Рішення від 17.10.2024 по справі 366/2813/24

№ 366/2813/24

2/366/796/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н., секретар судового засідання Німченко Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Кориткий зміст позовних вимог

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач послалась на те, що шлюб з відповідачем вони зареєстрували 07.02.2023. Мають малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, різні погляди на життя. З серпня 2023 відповідач систематично проявляє безпідставну агресію відносно неї, психологічний тиск, виражається нецензурною лайкою, вживає алкогольні напої, веде аморальний спосіб життя, внаслідок чого стали виникати численні сварки, які породжують як психологічне, так і фізичне насильство відносно позивача, про що свідчать неодноразові звернення до поліції. Збереження сім'ї неможливе. Просила шлюб розірвати та стягнути на утримання спільної дитини, яка після розірвання шлюбу залишатиметься з позивачкою у розмірі частини доходу відповідача щомісячно.

Рух справи

17.09.2024 позовна заява надійшла до суду та була передана на розгляд судді.

20.09.2024 у справі відкрите провадження, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначене на 17.10.2024

Позиції сторін

У судове засідання позивач не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, надала суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав. Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 07.02.2023, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

Мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 (а.с. 5).

Подружні відносини між сторонами фактично припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Валліанатос та інші проти Греції" від 07.11.2013 року (Заяви N N 29381/09 та 32684/09) передбачено: "Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є "живим" документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя".

Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Фернандес Мартінес проти Іспанії" (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: "Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.".

Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.

Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття "приватного та сімейного життя" ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа "Пек проти Сполученого Королівства" від 28.01.2003 року, заява N 44647/98).

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

Відповідно 180 СК України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до 181 СК України обов'язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які окремо проживають від дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Позивач просила суд визначити аліменти на утримання дитини у розмірі частини від всіх видів доходу та заробітку відповідача щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд знаходить заявлений розмір аліментів на дитину обґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.

Відповідно до ст. 5 Протоколу N 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом N 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу N 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітньої дитини, суд виходить з такого. Відповідачем не заперечується факт батьківства та позов визнано в повному обсязі, а також те, що дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні.

За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Враховуючи, що дитина проживає спільно з матір'ю, яка нею опікується постійно, і об'єктивно несе більші витрати на їх утримання та враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на утримання дитини належить визначити у заявленому позивачкою розмірі щомісячно, починаючи з часу пред'явлення позовної заяви до суду, у відповідності до досягнення дитиною повноліття, у відповідності до ст. 180 СК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави судовий збір за дві позовні вимоги ( 1211,20Х2=2422,40), оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про розірвання шлюбу ( а.с.11).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання їх малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.09.2024 до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2422,40 грн. судового збору.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 17.10.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 )

Представник Позивача: адвокат Ятель Євгеній Олександрович (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: 07201, Київська область, Вишгородський район, смт. Іванків, вул. Ярова, 121, Ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Суддя Н.Слободян

Попередній документ
122422775
Наступний документ
122422777
Інформація про рішення:
№ рішення: 122422776
№ справи: 366/2813/24
Дата рішення: 17.10.2024
Дата публікації: 23.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іванківський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.12.2024)
Дата надходження: 17.09.2024
Предмет позову: розірвання шлюбу та стягнення аліментів
Розклад засідань:
17.10.2024 11:15 Іванківський районний суд Київської області