18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/2017/24 пров. № А/857/16057/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Ніколіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, ухвалене суддею Гебеш С.А. у м. Ужгороді, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 260/2017/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати місячного грошового забезпечення за період з 22.02.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за період з 22.02.2021 року по 31.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, з врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 24.02.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 24.02.2023 року, з врахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
23 травня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні із 22.02.2021 року по 24.02.2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, надбавок та доплат, грошової допомоги на оздоровлення нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із 22.02.2021 по 24.02.2023 року грошового забезпечення, надбавок та доплат нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, грошової допомоги на оздоровлення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, із врахуванням раніше виплачених сум.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення із 22.02.2021 року по 24.02.2023 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім цього, суд звернув увагу на те, що Закон України «Про державний бюджет на 2021 рік», Закон України «Про державний бюджет на 2022 рік» та Закон України «Про державний бюджет на 2023 рік» не містять застережень, щодо застосування, при обрахунку грошового забезпечення, прожиткового мінімуму на поточний рік.
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», яким внесено зміни у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, не поновлює дію попередніх норм права.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач з 22.02.2021 року по 24.02.2023 року проходив військову службу та перебував на усіх видах забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 .
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2023 року № 123-ОС позивач з 25.02.2023 року виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
На підставі архівних відомостей про нараховане грошове забезпечення за період з із 22.02.2021 року по 24.02.2023 року позивач встановив, що грошове забезпечення, в тому числі грошова допомога на оздоровлення, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Не погодившись із таким розрахунком грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).
Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року.
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 року (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином з 29.01.2020 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України «Про державний бюджет на 2021 рік», Закон України «Про державний бюджет на 2022 рік» та Закон України «Про державний бюджет на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III та Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік».
Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 Розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Таким чином, виплата грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Отже, враховуючи те, що з 22.02.2021 по 24.02.2023 року відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом січень 2021 року, січень 2022 року та січень 2023 року, як розрахункову величину, то грошове забезпечення за ці роки відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.
Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення за спірний період, в тому числі допомоги на оздоровлення, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого:
- Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2021 рік;
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року під час розрахунку грошового забезпечення за 2023 рік;
- Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2023 рік;
Такий перерахунок необхідно здійснити з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
Враховуючи викладене вище апеляційний суд вважає, що, при виплаті грошового забезпечення за період з 22.02.2021 по 24.02.2023 року, відповідач діяв протиправно.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції зробив вірний висновок в частині задоволених позовних вимог, однак не визначив, у якому періоді який прожитковий мінімум, під час розрахунку грошового забезпечення позивача, необхідно застосовувати.
Крім того, апеляційний суд, зауважує, що суд не обґрунтував необхідності виходу за межі позовних при задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати місячного грошового забезпечення за період з 22.02.2021 по 24.02.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік.
Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Водночас, апеляційний суд вище зауважив, що права позивача порушені тим, що відповідач при нарахуванні грошового забезпечення за спірний період застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а тому невірно обчислив грошове забезпечення в тому числі грошову допомогу на оздоровлення.
Тому апеляційний суд, на підставі статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та позовні вимоги задовольнити у такий спосіб:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 22.02.2021 по 24.02.2023 року грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, за період:
- з 22.02.2021 по 31.12.2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021 року;
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- з 01.01.2023 по 24.02.2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового про часткове задоволення позову.
Наведені міркування є підставою для задоволення апеляційної скарги частково.
Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.
Апеляційний суд встановив, що позивач судовий збір за подання позову не платив, оскільки, звільнений від сплати такого в силу вимог Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 260/2017/24 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 22.02.2021 по 24.02.2023 року грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, за період:
- з 22.02.2021 по 31.12.2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021 року;
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- з 01.01.2023 по 24.02.2023 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
В. В. Ніколін