Справа № 392/1735/24
Провадження № 2-о/392/65/24
про повернення позовної заяви
08 жовтня 2024 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренко К. П., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Маловисківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Тому при вирішенні питань про відкриття окремого провадження застосовуються загальні правила встановлені у позовному провадженні.
Відповідно до ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підставою відкриття провадження у цивільній справі судом є подання особою позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 175 ЦПК, яка предметно, суб'єктно, інстанційно та територіально підсудна даному суду.
Так, відповідно до статті 175 ЦПК позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Зазначене узгоджується із Главами 1, 2 Розділу 1, ч. 1 ст. 187 ЦПК, за якими суддя відкриває провадження у справі за відсутністю підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК, позовна заява повертається у випадках, коли заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Заяву подано через систему «Електронний суд» та підписано електронним підписом представника заявника адвоката Іващенка Ігора Юрійовича, однак його права на представництво не підтверджено належним чином.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру. Отже здійснення представництва та складення документів процесуального характеру чітко розмежовані Законом як окремі та самостійні види правових послуг.
До заяви долучено копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 1341 від 12.09.2024, яке підтверджує складання документів процесуального характеру у справі про встановлення факту перебування на утриманні. Як випливає з бланку доручення, в графі «у вигляді», де має зазначатися один із видів правничих послуг безоплатної вторинної правничої допомоги, можливі наступні, перелічені під графою, варіанти: «захист, здійснення представництва, складення документів процесуального характеру». З наведених варіантів у графі зазначено лише єдиний варіант: «складення документів процесуального характеру».
Отже дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 1341 від 12.09.2024 виданим Південним міжрегіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвоката Іващенка І.Ю. призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо складення документів процесуального характеру у справі про встановлення факту перебування на утриманні.
Тобто, вказаним дорученням адвоката уповноважено лише на складення документів процесуального характеру. Повноважень на вчинення адвокатом інших процесуальних дій, зокрема підписання заяви та завірення доданих до заяви документів, доручення не передбачає, а право на складання процесуальних документів не включає право представника на підписання від імені заявника заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону. Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 62 ЦПК, довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Згідно ч. 7 ст. 62 ЦПК, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Ні довіреності, ні ордеру до заяви не додано.
Варто зауважити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 15, 60 ЦПК та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 (справа № 9901/847/18).
Адвокат Іващенко Ігор Юрійович не надав суду відповідної довіреності, з якої б було встановлено, що заявник уповноважує його підписувати, подавати від його імені та в його інтересах заяви.
Оскільки заява не підписана заявником особисто, адвокатом не надано суду належних документів на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви від імені позивача, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, тому суддею встановлені підстави для повернення заяви.
Суд окремо зауважує, що в заяві наявні і інші недоліки, які після усунення підстав повернення заяви і повторної її подачі, можуть стати підставами для залишення її без руху. Зокрема, неналежно оформлені додатки до заяви. В заяві більшість додатків не описані, замість назви документу, що додається до заяви, наводяться сформовані в автоматичному режимі машинно-кодовані назви файлів. Так, з 31 додатку до заяви, назви 28 з них приведені у форматі типу «photo_2024-09-15_17-39-50.jpg» та подібних, з яких неможливо з'ясувати, що саме за документи додаються. Окрім того, як видно вже з самих назв файлів, документи, замість сканованої форми, подані у форматі фотографій, що унеможливлює їх розгляд у паперовій формі, оскільки при роздрукуванні значна кількість тонеру затемнює зміст документів. Стосовно копій документів, не зазначено в кого наявні їх оригінали.
Також недоліками є: відсутність інформації про наявність електронних кабінетів учасників процесу, адреса заінтересованої особи наведена у неналежній формі, яка встановлена підпунктом 2, п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.09.
Маловисківська міська рада навряд чи є єдиною належною заінтересованою особою. Такими скоріше є Пенсійний фонд, Міноборони, ТЦК та СП, вдова загиблого, син загиблого та його мати, як законний представник.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 58, 62, 95, 185, 294 ЦПК, суддя
Повернути заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Маловисківська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, заявнику разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити заявнику, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя К. П. НАЗАРЕНКО