Справа № 346/4026/21
Провадження № 1-кп/346/132/24
16 жовтня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальне провадження внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12021096180000257 від 05.08.2021 р. про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, не одруженого, українця, громадянина України, на утриманні нікого немає, не судимого, депутатом не обирався, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
В провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
04.08.2021 близько 19:30 години обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності інших осіб, вчинив словесний конфлікт із потерпілим неповнолітнім ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_2 .
У подальшому, обвинувачений ОСОБА_6 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання щодо здоров?я потерпілого наніс один удар правою ногою в ділянку сідниць та один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя потерпілому П? ОСОБА_8 чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в межах спинки носу, крововиливу(синця) на слизовій оболонці, з розривом останньої в межах центральної частини верхньої губи, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 09.08.2021 р. відносяться до легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 подав письмове клопотання, якого підтримав та просив кримінальне провадження відносно нього за ч.1 ст.125 КК України закрити на підставі ст.49 КК Українив зв'язку із закінченням строків давності. Наслідки закриття кримінального провадження з даних підстав йому роз'ясненні та зрозумілі.
Захисник адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого та просив задоволити.
Потерпілий та його законний представник будучи належним чином повідомленими у судове засідання не з'явились, представник адвокат ОСОБА_9 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності потерпілої сторони. Проти закриття кримінального провадження не заперечив.
Прокурор вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає до задоволення, кримінальне провадження щодо обвинуваченого слід закрити на підставі ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку прокурора, враховуючи заяву представника потерпілого, пояснення обвинуваченого та думку його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 05 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021096180000257 Коломийським РВП ГУНП в Івано-Франківській області внесено відомості за фактом вчинення кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України та 12 серпня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального проступку.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. За правилами ч. 8 вказаної статті, закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї ж статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності у разі спливу строків давності є безумовним правом обвинуваченого, якщо відсутні обставини, визначені ч.ч. 2-5 ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 в силу ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за яке передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вказане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_6 - 4 серпня 2021 року.
На момент судового розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 закінчився строк давності, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Суд встановив, що з моменту вчинення 4 серпня 2021 рокуінкримінованого обвинуваченому кримінального проступку до моменту розгляду кримінального провадження закінчився передбачений законом дворічний строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався.
За змістом статей 284-288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов'язком, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку зі спливом строків давності, при наявності згоди обвинуваченого на закриття справи з цих нереабілітуючих підстав, суд не може відмовити в такому клопотанні. Звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України при наявності законних та обґрунтованих підстав для цього є обов'язком, а не правом суду.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та надав на це свою згоду, ствердив, що розуміє наслідки такого звільнення.
Відповідно до матеріалів справи, із врахуванням положень ст. 49 КК України, суд встановиви, що перебіг давності не зупинявся та не переривався, обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування або суду та не вчинив нового кримінального правопорушення, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про зупинення досудового слідства у кримінальному провадженні, а також відсутні будь-які дані про вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, чи його ухилення від досудового розслідування слідства чи суду.
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те що кримінальне правопорушення, за вчинення якого обвинувачується ОСОБА_6 є кримінальним проступком, та з моменту вчинення такого кримінального проступку минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався, обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування та суду, не вчинив нового кримінального правопорушення, суд доходить переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021096180000257 від 05.08.2021 р.з обвинувальним актом за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України слід закрити, та звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, судом не встановлено.
Крім цього, у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_10 (законним представником якого є ОСОБА_11 ) від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_9 , заявлено цивільний позов про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення, в сумі 60 000 гривень та 7000 гривень витрат на правову допомогу.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вище вказаним нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
У зв'язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим ОСОБА_10 (законним представником якого є ОСОБА_11 ) від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_9 , цивільний позов про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає пред'явленню позову в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні, відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався, арешт на майно не накладався.
На підставі наведеного та ст.ст.12, 49 КК України, керуючись ст.ст. 129, 284, 286, 288, 372,376 КПК України, -
звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_12 , від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_9 , законний представник П ОСОБА_13 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, витрат на правову допомогу, залишити без розгляду.
Роз'яснити право П ОСОБА_14 , законний представник П ОСОБА_13 , від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_9 , на заявлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1