, друкованим способом, за допомогою комп'ютерної техніки) такої інформації невизначеному колу осіб або хоча би одній людині.
У матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили про надання згоди ОСОБА_4 на використання та поширення даних про його особу. Не бажаючи, через явний конфлікт отримати таку згоду у ОСОБА_4 , представники АТ не звернулися до Уповноваженого з прав людини у Верховні Раді України з прав людини у сфері захисту персональних даних. Принаймні такі дані в матеріалах кримінального провадження відсутні та не надані дізнавачу АТ«Полтаваобленерго».
На виконання вимог Закону України “Про захист персональних даних», звернення повинно подаватися у письмовій формі особисто, або через законного представника за наявності письмової згоди від особи стосовно якої запитується інформація.
Звертаю увагу, що, закриваючи кримінальне провадження, дізнавачем використано лише положення ЗУ «Про захист персональних даних», не врахувавши, що конфіденційна інформація є більш широким поняттям та не допитано ОСОБА_4 з приводу того чи є поширена інформація (паспорт, ідентифікаційний код, дані про реєстрацію та місце проживання) відносно нього для нього особисто конфіденційною.
Окрім цього, дізнавачем не з'ясовано яким чином обробляються та зберігаються персональні дані абонентів у Гадяцькій філії «Полтаваобленерго», хто має доступ до вказаних персональних даних та чи надавав письмову згоду ОСОБА_4 АТ «Полтаваобленерго» чи його філіям на обробку, зберігання, використання та поширення своїх персональних даних.
У відповідях до ВП №1 Миргородського РВП ГУНПв Полтавській області АТ «Полтаваобленерго» посилається на ч.9 ст.2 ЗУ «Про ринок електричної енергії» та ст. 11 ЗУ «Про захист персональних даних», якими регулюється порядок обробки персональних даних та вказує, що підставами для обробки персональних даних є, поміж іншим необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних.
Проте відповідно до ст. 6 вказаного закону мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, обробка персональних даних могла мати місце в даному випадку володільцем персональних даних за згоди фізичної особи.
Дізнавачем не з'ясовано та не встановлено чи надавав згоду ОСОБА_4 на обробку його персональних даних володільцю персональних даних, як і не встановлено в даному випадку конкретного володільця персональних даних.
Однак, відповідно до положень ст. 14 ЗУ «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.
Отже, у своїх відповідях до органу досудового слідства АТ «Полтаваобленерго» чи то умисно чи випадково ототожнило поняття обробки та поширення персональних даних, що є неприпустимим.
Крім цього, після огляду матеріалів справи №440/12985/21 в Полтавському окружному адміністративному суді та зняття з матеріалів справи відповідних копій, дізнавач не звернув увагу на ту обставину, що копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_4 була засвідчена 11.10.2021 адвокатом ОСОБА_8 , проте вказана особа не була викликана для допиту з метою з'ясування джерела отримання персональних даних ОСОБА_4 (дані паспорта та ідентифікаційного коду) та мети надання таких даних до суду.
Слідча суддя також звертає увагу, що при повному доступі до судового рішення у справі №440/12985/21 ідентифікується особа скаржника ОСОБА_4 та безпосередньо в рішенні зазначені його дані про місце проживання. Так, в рішенні вказано, що на відео зафіксовано саме ОСОБА_4 , що підтверджується копією його паспорту та можливо ідентифікувати подвір'я ОСОБА_4 за адресою, яка наведена в цьому судовому акті. Вбачається, що відеозапис з подвір'ям скаржника був переглянутий складом суду та іншими особами, що також свідчить про втручання в особисте життя.
Таким чином, дана інформацію була поширена, оскільки з нею був ознайомлений склад суду, представники сторін, а з рішенням суду ознайомлено невизначене коло осіб, яке має повний доступ до судових рішень, тому посилання АТ «Полтаваобленерго» на знеособленість особи скаржника у судових рішеннях явно не відповідає дійсності.
Вважаю, що дізнавачу слід більш повно провести досудове слідство та надати вірну оцінку вказаним фактам відповідно до зібраних доказів.
Згідно статті 110 КПК України - постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Тобто закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Таким чином, дізнавачем було передчасно винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження та не повністю надана оцінка вимогам всього чинного законодавства, посилаючись лише на вимоги ЗУ «Про захист персональних даних».
У зв'язку з недотриманням дізнавачем при винесенні 26.09.2024 постанови про закриття кримінального провадження № 1202417556000094 вимог статей 9, 110 КПК України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню і направленню для прийняття законного та обґрунтованого рішення, яке має бути належним чином мотивованим із всебічним аналізом, як доводів дізнавача так і заявника.
Керуючись ст. 284, 303, 306, 307 КПК України, слідча суддя,
Скаргу ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 26.09.2024 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 1202417556000094 від 01.06.2024 за ч.1 ст. 182 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження № 1202417556000094 від 01.06.2024 направити до сектору дізнання СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області для подальшого розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено о 16 год. 00 хв. 18 жовтня 2024 року .
Слідча суддя: ОСОБА_1