18 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/10698/23 пров. № А/857/3688/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, прийняте суддею Скраль Т.В. м. Ужгороді у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (надалі - ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР11270 від 03.07.2022 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР11270 від 03.07.2022 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 позов задоволено.
Суд виходив з того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Тому перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.08.2023 у справі № 380/103/22.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Закарпатській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Апелянт зауважив, що відповідно до частини другої статті 51 Закону №2262- XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон №2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років з 08 квітня 1994.
27 жовтня 2022 рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3955/22, яке набрало законної сили 28 листопада 2022, зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР11270 від 03.07.2022, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-12, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату перерахованої пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
02 грудня 2022 відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 на підставі довідки №ХР11270 від 03.07.2022, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до рішення суду у справі № 260/3955/22.
16 жовтня 2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив здійснити проведення з 01.01.2018 по 01.04.2019 перерахунок та виплати основного розміру пенсії заявника відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення з основним розміром пенсії відповідно до вислуги років заявника та виплатити заборгованість, (а.с. 8).
08 листопада 2023 ГУ ПФУ в Закарпатській області листом № 8673-8626/Г-02/8-0700/23 повідомило, що станом на сьогодні розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений з грошового забезпечення визначеного у довідці № ХР11270, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за нормами чинними на 05.03.2019 відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, (а.с. 10).
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч.2 ст.9 цього до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Так, 01 березня 2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас 21 лютого 2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01 січня 2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 відповідно до Постанови №704.
Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII.
Згідно з п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 №45 (далі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
За змістом абз.1 п.5 Порядку №45 в редакції Постанови №103 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Разом з тим, Додаток 2 до Порядку №45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Верховний Суд, ухвалюючи рішення від 17 грудня 2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень Постанови №704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05 березня 2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями Постанови №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та статті 9 Закону №2011-XII.
Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 червня 2020 у справі №160/8324/19, суд дійшов висновку, що з 05 березня 2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-XII та ст.9 Закону №2011-XII.
Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Вирішуючи вказаний спір колегією суддів враховано, що також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку:
«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».
Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 у справі №520/2098/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі відповідної довідки з 01 січня 2018, а не з моменту набрання 05 березня 2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 у справі №826/3858/18.
Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 серпня 2023 у справі №380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку про виникнення у пенсійного органу обов'язку здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019, з 01 січня 2018.
Той факт, що у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР11270 від 03.07.2022 зазначено про зміну розміру грошового забезпечення станом на 05 березня 2019, тому перерахунок пенсії проведено з 01 квітня 2019, не свідчить про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018, оскільки позивач набув право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018.
Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону №2262-XII на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 грудня 2023 у справі №380/1907/23, яка відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі відповідної довідки з 01 січня 2018, а не з моменту набрання 05 березня 2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 у справі №826/3858/18.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які були б безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 260/10698/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар