14 жовтня 2024 рокуселище Петрове Справа № 941/44/24
Провадження № 2/941/144/24
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді - Шаєнко Ю. В.
при секретарі - Фатьяновій А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Позивач звернулася з позовом до суду, мотивуючи це тим, що відповідач 26 вересня 2023 року взяла у неї в борг гроші в сумі 5000 гривень, які обіцяла повернути до 15 листопада 2023 року, про що відповідач написала розписку, але кошти своєчасно не повернула. На неодноразові прохання позивачки відповідач в добровільному порядку до цього часу борг не повернула, тому позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за договором позики в розмірі 5000 гривень, моральну шкоду в розмірі 2000 гривень, а також сплачені судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала щодо задоволення позову в повному обсязі.
Суд заслухавши сторони, дослідивши документи справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового слідства встановлено, що 26 вересня 2023 року відповідач взяла у позивача в борг гроші в сумі 5000 гривень, які обіцяла повернути до 15 листопада 2023 року, про що відповідач написала розписку, але кошти своєчасно не повернула, що підтверджується копієію розписки (а.с. 8).
На неодноразові прохання позивачки відповідач в добровільному порядку до цього часу борг не повернула.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 02 липня 2014 року при розгляді цивільної справи №6-79цс14, - відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Виходячи зі встановлених обставин та наявних у справі доказів, суд вважає, що розписки відповідача ОСОБА_2 від 26 вересня 2023 року, власноручне написання та підписання якої ніким не заперечується, як борговий документ, свідчить про існування між сторонами договірних відносин, а також підтверджує факт укладення договору і засвідчує отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
З детального аналізу змісту боргової розписки вбачається, що при її складанні сторонами було дотримано всіх істотних умов.
Відповідно до ч.1. ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно ч.1. ст. 77 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1. ст. 81 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його
сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були переданні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановленні договором.
Частиною першою статті 627 ЦК України, визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є:
справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Як вбачається з копії розписки від 26.09.2023 року, строк виконання основного зобов'язання встановлено 15.11.2023 року.
Отже, строк виконання основного зобов'язання за договором позики настав з 15.11.2023 року, тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 5000 гривень.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідча заподіяної моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.
Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 3, 261, 509, 526, 627, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 81, 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 26 вересня 2023 року в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Петрівського районного суду
Кіровоградської області Ю. В. Шаєнко