18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/33037/23 пров. № А/857/11018/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, ухвалене суддею Ксензюком А.С. у м. Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 140/33037/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в призначенні пенсії за віком № 032350010113 від 07.12.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати період роботи у СФГ « ОСОБА_2 » з 02.08.1993 по 19.09.1999 та з 11.09.2003 по 31.12.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплати пенсію за віком з моменту виникнення права на пенсію за віком - 59 років 6 місяців, згідно із законом.
02 квітня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 0323350010113 від 07 грудня 2022 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02 серпня 1993 року по 19 вересня 1999 року та з 11 вересня 2003 року по 31 грудня 2003 року та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 грудня 2022 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що записами у трудовій книжці підтверджується стаж роботи позивачки, а тому суд зробив висновок про необхідність зобов'язати відповідача зарахувати позивачці спірний трудовий стаж до страхового. Також суд зробив висновок, що відповідача необхідно зобов'язати призначити позивачці пенсію за віком з 01.12.2022 року, тобто з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а не з моменту коли у позивачки виникло право на пенсію за віком. Тому, суд відмовив позивачці у задоволенні позовної вимоги про призначення пенсії за віком з моменту виникнення права, тобто у віці 59 років 6 місяців.
Не погодившись із рішенням суду, в частині відмови в задоволенні позову, його оскаржила позивачка, подавши апеляційну скаргу.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивачка посилається на те, що має право на призначення пенсії за віком у віці 59 років 6 місяців, оскільки народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для цього позивачка 28.08.2020 року подала заяву про призначення пенсії за віком, однак, суд не взяв її до уваги і призначив пенсію на підставі другої заяви про призначення пенсії від 01.12.2022 року.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивачка 01.12.2022 звернулася до Луцького об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивачки, відповідно до принципу екстериторіальності, була передана ГУ ПФУ в Чернігівській області для розгляду і прийняття рішення.
07.12.2022 ГУ ПФУ в Чернігівській області прийняло рішення № 0323500010113, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з недостатнім страховим стажем у заявника. У рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для призначення пенсії за віком становить 28 років. Страховий стаж позивачки становить 22 роки 06 місяців 17 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано період роботи в СФГ « ОСОБА_3 » з 02.08.1993 по 19.09.1999 та з 11.09.2003 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату внесків.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, позивачка оскаржила рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, то апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.
Отже, апеляційний суд встановив, що підставами апеляційної скарги є неправильне визначення судом першої інстанції дати з якої позивачці необхідно призначити пенсію.
Надаючи оцінку цим обставинам, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.
Апеляційний суд встановив, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто у проміжок часу з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.
Позивачка стверджує, що 28.08.2020 року зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком, зважаючи на те, що станом на цю дату досягла віку 59 років 6 місяців та мала страховий стаж 27 років, однак 04.09..2020 року орган Пенсійного фонду України відмовив їй у призначенні пенсії за віком через те, що у трудовій книжці не було запису про звільнення позивачки з роботи в Об'єднанні підприємств громадського харчування Луцької райспоживспілки та через те, що відсутня інформація про сплату страхових внесків за період роботи у СФГ « ОСОБА_2 » з 02.08.1993 по 19.09.1999 та з 11.09.2003 по 31.12.2003.
Апеляційний суд проаналізувавши матеріали справи, встановив, що у матеріалах справи немає доказів того, що позивачка зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком від 28.08.2020 року та отримала рішення відповідача з цього приводу.
Копія заяви про призначення пенсії за віком від 28.08.2020 року, що є у справі немає ні дати її реєстрації органом Пенсійного фонду України, ні підписів позивачки та посадової особи органу Пенсійного фонду України про її прийняття.
Натомість, у матеріалах справи є заява позивачки про призначення пенсії за віком від 01.12.2022 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Суд першої інстанції встановив, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 01.12.2022 року, позивачка мала необхідний вік та страховий стаж і ця частина висновку апеляційного суду не оспорюється, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно вирішив зобов'язати орган Пенсійного фонду України призначити позивачці пенсію з 01.12.2022 року, тобто з дати подання заяви про призначення пенсії за віком.
Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги про призначення позивачці пенсії за віком з моменту виникнення на це права у віці 59 років 6 місяців.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення, в частині відмови в задоволенні позову, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову, без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 140/33037/23, в частині відмови в задоволенні позову, без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді З. М. Матковська
Н. В. Бруновська