Постанова від 18.10.2024 по справі 500/8235/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/8235/23 пров. № А/857/4572/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року, прийняте суддею Подлісною І.М. у місті Тернополі, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною, -

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася з позовом до ГУ ПФУ в Тернопільській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Управління СБУ в Тернопільській області №М-563-234/22 від 14.01.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Управління СБУ в Тернопільській області №М-563-234/22 від 14.01.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.

Водночас довідка про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових складових станом на 01.03.2018 у матеріалах пенсійної справи позивача відсутня.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що фактичний розмір надбавок, доплат, підвищень та премії станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 буде відрізнятись, оскільки їх розмір щороку визначається Міністром оборони у відповідній телеграмі, що доводиться до відома військових частин, установ, організацій, закладів.

Суд, не заперечуючи наявність права позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, звертає увагу на те, що підставою для реалізації такого права буде довідка уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на відповідну дату з урахуванням додаткових його складових.

Суд критично оцінив посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, оскільки у ній лише відтворено зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, без врахування описаних фактичних обставин цього спору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що у даному випадку наявні підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку про виникнення у пенсійного органу обов'язку здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, з 01.01.2018.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704) Управління СБУ в Тернопільській області підготував довідку №М-563-234/22 від 14.01.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для перерахунку розміру пенсії.

Позивач звернулася до ГУ ПФУ у Тернопільській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 по 31 березня 2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

Листом ГУ ПФУ у Тернопільській області, копія якого наявна у матеріалах справи, представника позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з огляду на те, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103, якими було передбачено проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 704, інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося.

Стверджуючи про наявність підстав для перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці Управління СБУ в Тернопільській області підготував довідку №М-563-234/22 від 14.01.2021 позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.2 ст.9 цього до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Так, 01 березня 2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас 21 лютого 2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01 січня 2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 відповідно до Постанови №704.

Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII.

Згідно з п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 №45 (далі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За змістом абз.1 п.5 Порядку №45 в редакції Постанови №103 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Разом з тим, Додаток 2 до Порядку №45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Верховний Суд, ухвалюючи рішення від 17 грудня 2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень Постанови №704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05 березня 2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями Постанови №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та статті 9 Закону №2011-XII.

Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 червня 2020 у справі №160/8324/19, суд дійшов висновку, що з 05 березня 2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-XII та ст.9 Закону №2011-XII.

Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Вирішуючи вказаний спір колегією суддів враховано, що також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку:

«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 у справі №160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».

Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 у справі №520/2098/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Таким чином, позивач має право на перерахунок її пенсії на підставі відповідної довідки з 01 січня 2018, а не з моменту набрання 05 березня 2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 у справі №826/3858/18.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 серпня 2023 у справі №380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку про виникнення у пенсійного органу обов'язку здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019, з 01 січня 2018.

Той факт, що у довідці Управління СБУ в Тернопільській області №М-563-234/22 від 14.01.2021 зазначено про зміну розміру грошового забезпечення станом на 05 березня 2019, тому перерахунок пенсії проведено з 01 квітня 2019, не свідчить про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018, оскільки позивач набув право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-XII на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 грудня 2023 у справі №380/1907/23, яка відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі відповідної довідки з 01 січня 2018, а не з моменту набрання 05 березня 2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 у справі №826/3858/18, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати ГУПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління СБУ в Тернопільській області №М-563-234/22 від 14.01.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 по 31 березня 2019 із врахуванням раніше виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Враховуючи те, що по суті розгляду вказаної справи позовні вимоги позивача задоволено, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на суму 1073,60 грн, сплачений за подання позовної заяви та 1610,40 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року у справі №500/8235/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління СБУ в Тернопільській області №М-563-234/22 від 14.01.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління СБУ в Тернопільській області №М-563-234/22 від 14.01.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (код ЄДРПОУ: 14035769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір на суму 2684 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

Т. І. Шинкар

Попередній документ
122413645
Наступний документ
122413647
Інформація про рішення:
№ рішення: 122413646
№ справи: 500/8235/23
Дата рішення: 18.10.2024
Дата публікації: 21.10.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.10.2024)
Дата надходження: 26.12.2023
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною