з питань залишення апеляційної скарги без розгляду
та закриття апеляційного провадження
15 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2130/24 пров. № А/857/22465/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого суддіШавеля Р. М.
суддів Глушка І. В.
Хобор Р. Б.
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Парфан Л.І., Дем'янів І.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду апеляційної скарги Богородчанської селищної ради Івано-Франківської обл. на прийняті Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення від 24.07.2024р. та додаткове рішення від 16.08.2024р., а також закриття апеляційних проваджень в адміністративній справі № 300/2130/24 -
24.03.2024р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції - 25.03.2024р.) позивач ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправним рішення Сектору архітектури та містобудування, виконавчого органу Богородчанської селищної ради № А3268586142802380310, реєстраційний номер MU01:8586-1428-1076-8920 від 29.12.2023р. про відмову у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469 для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень»;
зобов'язати Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради видати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень» на земельну ділянку за кадастровим номером 2620455100:01:001:1469;
стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір (Т.1, а.с.1-4).
Відповідно до ухвали суду від 12.04.2024р. вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (Т.1, а.с.37-38).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради № А3268586142802380310 від 29.12.2023р. (реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:8586-1428-1075-8920) про відмову у видачі ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на земельну ділянку з кадастровим номером 2620455100:01:001:1469; зобов'язано Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво будівлі торгівлі та офісних приміщень» на земельній ділянці з кадастровим номером 2620455100:01:001:1469, відповідно до поданої ним заяви від 03.12.2023р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради на користь позивача судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради на користь позивача судові витрати в сумі 1936 грн. (Т.2, а.с.92-102).
06.08.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» позивач скерував до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Богородчанської селищної ради на його користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 16125 грн. (Т.2, а.с.104-105).
В свою чергу, 13.08.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» відповідач Богородчанська селищна рада направив до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, в якій просив відмовити у відшкодуванні суми витрат на правничу допомогу (Т.2, а.с.120-123).
Додатковим рішенням суду від 16.08.2024р. заяву позивача задоволено частково; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Сектору архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради Івано-Франківської обл. на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. (Т.2, а.с.133-142).
Не погодившись із винесеними судовими рішеннями, їх оскаржила Богородчанська селищна рада Івано-Франківської обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду від 24.07.2024 та додаткове рішення від 16.08.2024р.; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сектора архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити (Т.2, а.с.146-161).
07.10.2024р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції - 08.10.2024р.) за допомогою системи «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 скерував на адресу апеляційного суду клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду та закриття апеляційного провадження, в якому останній просить апеляційну скаргу Богородчанської селищної ради залишити без розгляду та закрити апеляційне провадження в справі № 300/2130 (Т.2, а.с.199-201).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційна скарга подана особою, яка не брала участі в розгляді справи - Богородчанською селищною радою; остання не має права на оскарження судових рішень, оскільки суд не зробив висновків про її права та інтереси.
Окрім цього, апеляційному суду не надано доказів наявності у ОСОБА_2 повноважень на видачу довіреності ОСОБА_3 щодо підписання процесуальних документів від імені апелянта.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача на підтримання поданого клопотання, перевіривши матеріали справи та вивчивши подані заяви (клопотання) апелянта, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з наступних підстав.
Згідно приписів ч.4 ст.299 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:
1) апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;
3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.6 ст.299 КАС України).
Окрім цього, згідно вимог ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, приписами КАС України не передбачено повноважень апеляційної скарги на залишення без розгляду апеляційної скарги після відкриття апеляційного провадження, через що в цій частині заявлене клопотання не підлягає до задоволення за безпідставністю.
Стосовно клопотання позивача про закриття апеляційного провадження колегія суддів враховує приписи ст.305 КАС України, згідно яких суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
На підтвердження повноважень представника апелянта Сікори С.Я. останній надав довіреність на справу № 300/2130/24 від 18.06.2024р., згідно якої ОСОБА_4 , діючий на підставі Витягу з ЄДР від 04.02.2022р. щодо Богородчанської селищної ради уповноважив в порядку передоручення ОСОБА_3 представляти інтереси Богородчанської селищної ради в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні вимоги та інші передбачені законом процесуальні документи (Т.2, а.с.166).
Окрім цього, згідно з наявної у справі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань представляти інтереси Богородчанської селищної ради в порядку самопредставництва має право ОСОБА_3 (Т.2, а.с.125-126).
Також рішення Богородчанської селищної ради № 1188-19/2022 від 06.10.2022р. «Про представництво в судових та правоохоронних органах» завідувач сектору архітектури та містобудування апарату селищної ради включений до складу представників селищної ради в судових та правоохоронних органах (Т.2, а.с.127-127).
За таких умов правові підстави для закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.305 КАС України є відсутніми; інших підстав для закриття апеляційного провадження позивач ОСОБА_1 не вказав.
В частині доводів заявника про неможливість оскарження Богородчанською селищною радою судових рішень у справі № 300/2130/24, оскільки суд дійшов висновку про те, що належним відповідачем є Сектор архітектури та містобудування Богородчанської селищної ради, колегія зазначає наступне.
Одним із процесуальних засобів, встановлених нормами КАС України, які забезпечують право на звернення до адміністративного суду (право на судовий захист у сфері публічно-правових відносин), є також право на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції.
Так, згідно з п.6 ч.3 ст.2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог ст.13 КАС України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи.
Положеннями ст.293 КАС України також визначено, що оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку мають право учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Отже, стаття 293 КАС України визначає дві окремі групи суб'єктів, які мають право на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції: 1) учасники справи; 2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
З положень вказаної норми слідує, що остання розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку. Водночас, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв'язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов'язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв'язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами, а також перевірений судом в контексті наявності підстав для здійснення судового захисту порушених прав та (або) інтересів цієї особи.
Так, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.11.2020р. у справі № 826/3508/17, судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов'язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов'язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов'язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Подібний підхід є сталим та неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.07.2018р. у справі № 911/2635/17, від 19.10.2018 року у справі № 826/13182/17, від 14.08.2020р. у справі № 1.380.2019.005487, від 20.09.2021р. у справі № 160/11823/20 та від 26.01.2022р. у справі № 640/8328/19, від 22.12.2022р. у справі № 580/3147/19.
Також Верховним Судом у постанові від 30.06.2021р. у справі № 465/79/18 зауважено, що для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з'ясувати, чи виникли у зв'язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Суд у цій справі також зауважив, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особи, які не брали участі у справі, повинні довести реальне (не ймовірне або опосередковане іншими правовідносинами) порушення судом її права, інтересу та(або) обов'язку (зміст матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір). Відповідно суд апеляційної інстанції може розглянути по суті апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, за умови, якщо суд у оскаржуваному нею рішенні дійсно вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки і такі обставини доведені апелянтом і, відповідно, перевірені цим апеляційним судом в контексті наявності підстав для здійснення захисту її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків у судовому порядку. При цьому колегія суддів зауважує, що звернення, зокрема, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, є виключно способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Колегія суддів також звертає увагу й на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які містяться у постанові від 19.02.2021р. у справі № 823/1970/16, згідно з якими особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийнятті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.
Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права і такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).
Таким чином, вирішення піднятого заявником питання можливе лише під час здійснення апеляційного розгляду справи, а висновки з цього питання повинні викладатися в рішення апеляційного суду за наслідками такого розгляду поданої апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду апеляційної скарги Богородчанської селищної ради Івано-Франківської обл. на прийняті Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення від 24.07.2024р. та додаткове рішення від 16.08.2024р., а також закриття апеляційних проваджень в адміністративній справі № 300/2130/24, є відсутніми, через що в задоволенні таких слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ч.4 ст.229, ст.ст.305, 311, ч.2 ст.321, ст.ст.324, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про залишення без розгляду апеляційної скарги Богородчанської селищної ради Івано-Франківської обл. на прийняті Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення від 24.07.2024р. та додаткове рішення від 16.08.2024р., а також закриття апеляційних проваджень в адміністративній справі № 300/2130/24 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
Судді І. В. Глушко
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 18.10.2024р.