18 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №340/10432/23
адміністративне провадження № К/990/34490/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді - Олефіренко Н.А., Суховаров А.В.),
І. Рух справи
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека), у якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу від 12 вересня 2023 року № ПШ 014865.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12 вересня 2023 року № ПШ 014865.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 22 квітня 2024 року Укртрансбезпека вперше подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року первісну апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків шляхом подання суду документа про сплату судового збору у розмірі 1610,40 грн.
4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 14 травня 2024 року направлено відповідачу через підсистему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 15 травня 2024 року.
4.2. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, 23 травня 2024 року Укртрансбезпека за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслала документ у формі «Клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати», в якому просила відстрочити оплату судового збору, оскільки в умовах воєнного стану виділення бюджетних асигнувань на оплату судового збору суттєво обмежено, у зв'язку з чим оперативно здійснити оплату коштів неможливо, що підтверджується випискою з рахунків відповідача.
4.3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а первісну апеляційну скаргу повернуто особі яка її подала.
4.5. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 30 травня 2024 року направлено відповідачу через підсистему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 30 травня 2024 року о 18:55.
5. 14 червня 2024 року Укртрансбезпека повторно подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просила поновити пропущений процесуальний строк з підстав затримки фінансування витрат щодо сплати судового збору, через що судовий збір не був вчасно сплачений
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року визнано неповажними наведені Укртрансбезпекою підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, апеляційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення.
6.1. На виконання ухвали суду заявник надіслав заяву про поновлення строку, вмотивовану висновками Верховного Суду у справі №200/3692/21, з посиланням на принцип верховенства права та гарантії, установлені статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року визнано неповажними, наведені Укртрансбезпекою підстави для поновлення строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
8. Предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з пропуском процесуального строку.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. 21 серпня 2024 року Укртрансбезпека надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не взято до уваги доводи Укртрансбезпеки про те, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, проте ухвалою суду її залишено без руху через несплату судового збору. На виконання цієї ухвали, 23 травня 2024 року відповідач надіслав на адресу суду апеляційної інстанції заяву про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів на його сплату, проте ухвалою суду первісну скаргу було повернуто.
10.1. Укртрансбезпека указує, що її представником було сформовано запит на виділення коштів, проте у зв'язку із затримкою фінансування сплатити його вчасно не було можливості. Надалі відповідач скористався правом повторного звернення до суду.
10.2. Посилаючись на те, що норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначають чітких строків щодо повторного звернення, а відповідачем було вжито заходи з реалізації права на апеляційне оскарження шляхом подання нової апеляційної скарги, яка відповідала вимогам КАС України разом із доказами сплати судового збору, Укртрансбезпека вважає, що суд апеляційної інстанції необ'єктивно розглянув питання про поновлення строку. Наведені обставини заявник вважає поважними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 20 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
12. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України щодо обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції про неповажність причин, за яких відповідач пропустив процесуальні строки.
13. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 20 вересня 2024 року направлено учасникам справи, проте відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
14. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
15. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
16. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
17. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
17.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
18. Як вбачається із матеріалів справи, вперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 27 березня 2024 року заявник звернувся 22 квітня 2024 року і цю скаргу було повернуто у зв'язку з неусуненням її недоліків шляхом надання документа про оплату судового збору.
Повторно скаргу Укртрансбезпекою було подано у травні 2024 року разом із платіжною інструкцією від 08 квітня 2024 року №1050 про оплату судового збору у розмірі 1610,40 грн, на якій проставлено вхідний штемпель ГУ ДКСУ у місті Києві, згідно з яким оплату було проведено ще 09 квітня 2024 року.
Наведені обставини свідчать про те, що вперше звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою заявником вже було оплачено судовий збір за подання такої скарги у цій справі, проте відповідач указану платіжну інструкцію суду не надав, а надіслав заяву, в якій наполягав на необхідності відстрочити такий збір у зв'язку з відсутністю фінансування.
Аналогічні доводи щодо відсутності можливості сплатити судовий збір (як поважні причини поновлення процесуального строку) були указані Укртрансбезпекою під час повторного звернення з апеляційною скаргою.
19. Перевіряючи аргументи Укртрансбезпеки щодо наявності перешкод у сплаті судового збору, як поважну причину для поновлення процесуального строку, Верховний Суд акцентує увагу відповідача на приписах пункту 6 частини п'ятої статті 44 та частини першої статті 45 КАС України щодо обов'язку учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
20. Верховний Суд зауважує, що надання доказу щодо сплати судового збору до апеляційної скарги лише під час повторного звернення не свідчить про поважність підстав пропуску процесуального строку. Крім того, інформація, указана у копії платіжної інструкції № 1050 спростовує аргументи Укртрансбезпеки щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у цій справі.
21. Водночас отримавши у травні 2024 року ухвалу суду про залишення первісної апеляційної скарги, Укртрансбезпека перед тим, як подати клопотання про відстрочення сплати судового збору, мала можливість перевірити указану в ухвалі інформацію та надіслати платіжне доручення № 1050 на адресу суду, проте жодного аргументу, що пояснює причини невчинення відповідачем таких дій, ні в апеляційній скарзі, ні в касаційній скарзі не наведено.
Наведене свідчить про формальний підхід відповідача до оформлення апеляційної скарги у цій справі, у зв'язку з чим Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначених Укртрансбезпекою причин пропуску процесуального строку недостатньо для його поновлення.
22. Верховний Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв'язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та потребує регулювання з боку держави.
23. У постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
24. Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без документа про сплату судового збору та не зазначаючи поважні причини, що пояснюють підстави його відсутності (неможливості сплати), достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Проте, дочекавшись повернення судом апеляційної інстанції попередньої скарги, відповідач лише при повторному зверненні надав платіжну інструкцію № 1050, згідно з якою оплата судового збору відбулася ще 09 квітня 2024 року (до подання первісної апеляційної скарги).
Причин, за яких указаний документ не був наданий суду апеляційної інстанції до 17 липня 2024 року Укртрансбезпека в жодному, поданому нею у справі документі не указала, обмежившись загальними аргументами щодо запровадження воєнного стану та обмеженим фінансуванням, з посиланням на практику ЄСПЛ та принципи адміністративного судочинства.
25. Верховний Суд не бере до уваги аргументи Укртрансбезпеки, обґрунтовані практикою Європейського суду з прав людини та зазначає, що практика ЄСПЛ стосується осіб, яким держава зобов'язана забезпечити дотримання визначених гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами.
26. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених Укртрансбезпекою причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
27. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
28. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
29. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов