18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/18068/23 пров. № А/857/26001/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, прийняте суддею Кухар Н.А. у місті Львові, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (ППР) від 05.09.2022 №1208708-2417-1312.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 позов задоволено.
Суд виходив з того, що Актом обстеження житлового будинку Виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 26.08.2021, підтверджено, що частка будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить позивачці, складає 149,26 кв.м.
Враховуючи наведене та те, що у приватній власності ОСОБА_1 перебуває об'єкт житлової нерухомості загальною площею 149,26 кв.м., то податковий орган має зменшити базу оподаткування на 120 кв.м.
Тобто, з урахуванням такого зменшення, база оподаткування належного позивачу об'єкта житлової нерухомості становить 29,26 кв.м.
Однак, контролюючим органом неправомірно нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік, без застосуванням пільги у вигляді зменшення бази оподаткування на 120 кв.м.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом жодним чином не досліджено питання здачі позивачем нерухомого майна в оренду , яке зазначалось контролюючим органом у відповіді на відзив.
Звертає увагу на те, що згідно абзацу другого п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги зі сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
ГУ ДПС у Львівській області отримало АКТ обстеження житлового будинку від Виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 26.08.2021, яке проводилось на предмет здачі житлового будинку в найм.
Враховуючи отриману інформацію, частка будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , використовується з метою одержання доходу (здавання в оренду, тощо).
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває 68/100 частки будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 149,26 кв. метрів.
Відповідно до Акта обстеження житлового будинку від Виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 26.08.2021, частка будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , складає 149,26 кв.м.
ГУ ДПС у Львівській області визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» з вказаного об'єкту нерухомості: за податковий період «2021 рік» згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.09.2022 №1208708-2417-1312 на суму 8955,60 грн.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За правилами пп. 266.3.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
При цьому пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 ст. 266 ПК України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Разом з тим, згідно абзацу другого п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги зі сплати податку не надаються на об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Апелянт покликається на те, що ГУ ДПС у Львівській області отримало АКТ обстеження житлового будинку від Виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 26.08.2021, яке проводилось на предмет здачі житлового будинку в найм.
Враховуючи отриману інформацію від Виконавчого комітету Трускавецької міської ради, де зазначено, що частка будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , використовується з метою одержання доходу (здавання в оренду, тощо), нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснювалось згідно з вимогами п.п. 266.7.1 п.266.7 ст. 266 ПКУ та сформовано податкове повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік із розрахунку 149,26 кв.м. х 60, де 60 - ставка податку, а саме 1% від мінімальної зарплати на період оподаткування.
Справді, у матеріалах справи міститься АКТ обстеження житлового будинку від Виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 26.08.2021 (а.с.25), в якому зазначено про те, що житло пристосоване для здачі в оренду. Однак, відомостей про те, що частина будинку, яка належить позивачці здається оренду даний акт не містить. Жодних інших доказів, які б підтвердили використання ОСОБА_1 частини належно їй майна з метою отримання доходів податковим органом не надано, а судом в процесі розгляду справи не здобуто.
Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до абз.1 ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем не доведено наявності підстав для незастосування до позивачки пільги зі сплати податку.
Як вже зазначалося судом вище, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на праві власності ОСОБА_1 перебуває 68/100 частки будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 219,5 кв.м (149,26 кв. м з яких належать ОСОБА_1 на праві власності).
Актом обстеження житлового будинку Виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 26.08.2021, підтверджено, що частка будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , складає 149,26 кв.м.
Враховуючи наведене та те, що у приватній власності ОСОБА_1 перебуває об'єкт житлової нерухомості загальною площею 149,26 кв.м., то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податковий орган має зменшити базу оподаткування на 120 кв.м.
Тобто, з урахуванням такого зменшення, база оподаткування належного позивачу об'єкта житлової нерухомості становить 29,26 кв.м.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставне визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік в розмірі 8955,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які були б безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №380/18068/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар