83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.11.07 р. Справа № 22/226
Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.
при секретарі судового засідання Настич Л. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь
про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 1014, в сумі 2 378 203,08 грн.
за участю
прокурора: Теліус В.В.
представників
від позивача: Галівець М. М. - за довір.
від відповідача: Риженіна Н. М. - за довір.
третя особа
Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 1014, в сумі 2 378 203,08 грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що у період з 01.05.2006 р. до 16.10.2006 р. в порушення вимог ст. 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 та ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря» Відкритим акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин (оксиду вуглецю, оксидів азоту, діоксиду сірки та сажі) в атмосферне повітря від коксової батареї № 8 (джерело викиду № 1014).
Це сталося в результаті того, що у супереч вимогам дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 17.01.2006 р. № 145332 та рішення Маріупольської міської ради від 27.10.2005 р. № 1561 коксова батарея № 8 була виведена з експлуатації 16.10.2006 р., тоді як повинна була припинити свою роботу з 01.05.2006 р.
Відповідач проти позову заперечує і наполягає на тому, що спір про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за своєю правовою природою є публічно - правовим, тому повинен вирішуватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
По суті заявлених вимог відповідач у відзиві на позовну заяву від 05.09.2007 р. (одержаний судом 06.09.2007 р.) проти позову заперечив, зазначивши, що у період часу з 01.05.2006 р. по 16.10.2006 р. викиди забруднюючих речовин (оксид вуглецю, оксид азоту, діоксид сірки та сажа) в атмосферне повітря коксовою батареєю № 8 (джерело викиду № 1014) здійснювались в межах дозволених обсягів, визначених у Дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 17.01.2006 р. № 145332.
Крім того, відповідач наполягає на тому, що Державна екологічна інспекція в Донецькій області в порушення вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не здійснив ряд дій, які є обов'язковими під час фіксації фактів порушення природоохоронного законодавства. Зокрема, в порушення вимог п. п. 6.2.1 п. 6.2 Методики контрольні перевірки викидів забруднюючих речовин не проводились, крім того, позивачем не були складені акти, які підтверджують початок (01.05.2006 р.) та кінець (16.10.2006 р.) вказаного періоду.
18.10.2007 р. Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі представників Маріупольської міської ради та Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області для дачі пояснень стосовно підстав прийняття Маріупольською міською радою рішення від 27.10.2005 р. № 1561 та здійснення розрахунку розміру відшкодування збитків.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь є юридичною особою і правонаступником усіх прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства “Маркохім» м. Маріуполь (арк. справи 74,75).
З 24.10.2006 р. по 27.10.2006 р. працівниками Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області проводилась перевірка дотримання природоохоронного законодавства Відкритим акціонерним товариством “Металургійним комбінатом “Азовсталь» м. Маріуполь.
За результатами перевірки був складений акт від 24.10.2006 р. - 27.10.2006 р. (арк. справи 9-27), яким зафіксований факт перевищення дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин джерелом викиду № 1014 (порушення описане на зворотному боці стор. 8 акту, арк. справи 12, зворотній бік):
- оксид азоту - 3,83 г/с при нормативі викиду 0;
- діоксид сірки - 5,54 г/с при нормативі викиду 0;
- оксид вуглецю - 8,324 г/с при нормативі викиду 0;
- сажа - 0,509 г/с при нормативі викиду 0.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично висновок про перевищення обсягів нормативних викидів забруднюючих речовин джерелом викиду № 1014 посадовими особами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області був зроблений на підставі таблиці 3.3 к дозволу від 17.01.2006 р. № 145332 “Перелік заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до дозволених викидів», яка передбачає виведення з експлуатації к/б 8 (джерело викиду № 1014) 30.04.2006 р.
Відповідач, посилаючись на рішення Маріупольської міської ради від 27.10.2005 р. № 1561 (арк. справи 138), зазначив з цього приводу, що виведення з експлуатації коксової батареї № 8 можливе лише після виведення на проектну потужність коксової батареї № 4.
За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що Маріупольському міжрайонному природоохоронному прокурору у задоволенні позову повинно бути відмовлено за наступними підставами.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України “Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. № 2707-XII (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 цього Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Визначення терміну “дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря» наведене в Положенні про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі по тексту Положення), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1995 р. № 364, яке було чинним станом на 17.01.2006 р., тобто на момент одержання Відкритим акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь дозволу № 145332. Цією же постановою була затверджена і форма дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Відповідно до п. 2 Положення дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - це офіційний документ, який дає право здійснювати викиди певної кількості забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за одиницю часу протягом визначеного в дозволі терміну.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 17.01.2006 р. № 145332 (графа 5), виданого Відкритому акціонерному товариству “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь, протягом 2006 р. обсяги гранично допустимих викидів складають:
- для оксиду азоту (двоокису азоту) - 6,021 г/с;
- для оксиду вуглецю - 97,651 г/с;
- для сірчаного ангідриду (діоксиду сірки) - 15,048 г/с;
- для сажі - 2,304 г/с.
Фактично під час перевірки були зафіксовані наступні викиди:
- оксид азоту - 3,83 г/с;
- оксид вуглецю - 8,324 г/с;
- сірчаний ангідрид (діоксид сірки) - 5,54 г/с;
- сажа - 0,509 г/с.
Зазначене свідчить про те, що фактичні викиди відповідних забруднюючих речовин стаціонарним джерелом № 1014 (к/б № 8) протягом перевіряємого періоду 2006 р. були меншими, ніж визначені в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 17.01.2006 р. № 145332.
Суд не приймає до уваги посилання прокурора на таблицю 3.3 “Перелік заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до дозволених викидів», оскільки відповідно до п. 3.4 розділу 3 “Вимоги та умови одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин» Порядку розгляду документів та умов видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 29.12.1995 р. № 154 (був чинним на дату одержання відповідачем дозволу від 17.01.2006 р. № 145332), вказаний документ є інформаційним звітом про стан виконання заходів по досягненню дозволених обсягів викидів.
Суд також не приймає до уваги посилання прокурора та представника позивач на рішення Маріупольської міської ради від 27.10.2005 р. № 1561, оскільки вказаний документ визначає лише термін виведення з експлуатації к/б № 8.
Відповідно до п. 4.7 Порядку дозвіл на викиди оформлюється за встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.1995 р. № 364 формою.
Номер дозволу відповідає коду підприємства, який задається органами Мінекобезпеки України шестизначною цифрою у відповідності з кодом областей. Цей же номер є реєстраційним номером проекту нормативів ГДВ.
В графі “Видано» вказується назва підприємства, його адреса, а також обов'язково зазначається форма власності заявника та, яке це підприємство - діюче, новостворене, діюче, що проводить реконструкцію, техпереобладнання.
У графі “Умови та вимоги щодо викидів» слід зазначити, яким додатком до дозволу встановлюються умови та вимоги заявнику.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 17.01.2006 р. № 145332, умови та вимоги до викидів представлені в листі Державного управління від 17.01.2006 р. № 13-178.
Судом досліджений вказаний лист (арк. справи 105), але будь - якої інформації щодо можливості зміни терміну здійснення викидів забруднюючих речовин (оксиду вуглецю, оксидів азоту, діоксиду сірки та сажі) в атмосферне повітря від коксової батареї № 8 (джерело викиду № 1014) зазначений документ не містить.
Дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин заповнюються органами Мінекобезпеки України у відповідності з затвердженими нормативами гранично допустимих викидів та тимчасово погодженими викидами з використанням програм на ПЕОМ, що затверджена Мінекобезпеки України.
У графах 4 - 8 таблиці вказуються дозволені обсяги викидів (г/с) за роками по кожній забруднюючій речовині, що викидається по всіх стаціонарних джерелах, в тому числі кожним джерелом окремо.
Як вбачається з гр. 6 дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 17.01.2006 р. № 145332, лише у 2007 році обсяг дозволених викидів оксиду вуглецю, оксидів азоту, діоксиду сірки та сажі для стаціонарного джерела № 1014 (к/б № 8) дорівнює 0.
За таких обставин суд вважає, що Маріупольському міжрайонному природоохоронному прокурору у задоволенні позову повинно бути відмовлено.
Суд також вважає, що Маріупольському міжрайонному природоохоронному прокурору у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі представників Маріупольської міської ради та Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області повинно бути відмовлено, оскільки прийняття Маріупольською міською радою рішення від 27.10.2005 р. № 1561 не вплинуло на визначений у дозволі від 17.01.2006 р. № 145332 термін здійснення відповідних викидів. В свою чергу, між сторонами не виникло суперечностей щодо правильності здійсненого розрахунку шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
Маріупольському міжрайонному природоохоронному прокурору у задоволенні позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 1014, в сумі 2 378 203,08 грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 03.12.2007 р.
Суддя Волошинова Л.В.