Справа №760/25511/24 1-кс/760/11913/24
14 жовтня 2024 року, слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилучене в рамках кримінального провадження № 42024110000000160 від 19.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора, про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) за наявності передумов визначених ст.ст. 132, 170 цього Кодексу.
Клопотання мотивовано тим, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 12.08.2024 строком на 90 діб.
Поряд з цим, 16.03.2022, у встановленому законодавством України порядку, набрав чинності Закону України № 2110-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції», відповідно до якого внесено зміни до Кримінального кодексу України, а саме його положення доповнено статтею 436-2.
В той же час, у громадянина України ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 07.10.2022 року, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, громадянин України ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час, за допомогою особистого мобільного телефону, під'єднаного до глобальної мережі Інтернет, зареєстрував обліковий запис у месенджері «Telegram» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
У період часу з 07.10.2022 по 12.10.2023 громадянин України ОСОБА_4 , обіймаючи посаду начальника центру фізичного захисту та охорони об'єктів Департаменту економічної безпеки Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою особистого мобільного телефону, який перебував у його розпорядженні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного облікового запису у месенджері «Telegram», здійснив виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а саме:
- 07.10.2022 направив повідомлення абоненту « ОСОБА_5 » (м.т. НОМЕР_2 ), яке починається словами « Президент Украины , будучи профессиональным актером…» і закінчується словами «…Это начало конца для ОСОБА_7 ».
- 12.10.2023 направив повідомлення абоненту « ОСОБА_8 » (м.т. НОМЕР_3 ), яке починається словами « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
- 12.10.2023 направив повідомлення абоненту « ОСОБА_8 » (м.т. НОМЕР_3 ), яке починається словами « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і закінчується словами «…либо сотрудник митрополии #УПЦ_без_МП #позорище_позорное».
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) та мистецтвознавчої експертизи № 7757/24-36/7758/24-55 від 31.07.2024 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у текстах повідомлень, надісланих ОСОБА_4 у месенджері «Telegram» міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, діючи умисно, цілеспрямовано, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, переслідуючи ідеологічні мотиви, переслідуючи прямий умисел, направлений на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, за допомогою месенджера «Telegram» здійснив виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
08.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у виправдовуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене службовою особою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підтримує зв'язки з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому надає інформацію про факти уражень окремих підстанцій внаслідок повітряних атак ворога, кількість постраждалих з числа персоналу ПрАТ «НЕК «Укренерго». З отриманої в ході досудового розслідування інформації вбачається, що основне листування між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 здійснюється в програмах для обміну цифровими повідомленнями (месенджерах).
У рамках досудового розслідування кримінального провадження, 08.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_10 від 01.10.2024 року, проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон в чохлі «Galaxy» A5456, модель SM-A546EID5 (Самсунг) IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з номером телефону мобільного оператора «Київстар».
09.10.2024 зазначені речі оглянуто та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити. Також просив долучити до матеріалів клопотання постанову про визнання предметів та документів речовими доказами від 09.10.2024 та протокол огляду від 09.10.2024.
Власник майна в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, проте його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього копії матеріалів кримінального провадження на дотримання вимог КПК України, дійшов такого висновку.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовими доказами, згідно постанови від 09.10.2024.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є речовими доказами. Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з клопотанням слідчого про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що майно виявлене та вилучене 08.10.2024 в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: мобільний телефон в чохлі «Galaxy» A5456, модель SM-A546EID5 (Самсунг) IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з номером телефону мобільного оператора «Київстар», відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в рамках кримінального провадження № 42024110000000160 від 19.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене у ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
- мобільний телефон в чохлі «Galaxy» A5456, модель SM-A546EID5 (Самсунг) IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з номером телефону мобільного оператора «Київстар».
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчих, прокурорів, які входять до відповідних груп слідчих, прокурорів у кримінальному провадженні № 42024110000000160 від 19.04.2024.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_11