Справа № 07/3797а
"18" грудня 2007 р.
13год., м. Черкаси
За адміністративним позовом виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства «Украгро»
до державної податкової інспекції у Христинівському районі
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Задоян В.Г.-директор підприємства, Пилипишин С.С. -за довіреністю від 07.11.2007р.;
від відповідача: Вусата Л.О. - за довіреністю від 10.09.2007р., Олійник О.В. -за довіреністю від 10.09.2007р.
Заявлено адміністративний позов про скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 07.02.2007р.:
№0000511530/0 про застосування до позивача 20525грн. 05коп. штрафу, передбаченого пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон №2181-ІІІ) за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу;
№0000521530/0 про застосування до позивача 2279грн. 80коп. штрафу, передбаченого пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;
№0000651530/0 про застосування до позивача 284грн. 98коп. штрафу передбаченого пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на безпідставність застосування відповідачем до відносин, пов'язаних зі сплатою позивачем орендної плати за землю, Закону №2181-ІІІ, оскільки на думку позивача ці відносини врегульовані Цивільним кодексом України, спеціальним Законом України від 06.10.98 р. №161-XIV «Про оренду землі» та укладеними позивачем з Христинівської районною державною податковою адміністрацією договорами оренди землі, тому відповідно до преамбули Закону №2181-ІІІ останній такі відносини не регулює.
Також позивач зазначив, що за рішеннями господарського суду Черкаської області від 23.02.2006р. у справах №04/4981 та №04/4982 з нього були стягнуті на користь орендодавця - Христинівської районної державної адміністрації відповідно 29129грн. 01коп. та 17916грн. 42коп. заборгованості за орендної плати за землю з урахуванням індексу інфляції за період з 2004р. по день прийняття названих судових рішень.
Крім того, позивач вважає, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідач припустився арифметичних помилок.
У засіданні суду представники позивача підтримали позов з викладених вище підстав.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив, зазначивши при цьому, що з 31.03.2005р. -дня набрання чинності Законом України від 25.03.2005р. №2505- ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (далі -Закон №2505-ІV) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків як складова частина плати за землю, відносини щодо нарахування, декларування та сплати якої регулюються Законом України від 03.07.1992р. №2535-ХІІ «Про плату за землю» (далі -Закон №2535-ХІІ) та Законом №2181-ІІІ.
Застосовані за спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми штрафів за твердженням відповідача були нараховані ним за порушення встановлених Законом №2535-ХІІ строків сплати позивачем самостійно визначених ним сум орендної плати за землю у поданих відповідачу податкових деклараціях з цього податку за квітень-грудень 2005р. та за 2006р., а також заборгованості з орендної плати за землю, яка мала місце станом на 01.04.2005р. і була визначена позивачу як податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.08.2005р. №0000352301/0, яке у свою чергу було частково розстрочене за рішенням цієї ж інспекції від 12.09.2005р.№55.
Рішення господарського суду Черкаської області від 23.02.2006р. у справах №04/4981 та №04/4982 на думку відповідача не є перешкодою для застосуванні до позивача передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафів за порушення строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з орендної плати за землю.
У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
27 січня 1994р. Христинівською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи.
7 березня 2002р. Христинівською районною державною адміністрацією і позивачем були укладені два договори оренди землі, які були посвідчені нотаріально і зареєстровані Христинівський районним відділом земельних ресурсів у книзі на право тимчасового користування землею.
За одним із цих договорів оренди Христинівська районна державна адміністрація передала позивачу в оренду строком по 07.03.2007р. 65,6 гектарів земельної ділянки водного фонду для риборозведення за 16348грн. орендної плати в рік, яку позивач зобов'язався сплачувати щомісячно до 15 числа рівними частинами.
За другим договором оренди Христинівська районна державна адміністрація передала позивачу в оренду строком по 07.03.2007р. 137,3 гектарів земельної ділянки - ріллі із земель резервного фонду для сільськогосподарського виробництва за 17849грн. орендної плати в рік, яку позивач зобов'язався сплачувати щомісячно до 15 числа рівними частинами.
Станом на 01.01.2005р. заборгованість позивача по орендній платі за землю по обох договорах оренди становила 40895грн. 53коп., що підтверджується складеним позивачем з фінансовим управлінням Христинівської районної державної адміністрації актом звірки розрахунків з бюджетом по орендній платі за землю станом на 01.04.2005р.
За січень, лютий березень 2005р. позивач зобов'язаний був сплатити за по обох договорах оренди ще 8549грн. 25коп. орендної плати, але станом на 01.04.2005р. не сплатив її і на 01.04.2005р. заборгованість позивача з орендної плати за землю становила 49444грн. 78коп..
25 червня 2005р. позивач подав до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з квітня по грудень 2005р., за якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання з цього податку в цілому за вказаний період у розмірі 25647грн. 75коп. і за один місяць у розмірі 2849грн. 75коп.
У серпні 2005р. Христинівської міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань правильності дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. 15 серпня 2007р. За результатами цієї перевіркою був складений акт від 30.08.2005р. №22/23-001/21358355.
Перевіркою була встановлена наявність у позивача заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності минулих років станом на 01.04.2005р. у сумі 49444грн. 74коп.
На підставі акту перевірки від 30.08.2005р. №22/23-001/21358355 Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення від 30.08.2005р. №0000352301/0, за яким, посилаючись на пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, визначила позивачу 49444грн. 78коп. податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Податкове повідомлення-рішення від 30.08.2005р. №0000352301/0 Христинівською міжрайонною державною податковою інспекцією було вручене під розписку повноважному представнику позивача 31.08.2005р. Позивач це податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржував.
12 вересня 2005р. Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція занесла до картки особового рахунку позивача з орендної плати за землю 49444грн. 78коп. податкового зобов'язання і прийняла рішення №55 про розстрочення частини цієї суми податкового зобов'язання у розмірі 29998грн. з визначенням таких строків його сплати: до 20.10.2005р. - 9999грн. 33коп., до 20.11.2005р. - 9999грн. 33коп. і до 20.12.2005р. - 9999грн. 34коп.
31 січня 2006р. позивач подав до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2006р., за якою самостійно визначив суму податкового зобов'язання з цього податку в цілому за рік у розмірі 34197грн. і за один місяць у розмірі 2849грн. 75коп.
З 1 липня 2006р. відповідно до наказу державної податкової адміністрації в Черкаській області від 11.03.2006р. №37 Христинівська міжрайонна державна податкова інспекція була припинена як юридична особа, її правонаступником стала державна податкова інспекція у Христинівському районі.
За рішенням від 23.02.2006р. у справі №04/4981 господарський суд Черкаської області стягнув з виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства «Украгро» на користь Христинівської районної державної адміністрації 29129грн. 01коп. основного боргу з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за договором від 07.03.2002р. за оренду 137,3 га землі сільськогосподарського призначення станом на день прийняття судового рішення.
За рішенням від 23.02.2006р. у справі №04/4982 господарський суд Черкаської області стягнув з виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства «Украгро» на користь Христинівської районної державної адміністрації 17916грн. 42коп. основного боргу з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за договором від 07.03.2002р. за оренду 65,6 га землі водного фонду станом на день прийняття судового рішення.
1 лютого 2007р. відповідач провів невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати ним до бюджету орендної плати за землю. За результатами цієї перевірки був складений акт від 01.02.2007р. №5/15-01/21358355.
Перевіркою відповідач встановив факти порушення позивачем встановлених Законом №2535-ХІІ строків сплати податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахував позивачу за ці порушення передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ штрафні санкції у розмірі 50, 20 та 10 відсотків погашеної з порушенням встановленого строку суми податкового боргу, що у сумі відповідно становить 20525грн. 05коп., 2279грн. 80коп. та 284грн. 98коп.
На підставі акта перевірки від 01.02.2007р. №5/15-01/21358355 відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 07.02.2007р.:
№0000511530/0 про застосування до позивача 20525грн. 05коп. штрафу в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу з орендної плати за землю ;
№0000521530/0 про застосування до позивача 2279грн. 80коп. штрафу в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу з орендної плати за землю;
№0000651530/0 про застосування до позивача 284грн. 98коп. штрафу в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу з орендної плати за землю.
При визначенні суми податкового боргу, на яку нараховувався штраф, відповідач враховував як суми податкових зобовязань, визначені позивачем самостійно за поданими ним податковими деклараціями з орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності за період з квітня 2005р. по грудень 2006р., так і суму податкового зобов'язання, визначену Христинівської міжрайонною державною податковою інспекцією за податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2005р. №0000352301/0.
Сплачені позивачем після 01.04.2005р. суми орендної плати за землю Христинівської міжрайонною податковою інспекцією і відповідачем зараховувалися у погашення заборгованості позивача по орендній платі за землю у календарній черговості її виникнення.
При визначенні періодів прострочення у сплаті позивачем узгоджених сум податкового зобов'язання за оренду землі відповідач виходив із строків, встановлених ст. 17 Закону №2535-ХІІ, а не із строків, встановлених Законом №2181-ІІІ.
До 31.03.2005р. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності до загальнодержавних чи місцевих податків, зборів (обов'язкових платежів) не відносилася.
Законом № 2505-IV внесено зміни до Закону України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування" (в редакції Закону України від 18.02.97 р. №77/97-ВР, із змінами і доповненнями), Закону №2535-XII (в редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, із змінами і доповненнями), Закону України від 06.10.98 р. №161-XIV "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 02.10.2003 р. N 1211-IV, із змінами і доповненнями).
Розділом 41 Закону №2505-IV пункт 8 частини першої статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" викладено у такій редакції:
"8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)".
Тобто до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Розділом 11 Закону №2505-IV внесено зміни до Закону №2535-ХІІ, а саме такого змісту:
- платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (стаття 14);
- податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 17);
- органи державної податкової служби здійснюють контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 27).
Розділом 42 Закону №2505-IV внесено зміни до Закону України від 06.10.98 р. №161-XIV "Про оренду землі", а саме такого змісту:
- частина друга статті 21 (встановлення розміру орендної плати в договорі оренди землі) доповнена словами "(крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю")";
- в частині четвертій статті 21 після слів "і не може" доповнено словами "бути меншим за розмір земельного податку, що встановлений Законом України "Про плату за землю", та".
- стаття 24 доповнена новою частиною такого змісту: "органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни".
Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом №2535-ХІІ "Про плату за землю", і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки, тобто чітко встановлена нижня і верхня межа цієї плати за вказані земельні ділянки.
Відповідно до Закону №2505-IV ці норми набирають чинності з дня опублікування цього Закону, тобто з 31.03.2005 р.
Відповідно до статті 68 Закону України від 23.12.2004 р №2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, до введення в дію Закону №2505-IV, сплачувалась за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином, граничний термін сплати орендної плати за вказані землі за березень 2005р. року в умовах дії Закону №2285-IV припадає на 4 травня 2005р., враховуючи, що 1, 2 і 3 травня 2005р. були святковими (вихідними) днями.
У зв'язку з цим перша податкова декларація з орендної плати за землі державної і комунальної власності мала подаватися за квітень протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Тобто не пізніше 20 травня 2005 року., нга що вказала і ДПА України в своєму листі від 29.04.2005р. №8458/7/15-3117.
В преамбулі Закону №2181-ІІІ зазначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податкові контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Пункти 1.2, 1.3 та 1.9 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають термін «податкове зобов'язання» як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, термін «податковий борг (недоїмку)» - як податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання і термін «податкове повідомлення» - як письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом;
Відповідно до п.2.1 ст. 2 Закону №2181-ІІІ контролюючими органами є:
2.1.1) митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;
2.1.2) органи Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
2.1.3) органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом;
2.1.4) податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.
У підпункті 2.2.2 п.2.2 ст.2 Закону 2181-ІІІ зазначено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Сума заборгованості позивача з орендної плати за землю станом на 01.04.2005р. у розмірі 49444грн. 78коп. не є податковим зобов'язанням в розумінні Закону №2181-ІІІ, зобов'язання позивача подавати декларацію на цю суму заборгованості законодавство України не передбачало і не передбачає, відповідач не є контролюючим органом відносно цієї суми заборгованості і не мав права та підстав, передбачених пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, самостійно визначити вказану суму заборгованості як податкове зобов'язання позивача за податковим повідомленням-рішенням від 30.08.2005р. №0000352301/0.
Сума заборгованості позивача з орендної плати за землю станом на 01.04.2005р. у розмірі 49444грн. 78коп. повинна була погашатися у порядку який діяв до 31.03.2005р., тобто не у порядку, передбаченому Законом №2181-ІІІ, тому врахування відповідачем цієї суми заборгованості при нарахуванні позивачу застосованих за спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафів є незаконним.
Як зазначено у пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний сплачувати передбачені цим підпунктом штрафи у разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, а не іншими Законами. Відповідач же всупереч цієї норми застосував передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ за несплату відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності протягом граничних строків, визначених Законом №2535-ХІІ, а не Законом №2181-ІІІ.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, тому підлягають скасуванню. Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору в сумі 3грн. 40коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Христинівському районі від 07.02.2007р. №0000511530/0, №0000521530/0 і №0000651530/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь виробничо-торгівельного сільськогосподарського підприємства «Украгро (с. Велика Севастянівка, Христинівський район, Черкаська область, 20045, ідентифікаційний код 21358355)-3грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.