Справа №351/1190/24
Номер провадження №2/351/596/24
10 жовтня 2024 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Собка В.М. ,
за участі секретаря - Григоращук В.І
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом адвоката Кошман Ірини Вадимівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини -
Адвокат Кошман І.В., яка діє в інтересах позивача звернулася в Снятинський районний суд Івано-Франківської області із позовом до відповідачки про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини.
Позовні вимоги мотивувала тим, що 09.01.2014 року, між, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Заболотівською селищною радою, Снятинського району, Івано-Франківської області, було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , а/з № 1.
Від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , а/з № НОМЕР_3 , дата видачі 09.09.2016 року.
Адвокат Кошман І.В. зазначає, що одруження сторін виявилося невдалим. Спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. У зв'язку з тим, що їхнє сімейне життя не склалося, сторони фактично припинили спільне ведення спільного господарства та спільного бюджету та на даний час проживають окремо. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та є недоцільним.
Як очевидно з викладених обставин, поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження сім'ї є неможливим, і ОСОБА_1 твердо бажає розірвати шлюб із відповідачкою, у зв'язку з цим просить термін для примирення сторонам не надавати, а шлюб із відповідачко розірвати.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20.09.2024 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, з наданням сторонам строку для подання письмових заяв по суті спору та вчинення процесуальних дій.
Представниця позивача, адвокат Кошман І.В., при подачі даного позову до суду у прохальній частині просила розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Адвокат Кошман І.В., через канцелярію суду Вх.№6059 від 08.08.2024 року подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила встановити факт самостійного виховання та утримання позивачем доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зазначала, що мати ОСОБА_5 не приймає участі у виховання та утриманні своєї доньки, та проживає окремо за місцем своєї реєстрації з часу припинення між нею та позивачем стосунків. Їхня спільна дитини постійно проживає із позивачем те перебуває на його самостійному вихованні та утриманні.
У зв'язку із тим, що матір дитини, ОСОБА_2 , проживає окремо від дитини у заявника постала необхідність юридичної фіксації факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, оскільки в подальшому виникають обставини необхідності оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується лише одним із батьків, а також виникають питання щодо переміщення заявника та дитини без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом із дитиною. Встановлення даного факту породить юридичні наслідки, які виразяться у можливості батькові дітей одноосібно звертатись до державних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини та інше.
Розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
08.10.2024 року через канцелярію суду Вх.№ 7588 представницею позивача, адвокатом Кошман І.В. подано заяву про пришвидшення розгляду даної справи, оскільки у даному випадку захист дитини є пріоритетними, оскільки ОСОБА_5 не виховується своєю матір'ю, вона постійно проживає разом із батьком, перебуває на його самостійному вихованні та утриманні. Відповідачка проживає за місцем своєї реєстрації, тобто разом із донькою та позивачем не проживає, у зв'язку із чим у позивача виникла необхідність встановлення факту самостійного утримання та виховання своєї малолітньої доньки, оскільки на підставі цього рішення у ОСОБА_1 виникнуть додаткові права та обов'язки, що стосуються подальшого виховання дитини. Затягування розгляду вищевказаної справи в даному випадку призведе до грубого порушення Конвенції ООН про права дитини. Встановлення даного факту породить юридичні наслідки, які виразяться у можливості батькові дитини одноосібну звертатись до державних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини.
12.08.2024 року відповідачка подала заяву до суду, в якій вказала, що з позовні вимоги визнає в повному обсязі, та зазначила, що позивач самостійно утримує та виховує їхню спільну доньку ОСОБА_5 , на разі із нею та своїм чоловіком не проживає, планує вибути за межі України. На сьогодні не має змоги забезпечувати та утримувати свою дитину. Просить розгляд справи проводити у її відсутності.
Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 УПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Виходячи з вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Суд, дослідивши і перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.01.2014 року, сторони зареєстрували у Заболотівській селищній раді, Снятинського району, Івано-Франківської області, шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , а/з № 1. Від даного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , а/з № НОМЕР_3 , дата видачі 09.09.2016 року.
На час подачі позову до суду встановлено, що позивач та його донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом проживають в АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді Заболотівської селищної ради від 24.06.2024 року №1592/02-18 ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Із дослідженої заяви поданої відповідачкою 12.08.2024 року встановлено, що на даний час вона має намір вибути за межі України на постійне місце проживання, на разі не має змоги займатись вихованням та утриманням своєї доньки ОСОБА_5 та забезпечити її усім необхідним. На даний час вихованням та утриманням дитини займається її батько ОСОБА_1 , надає їй все необхідне для нормального розвитку, опікується нею, а також піклується по фізичний та моральний стан здоров'я ОСОБА_5 .
Відповідно до письмових свідчень свідка ОСОБА_6 від 12.08.2024 року , яка являється другом сім'ї, встановлено, що відповідача близько півроку разом із донькою та своїм чоловіком разом не проживає, вона фактично припинила із ОСОБА_1 шлюбні відносини. На разі ОСОБА_7 має намір виїхати за межі України на постійне місце проживання. Святослав сам піклується та дбає про їхню з відповідачкою дитину, самостійно ї виховую та утримує.
Із заяви свідка ОСОБА_8 від 12.08.2024 року судом встановлено факт самостійного виховання та утримання позивачем своєї дитини, а також відомо, що після припинення шлюбних відносин між позивачем та відповідачкою, остання разом із сім'єю не проживає, належним чином не забезпечує дитину та не утримує її. Вихованням ОСОБА_5 займається виключно позивач, дбає про її здоров'я та виховання.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до вищенаведених фактів, що ніким не оспорювалися, в судовому засіданні було встановлено факт самостійного виховання та утримання позивачем малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки її мати - відповідачка по справі ОСОБА_2 участі у вихованні та її утриманні не бере, про що свідчать письмові докази, свідчення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а також даний факт не заперечувався самою відповідачкою, яка надала суду власноруч написану заяву.
Частиною 3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно дост.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст.51 Конституції України та ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3ст.115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Згідно ч.1ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, відповідачка проти розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання та утримання позивачем їхньої спільної малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заперечується сторонами, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу та встановлення факту самостійного виховання і утримання позивачем малолітньої доньки відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу та встановлення вищезазначеного факту не заперечується сторонами, особисті та майнові права сторін не будуть порушені, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання та встановити факт самостійного виховання та утримання позивачем малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст.ст.19,78,81,82,89,206,263-265,274,279 ЦПК України, ст.ст.105,112,114-115 СК України суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 09.01.2014 року Заболотівською селищною радою, Снятинського району, Івано-Франківської області, актовий запис за № 1- розірвати.
Встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Шлюб припиняється у день вступу рішення суду у законну силу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Василь СОБКО