вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/1580/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Коробенка Г.П.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 15.10.2024,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 11.07.2024
у справі №910/1580/23 (суддя Селівон А.М.)
за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про розірвання договору
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
в особі Філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича
про стягнення 492 103, 74 грн.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/1580/23 заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено. Провадження у справі №910/1580/23 зупинено до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палатою Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі №917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець Топор Костянтин Вікторович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 по справі №910/1580/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник вказує, що провадження у справі №910/1580/23 вже зупинялося ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) та оприлюднення повного тексту постанови. 03.04.2024 Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу №917/1212/21 та винесено постанову, отже перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанції вже відбувся.
Відтак, на думку апелянта, підстав для зупинення провадження у справі у зв'язку з переглядом судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачено законодавством України, порушені розумні строки розгляду справи, права особи на захист її права у суді та принцип верховенства права.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Явка представників у судове засідання
В судове засідання представники учасників справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» про причини неявки суд не повідомило, водночас, 14.10.2024 від представника Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі їх представника.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/1580/23 за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про розірвання договору та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича про стягнення 492 103, 74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 зупинено провадження у справі №910/1580/23 до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палатою Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі №917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.
Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що наявна необхідність визначення правового статусу нерухомого майна, що є спірним об'єктом оренди, стягнення заборгованості за користування яким є предметом зустрічного позову, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги подібність сфери правового регулювання правовідносин та ключової правової проблеми у справах №910/1580/23 та №917/1212/21, а також можливість настання передбачених ст. 325 ГПК України процесуальних наслідків перегляду постанови від 03.04.2024 року за нововиявленими обставинами, на переконання суду остаточний висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду справи №917/1212/21 за нововиявленими обставинами буде мати суттєве значення для вирішення спору у справі № 910/1580/23.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/1580/23 до закінчення перегляду за нововиявленими обставинами постанови Великої Палатою Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі №917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) на підставі пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пов'язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.
При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Предметом спору у справі №910/1580/23 за первісним позовом є розірвання договору оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022, а за зустрічним позовом стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №УОЗ/ТН-1018 від 20.01.2022 та договором про відшкодування витрат на утримання орендного нерухомого майна №УОЗ/ТН-1040 від 14.02.2022.
При цьому, Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову від 03.04.2024 у справі №917/1212/21 (провадження №12-24гс23), в якій здійснивши правовий аналіз Конституції України, ГК України, ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», який діяв щодо акціонерних товариств до набрання чинності Законами України «Про акціонерні товариства», «Про управління об'єктами державної власності», «Про приватизацію державного майна», стосовно корпоратизації на підставі Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств», законів України «Про холдингові компанії в Україні», «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації, а Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання державного майна до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства. Тому державне майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач за первісним позовом наголошує на обставинах перебування орендованого майна в державній власності та на території м. Києва, у зв'язку з чим орендар мав би бути звільнений від сплати орендної плати за період з 24.02.2022 по 05.08.2022 включно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Так, 27.05.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», за якою відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 року №2181-IX «Про внесення змін до Закону України Про оренду державного та комунального майна» Кабінет Міністрів України встановив, зокрема, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях: Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях); у закладах культури і освіти, якщо об'єкт оренди було передано в оренду на погодинній основі. Звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця. Орендодавці державного та комунального майна мали забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року.
Отже, для застосування положень вказаної Постанови Кабінету Міністрів України до спірного Договору оренди слід встановити, що об'єкт Договору оренди є державним майном.
Тобто, результат розгляду справи №917/1212/21 за нововиявленими обставинами буде мати суттєве значення для вирішення спору у справі №910/1580/23, а саме визначення правового статусу нерухомого майна, що є спірним об'єктом оренди, стягнення заборгованості за користування яким є предметом зустрічного позову.
Відтак, під час перегляду справи №917/1212/21 за нововиявленими обставинами можуть бути встановлені істотні для розгляду даної справи №910/1580/23 обставини, які не можуть бути встановлені господарським судом при розгляді даної справи, у зв'язку з чим провадження у справі №910/1580/23 підлягає зупиненню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/1580/23 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Топора Костянтина Вікторовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/1580/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/1580/23 залишити без змін.
Матеріали справи №910/1580/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 17.10.2024.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
Г.П. Коробенко