18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/344/24 пров. № А/857/9910/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А. Р., Мікули О. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 260/344/24 (головуючий суддя Іванчулинець Д.В., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХР17833 від 30.06.2023 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХР17833 від 30.06.2023 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум;
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №ХР17833 від 30.06.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №ХР17833 від 30.06.2023.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку та просить скасувати таке і постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що 18 вересня 2023 року позивач через представника звернувся з заявою щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року. Листом від 20 жовтня 2023 року №8113-7981/С-02/8-0700/23 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило представнику позивача, що для проведення перерахунку пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки № ХР 17833 року про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, немає законних підстав.
Довідка № ХР 17833 містить складові грошового забезпечення окрім посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, які отримувались по аналогічній посаді позивача станом на 05.03.2019 року. Довідка може бути підставою для перерахунку пенсії позивача лише з 01 квітня 2019 року та не може бути підставою для перерахунку з 01 січня 2018 року.
Апелянт зазначає, що предметом спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № ХР17833 від 30.06.2023, яка вже була предметом розгляду у справі №260/7962/23.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/7962/23 від 16.10.2023 позов ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки, яка є предметом розгляду в даній справі, а саме довідка № ХР 17833. У зв'язку з набранням рішення суду у справі №260/7962/23 законної сили відповідача зобов'язано було вчинити конкретні дії, а саме здійснення перерахунку саме з конкретної дати 01.04.2019.
У межах справи судом повторно переглянув питання здійснення перерахунку розміру пенсії по довідці № ХР17833, питання по якій вже було предметом розгляду у рішенні, що набрало законної сили, що не передбачено процесуальним законодавством.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та є пенсіонером Міністерства оборони.
ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено на надіслано відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії №ХР17833 від 30.06.2023.
27 липня 2023 року позивач через свого представника звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХР17833 від 30.06.2023.
Листом від 15.08.2023 №6458-6636/С-02/8-0700/23 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомлено позивачу про відсутність підстав для проведення перерахунку на підставі такої довідки.
Не погоджуючись з відповідачем щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки № ХР17833 від 30.06.2023 з 01.01.2018 по 31.03.2019, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на дану виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (далі - Порядок №45) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 за №103 (далі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 №704 (далі - Постанова №704).
Постановою №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В лютому 2018 року Постановою №103 до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18.
Суд вважав безпідставними доводи відповідача про відсутність підстав на вчинення відповідного перерахунку на підставі довідки уповноваженого органу.
Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними п.п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на вказані положення скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, передбачений у Постанові № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям Постанови № 103.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
Відповідно до Порядку № 45 ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених структурних підрозділів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку № 45.
Із 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, у зв'язку із скасуванням пунктів 1, 2 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 в судовому порядку.
До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, у якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.06.2023 № ХР 17833 з 01.04.2019, що також підтверджується висновком Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №260/7962/23.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні до суду в межах справи №260/7962/23, позивач оспорював дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 з 01.04.2019.
Оцінюючи релевантність позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22, до спірних правовідносин, суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, про те, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
У постанові від 11.08.2023 у справі 380/103/22 Верховний Суд врахував такі висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19:
«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права».
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.».
Суд апеляційної інстанції вважає таку постанову нерелевантною до спірних правовідносин, оскільки враховані Верховним Судом у постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 висновки Великої Палати Верховного Суду стосувалися перевірки правомірності дій уповноваженого структурного підрозділу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо відмови у видачі позивачу нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Порядок № 45), з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
При цьому, правомірність проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262, була предметом розгляду у справі № 240/6263/18, висновок якої викладено Великою Палатою Верховного Суду. Таким чином, при вирішенні спірних правовідносин суд враховує саме висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 240/6263/18. Суд також врахував, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновку, викладено в постанові від 19.02.2020 у справі № 240/6263/18.
Отже, з урахуванням того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
У контексті наведеного колегія суддів зауважує, що для цілей перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 підлягає врахуванню розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018 (дата визначення грошового забезпечення Постановою № 103), а не 05.03.2019.
Також, як вже встановлено судом відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом а членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що не заперечує наявність права позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, яке виникло у позивача після скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103, підставою для реалізації такого права буде довідка уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на відповідну дату з урахуванням додаткових його складових.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - задовольнити, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 260/344/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула