Справа №760/24358/24 1-кс/760/11327/21-кс/760/11327/24
09 жовтня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024100090000291 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024100090000291 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090000291 від 29.01.2024, щодо запровадження групою осіб з числа громадян України, за попередньою змовою, механізму закупівлю різноманітного асортименту товарів, оплата за які здійснюється за допомогою викрадених платіжних реквізитів банківських карток та рахунків громадян. Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні.
Як зазначається у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб створено та впроваджено протиправний механізм, а саме під виглядом партнерів таких бірж як «Binance» та «ІНФОРМАЦІЯ_4» займаються шахрайськими діями в соціальній мережі «Instagram» шляхом доступу до облікових записів користувачів деяких інтернет-ресурсів, з подальшим викраденням матеріальних активів.
Прокурор зазначає, що протиправний механізм полягає у створенні причетними до протиправної діяльності особами фіктивних інтернет-сайтів криптовалютних бірж, обмінних ресурсів тощо. Після чого, зазначені фіктивні інтернет-сайти, які візуально схожі на відповідні інтернет-сайти криптовалютних бірж та обмінних ресурсів, причетні до протипраної діяльності особи рекламують у мережі інтернет «Instagram» під виглядом оригінальних інтернет-ресурсів.
Пояснено, що в подальшому, користувачі таких криптовалютних бірж та/або обмінних ресурсів, перейшовши за посиланням фіктивного інтернет-сайту, перебуваючи під хибним уявленням того, що інтернет-сайт є оригінальним інтернет-ресурсом відповідної криптовалютної біржі та/або обмінного ресурсу, вводять у відповідні строки інформацію щодо доступу до власних електронних гаманців, а саме - логін, пароль та т. зв. «сід-фразу». Після чого, причетні до протиправної схеми особи з використанням шкідливого програмного забезпечення, отримують інформацію для доступу до електронних гаманців. При цьому, використовуючи отриману інформацію учасники протиправного механізму здійснюють несанкціонований доступ до електронних гаманців, з метою виведення з таких гаманців матеріальних активів на підконтрольні рахунки. Разом з тим, причетні до протиправної діяльності особи використовують системи банківського обслуговування, банківські та небанківські електронні платіжні системи України, в тому числі банки країни агресора, криптовалютні обмінні пункти, з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Прокурор вказав, що до вищевказаної протиправної діяльності причетні наступні особи: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 який являється куратором вказаної протиправної схеми й відповідає за рекламу «Instagram» каналу. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який веде сторінку в соціальній мережі «Instagram», де веде відео блог, та розповідає про заробіток на криптобіржі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Зазначено, що 27.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду було проведено обшук автомобіля яким користується ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: «MERCEDES-BENZ C 300» під час якого було вилучено:
- мобільний телефон Apple 15 Iphone Pro Max сірого кольору ;
- ноутбук Macbook Pro s/n: НОМЕР_1 ;
- банківська карта № НОМЕР_2 ;
- предмет зовні схожий на травматичну зброю з предметами схожими на патрони у кількості 14 шт.
Прокурор посилається на те, що вказані речі та техніка можуть мати доказове значення у вказаному кримінальному провадженні, оскільки як в окремих випадках так й загалом можуть містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, шкідливого програмного забезпечення та інші інформаційно цифрові сліди які в сукупності підтверджують факт вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, для встановлення якого необхідно провести комп'ютерно технічну експертизу так як для встановлення інформаційного сліду потрібні відповідні комп'ютерно технічні знання та відповідне обладнання з програмним забезпеченням.
Вказано, що вищевказана комп'ютерна техніка використовується у злочинній діяльності та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, оскільки у своїй сукупності та поєднанні є робочим місцем оператора, у зв'язку із чим, виникла необхідність у призначенні комп'ютерно-технічних експертиз у кримінальному провадженні, у тому числі з метою вилучення інформації, що міститься у вилучених технічних приладах.
Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з приписом ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.
Виходячи з п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що Солом'янським УП ГУ НП у м.Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100090000291 від 29.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києві від 28.08.2024 (справа № 760/18574/24, провадження №1-кс/760/7989/24) надано дозвіл на проведення обшуку в транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ C 300», д.н.з. НОМЕР_3 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , який на праві власності зареєстрований та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , з метою відшукання:
- мобільних терміналів, комп'ютерної техніки, серверного обладнання, магнітних та електронних носіі?в інформаціі?, флеш-накопичувачів та інших носіі?в інформаціі?, мобільних терміналів, засобів комутаціі?, телекомунікаціи?ного та іншого обладнання, у тому числі що застосовує технологію ІР-телефоніі?, які містять відомості щодо здійснення групою осіб несанкціонованого втручання в роботу мережі, з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою отримання доступу до облікових записів користувачів різних вебресурсів.
- документів (в тому числі в електронному вигляді), які містять записи, паролі, логіни, ключові слова, або інші види доступу до електронних чи криптовалютних гаманців, які використовуються для оплати в мережі «DarkNet», а також дані щодо права доступу до мереж зв'язку та глобальноі? мережі Інтернет, оплати за і?х використання.
27.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києві від 28.08.2024 (справа № 760/18574/24, провадження №1-кс/760/7989/24), проведено обшук в транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ C 300», д.н.з. НОМЕР_3 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , який на праві власності зареєстрований та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які можуть мати значення для кримінального провадження.
З копії протоколу обшуку від 27.09.2024 вбачається, що під час обшуку слідчим було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Apple 15 Iphone Pro Max сірого кольору ;
- ноутбук Macbook Pro s/n: НОМЕР_1 ;
- банківська карта № НОМЕР_2 ;
- предмет зовні схожий на травматичну зброю з предметами схожими на патрони у кількості 14 шт.
Постановою слідчого від 28.09.2024 вилучені в ході проведення обшуку мобільний телефон Apple 15 Iphone Pro Max сірого кольору, ноутбук Macbook Pro s/n: НОМЕР_1 , банківська карта № НОМЕР_2 , предмет зовні схожий на травматичну зброю з предметами схожими на патрони у кількості 14 шт. визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12024100090000291 від 29.01.2024.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1 та 2 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, на підставі вищенаведених норм законодавства України та встановлених фактичних обставин, банківська карта № НОМЕР_2 та предмет зовні схожий на травматичну зброю з предметами схожими на патрони у кількості 14 шт., що вилучені 27.09.2024 під час обшуку транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ C 300», д.н.з. НОМЕР_3 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , який на праві власності зареєстрований та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ознакам речового доказу у кримінальному провадженні №12024100090000291 не відповідають, оскільки прокурором не доведено, що банківська картка та предмет зовні схожий на травматичну зброю з предметами схожими на патрони у кількості 14 шт., які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Тобто слідчий суддя вважає необґрунтованим клопотання прокурора в частині накладення арешту на банківську картку та на предмет зовні схожий на травматичну зброю з предметами схожими на патрони у кількості 14 шт., оскільки прокурором не надано належних доказів про відповідність вилученого майна вимогам ст.98 КПК України та наявність ознак речових доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі вищевикладених норм КПК України та встановлених фактичних обставин, враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання, і враховуючи те, що мобільний телефон Apple 15 Iphone Pro Max сірого кольору, ноутбук Macbook Pro s/n: НОМЕР_1 , на які прокурор просить накласти арешт, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та постановою слідчого визнані речовими доказами, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню в цій частині.
На підставі викладеного та керуючись ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стст.170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 27.09.2024 під час проведення обшуку в транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ C 300», д.н.з. НОМЕР_3 , червоного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , який на праві власності зареєстрований та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024100090000291, а саме на:
- мобільний телефон Apple 15 Iphone Pro Max сірого кольору;
- ноутбук Macbook Pro s/n: НОМЕР_1 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1