Іменем України
18 жовтня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/981/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича (далі - представник позивача) із позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 23.08.2024 відкрито провадження у справі № 360/891/24, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою виділено в самостійні провадження позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2024 рік; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік.
Ухвалою суду від 27.08.2024 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2024 рік; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 10.10.2024 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) надати до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (особистий кабінет в системі «Електронний суд»), з використанням власного електронного підпису, протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання цієї ухвали:
інформацію щодо результатів розгляду рапорта ОСОБА_1 , зареєстрованого 21.02.2024 за № 26/10406/24, та повідомлення його про результати такого розгляду;
належним чином засвідчені докази відсутності бюджетних асигнувань для виплати матеріальної допомоги від Адміністрації Державної прикордонної служби станом на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ;
інформацію, чи виділено такі асигнування на 2024 рік; інформацію щодо розміру матеріальної допомоги, встановленого на 2024 рік Адміністрацією Держприкордонслужби, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на 2024 рік, з наданням відповідних доказів (протоколи, накази, кошториси, тощо);
чи розглядалося питання щодо виплати матеріальної допомоги ОСОБА_1 комісією, склад якої затверджено наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, якщо так - чи складався за наслідками такого розгляду протокол.
Уточнений позов обґрунтовано таким.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 (далі Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до пп. З п. 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок №260) врегульовано виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань : Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Позивачем було подано рапорт на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Однак, згідно наданих НОМЕР_2 прикордонним загоном розрахунків при звільненні, вищевказана допомога за 2024 рік не була виплачена.
Відповідно рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше ЗО днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав зазначених в абзацах четвертому та дев'ятому).
Позивачем було надіслано рапорт про виплату матеріальної допомоги та надано довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №565926 (третя група інвалідності причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини) та медичну документацію про перебування на лікувнні.
Однак, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань Позивачу за 2024 рік не було виплачено.
13.09.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі також - Інструкція № 558).
Пунктом 2 Розділу I Інструкції №558 визначено, що у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових квадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня i вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премій); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Відповідно до розділу 4 підрозділу 6 Інструкції 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги щороку встановлюється Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцю на підставі рапорту, який подається за командою.
Питання щодо виплати матеріальної допомоги військовослужбовцям розглядаються комісією, склад якої затверджується наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
Рішення комісії оформлюється протоколом, який затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, і разом з рапортами військовослужбовців передається до фінансово-економічного підрозділу для виплати матеріальної допомоги.
Матеріальна допомога військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби або органом, у якому військовослужбовець перебуває на фінансовому забезпеченні.
Розмір матеріальної допомоги визначається на день затвердження протоколу.
Також відповідачем зазначено, що матеріальна допомога виплачується військовослужбовцям під час проходження військової служби. Станом на день звільнення позивача бюджетних асигнувань для даної виплати від Адміністрації Державної прикордонної служби не надходило, відповідно підстави для виплати відсутні. Позивач проходив службу в лавах Державної прикордонного служби України, відповідно посилання на Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України є помилковим.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус учасника бойових дій, є особою з інвалідністю 3 групи з 18.06.2024 (встановлена на строк до 01.07.2025), що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , картки платника податків, посвідчення серії НОМЕР_5 , довідки до акта огляду МСЕК серії 12АГГ № 565926.
Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2024 № 08/2954 молодший сержант ОСОБА_1 дійсно з 11 січня 2023 року по 17 квітня 2024 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частини НОМЕР_1 ), та з 11.01.2023 по 22.03.2023, з 07.01.2024 по 25.02.2024 безпосередньо приймав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії в Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.01.2023 № 20-ОС «Про особовий склад» зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення солдата ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), призваного на військову службу по мобілізації на особливий період, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби, з 11 січня 2023 року, та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.04.2024 № 305-ОС «Про особовий склад» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ), заступника начальника першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільненого з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 05.04.2024 № 266-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 17 квітня 2024 року.
Дослідженням особистої картки на грошове забезпечення за 2024 рік ОСОБА_1 та архівної відомості за 2024 рік встановлено, що позивачу у 2024 році матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не нараховувалась та не виплачувалась.
21.02.2024 за вх. № 26/10406/24 у в/ч НОМЕР_1 зареєстровано рапорт ОСОБА_1 на ім'я начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування ст. лейтенанта ОСОБА_2 про клопотання перед вищим керівництвом щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2024 рік, на підставі постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, п. 6 розділу IV Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої накащом МВС України від 25.06.2018 № 558.
Цей рапорт містить резолюції начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 21.02.2024 на ім'я коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування підполковника ОСОБА_4 - «По суті рапорту молодшого сержанта ОСОБА_1 клопочу», та резолюцію коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування підполковника ОСОБА_4 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 - «По суті рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_5 клопочу».
На виконання вимог ухвали суду від 10.10.2024 відповідачем 18.10.2024 надано суду наказ АДПСУ №22-ОС від 05.01.2024 "Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2024 році" (п.п.2 п.6), та зазначено, що інші витребовувані документи/інформація/відомості відсутні.
Таким чином, доказів розгляду рапорту позивача від 21.02.2024 відповідачем суду не надано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Суд погоджує доводи відповідача, щодо помилковості посилань представника позивача у позовній заяві на норми Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 та рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд, оскільки позивач проходив службу в лавах Державної прикордонного служби України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі також - Інструкція № 558).
Пунктом 2 Розділу I Інструкції №558 визначено, що у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових квадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня i вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премій); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Згідно з пунктом 1 глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги щороку встановлюється Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558 матеріальна допомога надається військовослужбовцю на підставі рапорту, який подається за командою. Питання щодо виплати матеріальної допомоги військовослужбовцям розглядаються комісією, склад якої затверджується наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Рішення комісії оформлюється протоколом, який затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, і разом з рапортами військовослужбовців передається до фінансово-економічного підрозділу для виплати матеріальної допомоги. Матеріальна допомога військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби або органом, у якому військовослужбовець перебуває на фінансовому забезпеченні.
Розмір матеріальної допомоги визначається на день затвердження протоколу (пункт 3 глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення») Інструкції № 558.
Відповідач у відзиві зазначає, що станом на день звільнення позивача бюджетних асигнувань для даної виплати від Адміністрації Державної прикордонної служби не надходило, відповідно підстави для виплати відсутні.
Ухвалою суду від 10.10.2024 зобов'язано відповідача надати суду:
інформацію щодо результатів розгляду рапорта ОСОБА_1 , зареєстрованого 21.02.2024 за № 26/10406/24, та повідомлення його про результати такого розгляду;
належним чином засвідчені докази відсутності бюджетних асигнувань для виплати матеріальної допомоги від Адміністрації Державної прикордонної служби станом на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ;
інформацію, чи виділено такі асигнування на 2024 рік; інформацію щодо розміру матеріальної допомоги, встановленого на 2024 рік Адміністрацією Держприкордонслужби, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на 2024 рік, з наданням відповідних доказів (протоколи, накази, кошториси, тощо);
чи розглядалося питання щодо виплати матеріальної допомоги ОСОБА_1 комісією, склад якої затверджено наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, якщо так - чи складався за наслідками такого розгляду протокол.
На виконання вимог ухвали суду від 10.10.2024 відповідачем 18.10.2024 надано суду наказ АДПСУ №22-ОС від 05.01.2024 "Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2024 році".
Інших витребуваних судом документів та інформації відповідачем не надано.
Згідно із підпунктом 2 пункту 6 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №22-ОС від 05.01.2024 "Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2024 році" начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби, ректору Національної академії, начальнику Державного ліцею-інтернату, які згідно з повноваженнями мають право видавати накази по особовому складу, забезпечити виплату (надання): матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 150 відсотків окладу за військовим званням та допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Позивач звернувся з рапортом про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань 21.02.2024, тобто після видання Адміністрацією ДПСУ наказ від 05.01.2024 № 22-ОС.
Доказів відсутності бюджетних асигнувань для виплати матеріальної допомоги від Адміністрації Державної прикордонної служби станом на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ; інформації, чи виділено такі асигнування на 2024 рік; інформації щодо розміру матеріальної допомоги, встановленого на 2024 рік Адміністрацією Держприкордонслужби, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на 2024 рік, з наданням відповідних доказів (протоколи, накази, кошториси, тощо); та доказів розгляду питання щодо виплати матеріальної допомоги ОСОБА_1 комісією, склад якої затверджено наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, відповідачем суду не надано.
З огляду на наведене, рапорт ОСОБА_1 від 21.02.2024, зареєстрований за № 26/10406/24-Вх., не розглянуто відповідачем у відповідності з вимогами глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, що свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідачем не приймалося рішення про виплату або відмову у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за наслідками розгляду його рапорту від 21.02.2024, позовна вимога про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2024 рік є передчасною, і у її задоволенні слід відмовити.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про коригування обраного позивачем способу захисту порушеного права та часткове задоволення позовних вимог, а саме:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду рапорта ОСОБА_1 від 21.02.2024, зареєстрований за № 26/10406/24-Вх., у відповідності з вимогами глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21.02.2024, зареєстрований за № 26/10406/24-Вх., у відповідності з вимогами глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належать до часткового задоволення.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що згідно вимог ст. 132 КАС України до судових витрат відносяться витрати на професійну правничу допомогу, позивач має право на правову допомогу, оскільки на є фахівцем в галузі права. Сума витрат за адвокатські послуги, згідно договору про надання правової допомоги склала 12 000 (дванадцять тисяч) гривень та вона повинна бути стягнута з відповідачів. Попередній розрахунок суми судових витрат: - витрати на правову допомогу - 12 000 грн.; в ході розгляду справи можливі витрати за відправлення заперечень на відзив відповідача та направлення адвокатських запитів - орієнтовно 500 гривень.
Відповідачем 10.09.2024 надано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу шляхом відмови у задоволені стягнення витрат на правничу допомогу, обґрунтоване таким.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та iн.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).
Розмір витрат на правничу допомогу встановлюються судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. До матеріалів справи долучений акт виконаних робіт від 11.07.2024, в якому перелічені послуги які надані за договором від 17.06.2024, але з позивачем договір укладений 19.06.2024. Окрім того, адвокат надав консультації з питання нарахування та виплати середнього заробітку. В свою чергу, позовна заява не містить такої позовні вимоги.
Також, у послуги увійшли адвокатські запити та рапорти. Адвокату як спеціалісту у галузі право повинно бути відомо, що з «рапортами» звертаються діючи військовослужбовці, а не звільненні. Адвокат звернувся лише з одним адвокатським запитом.
Щодо складності справи. Дана позовна заява відноситься до справ незначної складності, призначена за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ti самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далi - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року.
Так у справі «Схід/Захід Альянс Лiмiтед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними i неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація i досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Щодо часу витраченого адвокатом на підготовку позову. У позовній заяві правова позиція або думка адвокатом не сформульовано, була зроблена лише механічна робота по шаблонному позову, яка не потребує спеціальних професійних навиків. Варто зазначити, що виготовлення додатків до позовної заяви не є юридичними послугами, а їх виготовлення не потребує спеціальних навиків, відповідно посилання на цю послугу в акті виконаних робіт є помилковим.
Окрім того, представник позивача - адвокат - фахівець у галузі права позовні вимоги обґрунтовує посилаюсь на нормативно - правові акти які регулюють питання грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України. В свою чергу, позивач проходив службу в лавах Державної прикордонної служби України. Таким чином, з урахуванням невідповідності витраченого часу адвокатом на підготовку позову, складності справи відповідач вважає, що позивач не довів дійсність витрат на правову допомогу, а перелічені послуги в акті виконаних робіт не співпадають дійсності.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Відтак, стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Кушнеренком Є.Ю. на підтвердження витрат на правничу допомогу надано ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги №201 від 19.06.2024, акт виконаних робіт від 11.07.2024, квитанцію №201 від 19.06.2024.
Згідно із умовами договору від 19.06.2024 № 201 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським об'єднанням «Кушнеренко та партнери» в особі старшого партнера ОСОБА_6 (сторона-1) та ОСОБА_1 (сторона-2), сторона-2 уповноважує сторону -1 представляти її інтереси в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, у судових органах України будь-якої ланки у зв'язку з представництвом та захистом сторони-2 у справі з приводу стягнення недоотриманого грошового забезпечення, у зв'язку з звільненням з військової служби.
Сторона-2 за даною угодою бере на себе зобов'язання сплатити стороні-1 гонорар за дії по наданню правової допомоги. Гонорар (оплата) за надану правову допомогу (представництво, захист інтересів) сторони-2 за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, участь у досудовому слідстві, підготовка та складання документів та складає 12000 гривень. Гонорар сплачується стороною -2 стороні -1 безпосередньо після підписання даної угоди на рахунок в установі банку або готівкою.
Згідно із актом від 11.07.2024 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 17.06.2024 правові послуги за договором № 201 від 19.06.2024 виконано в повному обсязі, за що стороною-2 стороні- сплачено 12000,00 грн, ПДВ немає. Ця сума обчислена виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, підготовки та складання документів необхідних для розгляду справи в суді, консультації сторони-2, вивчення та аналізу судової практики і враховує участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції. Зазначена сума є фіксованою. Об'єм виконаних робіт:
- Консультування сторони-2 щодо підстав та порядку подання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - 2 години;
- Написання та подання адвокатських запитів, рапортів - 1 година;
- Аналіз законодавства та судової практики - 3 години;
- Написання та подання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні і, в тому числі виготовлення копій документів - 4 години.
Усього витрачено: 10 годин.
Відповідно квитанції до прибуткового касового ордера № 201 від 19.06.2024 прийнято адвокатом Кушнеренком Є.Ю. від ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги № 201 від 19.06.2024 суму 12000,00 грн.
Таким чином, виходячи з наданих адвокатом документів, загальна вартість наданої правничої допомоги за договором становить 12000,00 грн, і такі витрати є документально підтвердженими, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу шляхом відмови у їх стягненні.
Доказів понесення інших витрат за відправлення заперечень на відзив та направлення адвокатських запитів, про можливість виникнення яких зазначив адвокат у позовній заяві, представником позивача не надано.
При цьому суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому заявлено кілька позовних вимог, які ухвалою суду від 23.08.2024 роз'єднано у п'ять самостійних проваджень - справи № 360/891/24, 360/979/24, 360/982/24, 360/980/24, 360/981/24.
З огляду на наведене, витрати на правничу допомоги у межах спору, що розглядається у цьому провадженні, є документально підтвердженими та складають половину1/5 з заявлених адвокатом - 2400,00 (12000 грн / 5 вимог, що розглядаються в окремих провадженнях).
Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги належать до часткового задоволення, на користь позивача підлягає сума стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1200,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Кушнеренка Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду рапорта ОСОБА_1 від 21.02.2024, зареєстрований за № 26/10406/24-Вх., у відповідності з вимогами глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 21.02.2024, зареєстрований за № 26/10406/24-Вх., у відповідності з вимогами глави 6 “Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» розділу IV “Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200,00 (одна тисяча двісті гривень 00 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська